Селезньов: ворог тисне і йде в глуху оборону, ЗСУ потрібен перепочинок. Інтерв'ю

Контрнаступ українських Сил оборони є досить енерговитратним процесом, тому він має чергуватись з оперативними паузами. Саме такої паузи зараз потребують українські захисники. Успіхи ЗСУ безпосередньо залежать від обсягів, темпів та ритмічності поставок західної допомоги.

На фронті з'явилися ознаки загострення ситуації. Армія країни-агресора Росії почала підтягувати резерви. Мета окупанта – повністю зупинити контрнаступ ЗСУ та зберегти контроль над територіями, які РФ оголосила "своїми".

Ракетний терор України продовжуватиметься до останнього дня війни, але об'єктивних ознак підготовки до ядерного удару по Україні немає. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Ви могли б оцінити контрнаступ на південному напрямку? Чи вважаєте ви, що вже найближчим часом Херсон може бути звільнений?

– Я дуже обережно ставлюся до будь-яких прогнозів з однієї простої причини: темп просування, площа звільнених територій безпосередньо залежить від обсягів, темпів та ритмічності постачання військово-технічної допомоги від наших західних партнерів. Цілком очевидно, що якщо ми маємо в достатній кількості озброєння та боєприпаси, ми маємо можливість йти вперед. Відповідно, якщо ми маємо певні обмеження, то реалізувати якісь проєкти вкрай складно.

Ми можемо скільки завгодно міркувати, коли буде звільнено Херсон, коли будуть нові успіхи на фронті – завтра, післязавтра чи за місяць, але це лише припущення. Реальний рух можливий за наявності відповідних ресурсів.

Є ще один дуже важливий фактор – втома особового складу. Контрнаступ – це історія дуже енерговитратна та напружена. Тому періоди контрнаступу повинні чергуватись із періодами оперативної паузи, коли підтягуються додаткові ресурси – людські, матеріально-технічні та інші – щоб з новими силами переходити в наступ.

– З приводу оперативної паузи. Говорять, що результати так званої часткової мобілізації в РФ стане видно на фронті вже за кілька тижнів. Чи можемо ми у такій ситуації дозволити собі оперативну паузу?

– Питання, можемо ми чи не можемо дозволити собі оперативну паузу, перебуває трохи в іншій площині. Якщо війська потребують оперативної паузи, то вони мають її отримати. Інакше ефективність просування вперед буде йти до нуля, а ось втрати українських Сил оборони можуть кратно зрости.

Тому, якщо підрозділ має потребу в оперативній паузі, то її треба надавати.

– Як ви оцінюєте ситуацію на східному напрямку? Яким є ваш прогноз?

– Я би поділяв східний напрямок на декілька піднапрямків. Очевидно, що ситуація на Бахмутському напрямку, в районі Авдіївки, Мар'їнки та Красногорівки залишається вкрай складною. Росіяни постійно намагаються атакувати наші позиції та мають деякі успіхи. Дуже скромні, але вони тиснуть на наших військовослужбовців. Але тиснуть, переважно використовуючи вогневе ураження – артилерію, яка в них є в достатній кількості.

Деякі фахівці стверджують, що у росіян не все так райдужно щодо наявності артснарядів 122 і 152 калібру. Але на даному етапі вони мають певну перевагу та користуються нею.

Щодо району Лимана у напрямку на Сватове, Рубіжне та Лисичанськ, то там є ознаки загострення ситуації. Ще 3-5 днів тому українські підрозділи проводили контрнаступні дії. Потім вийшли на етап, коли їм треба було взяти ту саму оперативну паузу. Але на момент оперативної паузи росіяни теж почали підтягувати резерви на Сватівський напрямок задля повного зупинення українського контрнаступу.

У напрямку Рубіжне-Лисичанськ вони підтягують усі можливі резерви, щоби піти в глуху оборону, не даючи жодної можливості українським силам просуватися вперед.

Тобто ситуація дуже динамічна. Результат залежить від дій усіх учасників цього процесу. Думаю, найближчим часом ситуація на східному фланзі фронту суттєво ускладниться. Говорити про масштабні успіхи українських Сил оборони поки не доводиться.

Серйозна проблема полягає в тому, що російські окупаційні війська нарощують свої ресурси, насамперед людські. Вони вже надсилають окремі БТГР для посилення своїх позицій у межах тієї ж концепції – забезпечити контроль над територіями, які Путін включив до складу РФ.

– Українська армія відсуває ворога все далі і далі, але ракетні обстріли наших міст продовжуються. Коли ворог не зможе дотягнутися до них? Коли обстріл припиниться?

– Ракетний терор триватиме аж до завершення російсько-української війни. Цю фразу я говорив у квітні, у травні і готовий повторити її у жовтні.

За допомогою ракетного терору Путін намагається змінити громадську думку у нашій країні, щоб під тиском людей змусити українське керівництво вийти на переговори з російською владою. Коли росіяни мають ракети, вони використовують ракети, коли у них виникають проблеми з ракетами, вони починають використовувати дрони-камікадзе.

Під час учорашнього (6 жовтня. – Ред.) нальоту на Хмельницьку область були використані стратегічні бомбардувальники, ракети класу Х-22 – стара зброя, яка б'є не надто точно, але з дуже потужною бойовою частиною. Тобто вони використовують все, що можуть, б'ють по всьому, до чого можуть дістатись, реалізовуючи цей план – план ракетного терору.

Ракетний терор вони продовжуватимуть доти, доки матимуть технічну можливість. І саме тому останнім часом ми дедалі частіше бачимо повідомлення про те, що на зимовий трек російсько-української війни вище військово-політичне керівництво нашої країни запитує у західних партнерів військово-технічну допомогу з акцентом на засоби ППО.

– Президент США Джо Байден уперше заявив про те, що загроза застосування Росією ядерного удару є реальною. Яка ваша оцінка? Чи все настільки серйозно?

– Я орієнтуюсь на оцінки представників міністерства оборони Великої Британії та США. Нині вони не спостерігають дій так званого 12-го управління міноборони РФ, пов'язаних з активізацією ядерного озброєння Росії. Я маю на увазі переміщення, приведення в бойову готовність засобів доставки чи ядерних боєголовок. Керівник української розвідки генерал Буданов також каже, що він не очікує ракетної атаки з використанням ядерних компонентів.

Я довіряю цим фахівцям. Якщо три посадові особи, які мають всю повноту інформації, роблять такі заяви, значить, так і є.

Що стосується заяви Джо Байдена та інших представників політичних кіл, то я думаю, що тут робиться інший акцент: Путіну по публічних і непублічних каналах абсолютно чітко дають зрозуміти, що будь-яка спроба використовувати ядерну зброю в тому чи іншому вигляді призведе до фатальних наслідків як щодо РФ, так і Володимира Путіна особисто. Відповідь буде різноплановою і призведе до руйнування Російської Федерації та її армії.

Тому думаю, що заяви такого роду і є тим самим чітким посилом з боку країн колективного Заходу: Володимире Володимировичу, не треба, навіть якщо вам хочеться і навіть якщо ви маєте можливості, тому що наслідки будуть катастрофічними.