УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Віктор Швець
Віктор Швець
Президент Української фундації дослідників права, Народний депутат України V, VI та VII скликань

Блог | Чи здатний Зеленський стати Черчиллем? Здатен – він ним вже став

Володимир Зеленський

За остання два роки я написав багато статей в яких однозначно висловлював своє припущення, що єдиним порятунком для путіна є війна. В обґрунтування цих своїх припущень висловлював певні аргументи, багато з яких справдилось.

24 лютого 2022 року я і моя сім’я в 4 ранку прокинулась від двох потужних вибухів, які прогуляли не дуже далеко.

Я зрозумів, що почалася війна. І все що я писав, аргументував зараз вже не мало значення!

Тепер - війна.

Тисячі, десятки і сотні тисяч українських патріотів з перших хвилин війни обрали свій шлях - захищати свою країну, свій народ, своїх дітей і онуків., свою домівку.

І в умовах війни все більшу і більшу роль відіграє особа постаті президента України.

Президент України - це зараз символ нашої непохитної віри у перемогу, це - наш один з головних символів держави і головний центр протидії агресору.

Саме від предидента України зараз залежить дуже багато. Всі наші успіхи і усі наші звитяги обов’язково пов’язані з постаттю президента.

Але головною рушійною силою нашої перемоги і головним творцем цієї перемоги є український народ.

Український народ який знаходиться зі зброєю в руках в окопах на передовій у Маріуполі, чи Харкові, Ірпіні чи Чернігові, Сумах чи Миколаєві - скрізь де іде війна, там нашу землю боронять наші збройні сили, територіальна оборона, добровольці, партизани, мешканці тимчасово окупованих територій, які не здаються ворогу.

Український народ який випікає хліб, який забезпечує країну продовольством і усіма іншими ресурсами, який ловить диверсантів і тушить пожежі, який у важких польових умовах врятовує життя пораненим.

Український народ який по усьому світу бореться за нашу свободу, який надихає народи світу на боротьбу з цим злом.

Все це український народ - мужній, героїчний, собою закрив ворожу навалу від решти цивілізованого світу.

І світ це почав усвідомлювати, що українці захищають не тільки свою свободу, але й свободу усього світі від цієї рашистьськоі чуми 21 століття!

Полум’яні промови президента України перед багатьма парламентами світу зробили свою справу. Все більше і більше країн світу стає до лав анти путінської коаліції. Все більше і більше країн світу долучились до допомоги нашій країні і до повної ізоляції путінської раші.

Війна в Україні з рашиськими загарбниками на перших шпальтах усіх засобів масової інформації, телебачення, інформаційних каналів світу. Світ бачить новітнього Гітлера, який за своєю жорстокістю і варварством переплюнув Адольфа Гітлера.

А армія путіна значно зухваліша і виглядає як дика орда - знищує усе живе, усю інфраструктуру, наші міста і села, наших дітей і жінок, наш народ.

Ми переживаємо трагічні дні, наповненні великим горем, але й сповнені великим подвигом захисників Вітчизни.

Але я хотів написати трохи про інше, просто не міг не відзначити те, про що написав.

На початку січня цього року, майже за два місяці до початку війни я написав статтю - " Чи здатний Зеленський стати Черчиллем?". Тоді ще ніхто не робив таких припущень і я коли писав цю статтю вкладав трохи іншу думку.

Хто цікавиться може легко знайти цю статтю в Інтернеті, вона була опублікована на деяких сайтах 5-6 січня 2022 року.

Я не буду повторювати її зміст. Головний меседж який в ній був - чи здатний буде Зеленський піднятися до рівня Вінстона Черчілля у трагічні для історії Англії дні.

В Європі повним ходом йшла друга світова війна. Гітлер, відчув, нерішучість Великої Британії і Франції, що повністю розв’язало йому руки.

Військова агресія Гітлера у Європі набувала катастрофічних масштабів. Ми поки що не знаємо достеменної правди, яка була участь Сталіна і СРСР в цих агресивних діях Гітлера,і які у нього були домовленості з Гітлером, але ми точно знаємо, що саме в травні 1940 року Велика Британія стояла перед вибором – вступити в переговори з Гітлером і поки ще Франція до кінця не була переможеною, виторгувати собі мир, в замін на значні поступки як політичного, так і територіального характеру.

Або вступити в війну з агресором.

В політичному керівництві Великої Британії були політики і посадовці, які пропонували вступити з Гітлером у переговори, врятувати країну від знищення і запобігти неминучої загибелі більш ніж сто тисячної армії під Дюнкерком.

Але сталося так, що на політичну арену Англії, у цей доленосний для країни і світу період, вийшов політик, який виявився єдиним, який був здатний провести свою країну через усі жахіття війни до перемоги, відкинувши усі зрадницькі пропозиції про перемир’я з Гітлером.

Усе вище політичне керівництво країни схилялось до того, щоб припинити боротьбу проти Гітлера і вступити з ним у переговори і лише він єдиний виступив проти і зумів переконати і парламент, і народ у необхідності продовжити боротьбу.

Це був Вінстон Черчилль – журналіст, художник, лауреат Нобілевськоі премії по літературі,який силою свого духу і віри зумів мобілізувати народ Великої Британії на священну війну з нацизмом.

Це – геніальна людина, політик, державний діяч, який своїми діями змінив хід історії.

Якби в травні 1940 року замість Чемберлена до влади не прийшов Черчилль, можна з великою ймовірністю прогнозувати, що друга світова війна завершилася б з зовсім іншими наслідками, як для Європи, так і для усього світу.

Достатньо привести лише єдиний доказ цьому, щоб було зрозуміло, що такий висновок абсолютно обґрунтований.

Якби перемогла у Англії лінія Чемберлена, Галіфакса та інших, то вже в червні 1940 року Англія за посередництва Муссоліні підписала б з Гітлером перемир’я, ціною важких політичних і територіальних втрат.

Тобто, вже на початку літа для Гітлера була б вирішена величезна проблема – війна з Англією, і відкрився шлях на схід.

Тобто друга світова війна прийшла б в Україну і інші республіки СРСР ще влітку 1940 року.

Можна лише уявити собі, які це мало б наслідки.

Зрозуміло, що це все припущення, але фактом залишається лише те, що 28 травня 1940 року на засіданні Військового кабінету, лише новий прем’єр-міністр Вінстон Черчилль виступив проти перемир’я з агресором і закликав свій народ до боротьби.

Ця боротьба врятувала Європу, а може і увесь світ.

Черчиллю вдалося врятувати майже увесь військовий контингент, який був заблокований в Дюнкерку,неймовірними зусиллями його вдалося евакуювати на острів.

Ця подія дуже надихнула парламент і народ, але Черчилль в цей же день заявив в парламенті, що евакуаціями перемогу не здобудеш, потрібно продовжувати боротьбу, ми будем захищати наш острів любою ціною, ми будемо воювати на полях і вулицях.

Ми ніколи не здамося!

Гітлер зрозумів, що ніякого перемир’я не буде і почалась війна проти Англії.

В цій війні Англія втратила тисячі, десятки тисяч людей, які загинули в результаті страшенних нальотів гітлерівськоі авіації . Руйнувався Лондон, був стертий з лиця землі Ковентрі і інші міста, але Англія не здавалась.

Гітлер втратив більше 2000 літаків і зрозумів, що цими нальотами Англію не перемогти.

А на початку 1941 року Гітлер скасував і вторгнення в Англію, усвідомивши, що цей народ йому не перемогти.

Визначальна роль в цьому була Черчилля, який силою свого таланта зміг перемогти в словесних баталіях опонентів, які пропонували мир з Гітлером і згуртував народ на боротьбу і перемогу у цій війні.

Але для повного розуміння ролі Черчилля необхідно згадати, що він був призначений прем’єр-міністром 9 травня 1940 року і до 28 травня 1940 року вів напружену боротьбу з своім оточенням, яке аргументовано переконувало його припинити протистояти Гітлеру і на його умовах укласти мир.

І можна без перебільшення зазначити, що саме в цей період вирішувалась доля світу.

Перемога Черчилля відкривала в подальшому розвиток демократичних країн в Європі, якби перемогли опоненти Черчилля – Гітлер став би єдиним правителем Європи, а може і світу.

Ми не знаємо, які аргументи використав Черчилль у двобої з своїми політичними опонентами, тому що протокол цих переговорів не вівся, але ми знаємо їх результат, який був оголошений 28 травня 1940 року.

В цей день Черчилль вибрав війну, а не зраду.

Це було для нього дуже важке рішення, але 65-річний політик його прийняв, навіть вступивши в конфронтацію зі своєю партією, яка підтримувала переговори з Гітлером.

Тут є дуже важлива деталь – в той час усі важливі рішення для долі країни приймав Військовий кабінет, в який входили деякі міністри, керівники парламентських фракцій.

Парламент засідав один раз на тиждень.

Військовий кабінет працював щоденно з раннього ранку до пізньої ночі.

Черчилль був досвідчений політик, він чітко усвідомлював, що будь-які переговори з агресором тільки підсилюють його, а будь-які домовленості будуть мати тимчасовий характер, поки вони будуть вигідні Гітлеру.

Але цього не розуміла частина Військового кабінету і, до речі, значна частина суспільства, яка не хотіла воювати і підтримували перемир’я.

Але Черчилль був непохитний у своєму бажання врятувати країну від неминучої загибелі, у разі прийняття пропозиції про перемир’я. Він пам’ятав своїх предків, які теж боролися з Людовіком IV, чи Наполеоном і відкинули їх пропозиції про переговори з агресорами і тим самим врятували Англію.

Черчилль усвідомлював, що йому не вдасться змінити позиції деяких членів Військового кабінету, але у нього ще був парламент.

І парламент його підтримав, Черчиллю вдалося переконати парламент.

Це була перемога.

Кожний міністр, кожен член парламенту усвідомив, що ворог може вдертися в їх країну, в їх життя, зруйнувати їх дім, вбити його дітей, знищити народ.

Разом з парламентом, це почав усвідомлювати і увесь народ. Матері чи дружини відправляючи своїх синів чи чоловіків на війну з агресором усвідомили, що їх син чи чоловік пішов захищати свою країну, свою сім’ю, своїх дітей і своїх матерів і дружин.

Черчілю вдалося консолідувати і згуртувати усі верстви суспільства на захист своєї країни, свого народу.

Україна зараз переживає теж історичний момент свого існування, восьмий рік продовжується війна, в якій гинуть тисячі найкращих українців.

Але зараз Путін поставив в ультимативній формі питання про можливість існування нашої країни, нашого народу, нашої держави. Багато, з того що написано про Черчилля і ситуацію, яка була в травні 1940 року, нагадує нам нинішню ситуацію в Україні.

Досвід Вінстона Черчилля, який не став на коліна перед ворогом і переміг, може бути дуже повчальним для президента Зеленського.

А чи здатний президент Зеленський стати для України, тим ким став Черчилль для Англії, покаже час.

Так, я вважав ще за два місяці до війни.

Зараз через місяць війни з путінською ордою, можна впевнено зробити обгрунтований висновок - Зеленський не просто здатний стати для українського народу тим, ким став Вінстон Черчілль для англійського народу в період найбільших потрясінь і випробувань наших народів, а став таким символом боротьби українського народу з рашистьською ордою, яким був Вінстон Черчилль під час боротьби англійського народу з гітлерівськими ордами. Можна по різному ставитися до Зеленського, як президента, можна його критикувати і є за що, але не можна не усвідомлювати, що Зеленський зараз для України, такий же символ боротьби і перемоги, як був Черчилль для англійського народу. Війна багато що змінила і розставила у нашому житті. На перші ролі зараз вийшли не паркетні політики, які вже усім набридли, а реальні захисники Вітчизни. Образ президента України зараз по усьому світу сприймається як справжній герой нації, який сміливо і мужньо очолив важку війну з ворогам заради свободи свого народу.

Багато в чому Зеленський повторює Черчилля.

Його образ і дії у світі справедливо порівнюють з мужнім і відважним Черчиллем.

В січні 2022 року. коли я писав цю статтю, я задав питання, - чи здатний Зеленський стати Черчиллем?

На той час це питання мало певний підтекст і було в інший період, а тому носило більш такий риторичний зарактер.

А зараз можна абсолютно впевнено на нього відповісти.

Так, Зеленський здатний стати українським Черчиллем, оскільки обрав війну до перемоги, а не зраду.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...