Селезньов: путінська орда не знає, куди наступати, ворог метається і боїться HIMARS. Інтерв'ю

5 хвилин
58,1 т.
Селезньов: путінська орда не знає, куди наступати, ворог метається і боїться HIMARS. Інтерв'ю

Армія країни-агресора Росії накопичує сили для нового удару під час війни проти України, але окупанти зіткнулися з проблемою захисту своєї "орди", своїх сил та засобів від новітнього озброєння, яке отримала Україна, зокрема від РСЗВ HIMARS. Ворог метається, змінює плани на ходу, змушує своїх солдатів переходити одні й ті самі мости у прямому та зворотному напрямку.

Відео дня

Україна перехопила ініціативу, через що ворог змушений "рефлексувати", відволікатися на нові виклики та провалювати власні плани. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів військовий експерт Владислав Селезньов.

З огляду на нову карту бойових дій, противник веде наступ на трьох напрямках – Харківському, Луганському та Донецькому. Одночасно ЗСУ ведуть контрнаступ також за трьома напрямками – Харківським, Запорізьким та Херсонським. Як розвиватимуться події далі?

– Деякі експерти стверджують, що зараз спостерігається порівняне затишшя вздовж усієї лінії російсько-українського фронту. Я з цим категорично не погоджуюся хоча б тому, що росіяни активно використовують засоби артилерійського ураження.

Ми бачимо, як активно за підтримки артилерії вони намагаються просуватися на південно-західному та південному напрямку в бік Бахмута. Також за допомогою артилерії вони намагаються продавити наші позиції у напрямку на Авдіївку, Піски та Мар'їнку. Нехай там точаться і тактичні бої, але бої дуже жорстокі, з великою кількістю артилерійських засобів.

Щодо ситуації на Харківському напрямку, то там також йдуть бої тактичного значення. Росіяни намагаються нас підтискати, українські підрозділи проводять контрнаступальні дії. Військові РФ намагаються забезпечити безпеку логістичних маршрутів через Вовчанськ та Куп'янськ, а наші підрозділи намагаються вийти на державний кордон.

На тлі цих боїв ідуть активні артилерійські та ракетні обстріли Харкова та передмість. Ми бачимо їхні моторошні наслідки. Тому цілком зрозумілою є логіка українських сил оборони: чим далі ми відкинемо ворога від Харкова, тим менше можливостей у нього буде завдавати саме артилерійських ударів по території Харкова.

Якщо ми розглядаємо протистояння на півдні, то бачимо накопичення сил і засобів російськими окупантами. Вони перекинули туди фактично всі десантні підрозділи, які братимуть участь у цій так званій спецоперації з різних ділянок російсько-українського фронту, зокрема і раніше головного напрямку – Ізюмського. Усіх зосередили в районі Херсона та Нової Каховки. Там формується угруповання, яке згодом проводитиме наступальні дії.

Поки що не зовсім зрозуміло, в якому напрямку буде зосередження основних зусиль. Наразі триває перегрупування військ, переміщення штабів російських окупантів. Наша розвідка спостерігає за ситуацією. Але на Херсонському напрямку вже зосереджено 30 БТГР ворога, деякі резерви розміщено на території тимчасово окупованого Криму.

Тому думаю, що у найближчі кілька днів росіяни здійснюватимуть переміщення сил та засобів, посилюватимуть своє угруповання. Частина ешелонів із військовими вантажами слідує зі східного військового округу.

До речі, Інститут вивчення війни заявив, що має місце стратегічна зміна ситуації на фронті. Фактично Україна перехопила ініціативу, і тепер Росія мусить рефлексувати, реагувати на ті виклики, які створює українська армія.

Тривалий час говорили про те, що на Херсонському напрямку Україна перейде у контрнаступ і росіяни змушені перекидати свої війська, насамперед десант, для того, щоб усунути цю проблему. Виникає питання: а як же виконувати завдання Путіна щодо виходу на адмінкордони Луганської та Донецької областей? Виникає конфлікт інтересів.

Щодо тенденцій. У найближчі кілька днів Росія нарощуватиме своє угруповання на півдні, підтягуватимуться додаткові резерви. Надійшла інформація про те, що близько 12 тис. тонн вантажів військового призначення, насамперед боєприпаси, переміщуються з території Білорусі для посилення можливостей окупаційної армії. Тому що де-факто снаряди у цій війні є пріоритетним видом бойової роботи.

Як розвиватиметься ситуація? Росіяни накопичують зусилля. Думаю, найближчим часом буде чітке розуміння, куди вони рухатимуться. Українські сили відповідно триматимуть оборону. Можливо, там, де нам буде під силу, якщо матимемо необхідні ресурси, ми проводитимемо контратакувальні дії.

Той факт, що ЗСУ перехопили ініціативу, чи може означати, що досягнуто паритету між армією Путіна та українською армією?

– На жаль, ні. Перевага армії Путіна в артилерійських та ракетних засобах колосальна. Фахівці кажуть, що для того, щоб створити паритет, нам фактично треба зібрати всі гармати, які мають європейські країни-учасниці Північноатлантичного альянсу.

Путінська армія стягла неймовірну кількість артилерійських знарядь. Але ми знаємо, що українська школа артилерії є найкращою на теренах пострадянського простору, за рахунок ефективності ведення артилерійського вогню на окремих ділянках фронту ми маємо перевагу та перемагаємо в межах контрбатарейної боротьби.

Але є й не надто хороша новина. Представник Офісу президента Арестович сказав, що щонайменше 46 безпілотних літальних апаратів уже нібито поставлені до збройних сил РФ Іраном. Безпілотники – це завжди погано. Це очі для артилеристів. Відповідно, точність ведення артилерійського вогню із використанням БПЛА значно зростає. А якщо зростає точність, зростають і втрати.

Але є й хороша новина. Україна отримала супердрони.

– Так, Switchblade 300 і Switchblade 600 – це високоточні ударні дрони. Вони практично виключають ураження оператора. Якщо ми подивимося на роботу наших артилеристів, які використовують снаряди класу Excalibur, вони працюють за принципом розм'якшення оборони росіян.

Знищуються командні пункти, казарми з особовим складом, місця зберігання техніки, склади, бази, арсенали з боєприпасами для того, щоб створити такі умови для російських командирів, коли вони будуть змушені відступати під впливом українських сил оборони, бо нічим оборонятися – все знищено, все згоріло.

До речі, багато хто запитує, чому російські окупанти роблять незрозумілі переміщення: трьома мостами через Дніпро в районі Херсона вони переміщуються то в одному, то в зворотному напрямку. Не зовсім зрозуміло, як проводити наступальну операцію оперативного рівня. А така кількість сил та засобів, які застосовує Росія на цій ділянці, це вже оперативний рівень.

Як забезпечувати це угруповання військ – не зрозуміло. Три мости, які перебувають під вогневим контролем і час від часу злітають у повітря і стають непрохідними для ворожої техніки – з такою комунікацією важко діяти ефективно і мати повну впевненість у тому, що логістика російської армії буде чіткою і безперебійною.

Цілком можливо, що одна з причин, чому РФ не ухвалила остаточного рішення, куди ж наступати своєю ордою, пов'язана з тим, що вони поки не закрили питання купірування загрози українських РСЗВ HIMARS та високоточних снарядів. Є запит на захист, але російська техніка не здатна реалізувати цей запит.

Ви припускаєте, що активізація окупаційних військ на Донбасі може бути відволікаючим маневром? Так ворог може відтягувати українські сили та готувати удар на іншій важливій для себе ділянці фронту?

– Навряд чи. За сучасних засобів радіотехнічної, візуальної, космічної розвідки спробувати приховати від противника переміщення таких обсягів сил і засобів практично нереально. Всі ці засоби бачать великі переміщення військ, можуть оцінити, у якому напрямку рухаються російські сили та засоби.