Блог | Росія нав'язує нам свою точку зору, розділяючи на "армію" і "мирняк"
І ще одна штука, яка мене давно триґерить. Якось непомітно, хаміль-хаміль - і вже нормою стало в нас нарікати, що от, мовляв, Росія терорист - тому що убиває цивільних, "а там же не було жодних військових об'єктів"! Так, ніби ми всі вже мовчазно прийняли і ПОГОДИЛИСЬ, qrwaмаць, що військові об'єкти (і "військові люди" теж, виходить?) - це "нормальні" жертви, бо ж "на те війна", - так, ніби та "війна", це не розбійний на нас напад сусідньої держави, проти якого ми змушені боронитись, а якийсь, qrwaмаць, лицарський турнір двох контрактних армій десь у чистому полі за домовленістю! Мовляв - ну то ж воєнні, ясне діло, їм положено, "а нас же зашо?"
Я тут зараз не про моральну оцінку такого дискурсу, а про суто безпекову: від нього мені вперто відгонить не тільки глупотою, а й ІПСО. Бо це дуже російська точка зору, Росією ж нам і нав'язана: це Путін 24-го пообіцяв бомбити "тільки військові об'єкти" - те саме, хто не в курсі, обіцяв Гітлер у промові в Рейхстаґу 1 вересня 1939 р., тобто й тут скопіпастили, - і тепер кожна апеляція до міжнародної спільноти з меседжем у дусі "от бачите, він не дотримав слова, гинуть цивільні!" - це, фактично, визнання за Путіним "права на напад" і гра в російські ворота: "перевод стрілок" - із визнання злочинним САМОГО НАПАДУ (тоді РФ має негайно забиратися геть на засадах безумовної капітуляції, з репараціями й контрибуціями) - на "злочини над цивільними" (кожен із яких може ставати предметом довголітніх дискусій, в т.ч. в міжнародних судах, але ФАКТ нападу тоді вже не оскаржується як сам по собі злочинний). Уже бачила ролик про Кременчук з англомовними титрами, в якому центральним меседжем зроблено оте "дуже жалібненьке"- NO DANGER TO RUSSIAN ARMY, it was just a shopping mall. Так от, це поганий меседж, рєбята. Дуже поганий.
Будьмо уважні (с). Схоже, наткнувшись на опір "єдиним кулаком", ворог пробує розколоти нас - на "армію" і "мирняк".
Стежмо за тим, що і як ми говоримо (і за ким повторюємо). Слова теж убивають, хоч і не зразу й неявно.
Шануймося.
Слава ЗСУ.
