Дмитро Томчук

Блог | Що залишиться від Києва після закінчення операції з примушення Росії до миру?

3,2 т.
Наслідки ударів по Києву
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Минуло лише кілька днів з 40-денної програми примушення росії до миру, а кремль вже офіційно поміняв риторику: те, що вони чотири з половиною роки називали спеціальною воєнною операцією, тепер офіційно називається війною: "Усе починалося як спеціальна військова операція. А тепер це війна", – оголосив вчора пєсков.

Цей ребрендінг та репозиціювання – чудова новина для нас. Чотири роки росія називала війну "СВО", бо була впевнена, що завтра Україна капітулює. День за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем, рік за роком тягнулася ця ілюзія. Десятки втрат в перші дні перетворилися на сотні, потім була перша тисяча, потім десять тисяч, сто, мільйон, потів вже покинули рахувати, бо для росії всі ці втрати нічого не означали. Війна залишалася у статусі операції. Тепер вони підвищили статус. Це означає, що вони нарешті зіткнулися з масштабами та важкістю ситуації. Й легковажно ставитися до того, що відбувається, більше можливості нема. Потроху промальовуються справжні контури ситуації. Похмілля росії після цього свята національного духу буде важким.

"Тепер це війна, бо за Києвом стоять і Берлін, і Париж, і Гаага, і Осло, і, на жаль, Вашингтон", – каже Пєсков. Це вони ще не знають, що Берлін, і Париж, і Гаага, і Осло, і Вашингтон просто стоять осторонь, беззмістовно бовтаючи язиками та розмахуючи руками.

В маскві думають, що в ударах останніх тижнів є частка Берліну, і Парижу, і Гааги, і Осло, і Вашингтону. Як же спалахнуть сраки в кремлі, коли там дотумкають, що всі останні обстріли робляться силами однієї тільки України, а всі закордонні держави не те що не беруть участь, не те що не допомагають, а ледве їх вдалося стримати, щоб вони вчергове не заважали.

Тепер ми можемо виміряти кількість і якість наших ударів по росії, якщо вони вважають, що їх обстрілюють відразу кілька європейських країн. Й ніхто на маскві не повірить, що ми стоїмо проти них, як і були, сам-на сам, і в нас за спиною як і раніше – нікого. В нас є тільки ми самі. 

Це не вкладається у ворога в голові, й все, що йому залишається – обстрілювати через день Київ, відтворюючи сценарій, відпрацьований в Алеппо. Бо все інше за браком часу та важкістю наших ударів заблоковане: через системну кризу в рф, що зростає, наче сніговий ком, наземна операція більше неможлива, напад на Європу неможливий, загальна мобілізація неможлива, ядерний удар неможливий, ліквідація Мадяра та Буданова неможлива, повторний штурм Києва неможливий, відкриття білоруського фронту неможливе, обстріли інших міст окрім Києва нічого не дають, знищення АЗС дасть ефект у майбутньому, а треба зараз.

На даний час майже вся війна зупинилася, й всі спостерігають, як Київ знищується у відповідь на знищення Криму. Війна сфокусувалася. Але в мене, як і в багатьох киян, питання: що залишиться від Києва після закінчення операції з примушення росії до миру?

У тих, кому не сподобалося це питання, запитаю: ви були цієї ночі в Києві?

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...