Наша "срібна куля"? Сотні Tomahawk. Військовий експерт Мельник пояснив, як поставити крапку у ворожих атаках з неба
Численні атаки країни-агресора Росії із застосуванням авіації свідчать про те, що на сьогодні ворог панує в небі. За інформацією президента України Володимира Зеленського, Росія має 300 бойових літаків. Щоб мати можливість давати відсіч цій армаді, ЗСУ потребують щонайменше 128 винищувачів F-16. Чи отримаємо ми таку кількість? Надій на це мало. Зокрема, ще й тому, що недостатньо просто великої кількості бортів – потрібні також кваліфіковані льотчики та інфраструктура на землі.
Утім не варто забувати про те, що дуже ефективним засобом знищення ворожої авіації є ракети, зокрема, Patriot, які вже спричинили чималий переполох у ворога. Саме завдяки комплексу Patriot Силам оборони не раз вдавалося нищити російські літаки пачками. Але справді "срібною кулею", що могла б докорінно змінити ситуацію в українському небі, були б ракети Tomahawk. 100-200 таких ракет могли б вирішити проблему.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
– Під час саміту НАТО у Вашингтоні міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що вже цього літа Україна зможе застосовувати винищувачі F-16. Чи можемо ми сподіватися на те, що кількість цих винищувачів буде достатньою для того, щоб суттєво вплинути на ситуацію на полі бою?
– Відповідь очевидна. Та кількість літаків, яка надійде в Україну, обмежується не лише власне бортами, але також екіпажами, льотчиками, які можуть їх використовувати для бойового застосування. Отже, тут є щонайменше два обмежувальні фактори.
Окрім того, важко говорити, наскільки добре підготовлена інфраструктура для того, щоб ці літаки могли не просто здійснювати зліт-посадку, але й були також захищені від російських ударів. Зокрема, від такого, що ми бачили останніми тижнями – активізацію ударів Росії, і не безрезультатних, по українських аеродромах. Очевидно, це частина підготовки російської сторони до зустрічі з F-16 в українському небі чи на українській землі.
Підсумовуючи: кількість цих літаків обмежена. Якогось радикального впливу на ситуацію вони не зможуть спричинити. Але важливо, щоб перші випадки їх застосування були успішними, щоб уникнути втрати літаків як у повітрі, так і на землі. Тому що окрім суто військового сенсу, це ще й має психологічне значення. У разі, якщо наші екіпажі на цих літаках продемонструють якусь нову якість, якої до цього не бачили з використанням МіГів чи Су, думаю, це матиме великий психологічний вплив на російську сторону.
– Щодо кількості F-16 президент Зеленський зробив тематичну заяву. Він навів дані про те, що ворог має 300 літаків. При цьому, за його словами, Україні недостатньо 10-20 чи навіть 50 F-16. Їх потрібно 128, тобто фактично менше половини того, що має противник. Чому саме така цифра? Звідки вона взялась? І що дійсно змогли зробити 128 винищувачів F-16?
– Я припускаю, що цю цифру Верховний головнокомандувач не взяв просто зі стелі. Очевидно, це ті розрахунки, які йому надали військові. Чому саме 128? Це ділиться на відповідні бойові підрозділи і частини. Отже, це не обов’язково має бути кругла цифра.
Під час будь-яких планів, розрахунків під операції чи бойові спроможності враховується ціла низка факторів, зокрема наявність екіпажів для тих літаків, здатність аеродромної мережі України забезпечити мінімальну безпеку для експлуатації.
А те, що в Росії все одно залишається вдвічі більше літаків, ніж в України – то загалом намагатися досягти паритету з противником, який є набагато потужнішим, означає перенапружити власні сили. Теоретично можна знайти 300 літаків, але далі виникає той перелік питань, про які я говорив. Елементарно це підготовка льотчиків, а якщо говорити загалом, то це здатність українських Сил оборони абсорбувати таку кількість літаків.
– У мережу потрапив радіообмін між російськими Су-34 та А-50 під час пуску по одному з них трьох ракет Patriot. Отже, бачимо, що Patriot відіграють дуже важливу роль у знищенні ворожої авіації. Чи є це панацеєю чи принаймні гарною можливістю суттєво зменшити загрозу з неба?
– Хтось називає це панацеєю, хтось Wunderwaffen, хтось "срібною кулею", але якщо говорити про якийсь один компонент, який міг би докорінно змінити ситуацію із пануванням к небі й кардинально вирішити проблему російських ударів по українських військових та цивільних об’єктах, то це могли б бути, наприклад, ракети Tomahawk.
Сотня-друга "Томагавків", навіть якщо розділити їх на 2-3 залпи – це було б кардинальним рішенням проблеми з цими літаками, які кидають бомби. Але наразі немає жодних натяків на те, що Україна може отримати такі ракети від партнерів – щось на кшталт російських крилатих чи балістичних ракет – чи здатна наростити своє власне виробництво в таких масштабах.
Усе решта? Так, Patriot – чудова система. Вони можуть захищати великі міста, критичні об’єкти від ударів з повітря хай не із стовідсотковою, але з доволі високою ефективністю. Patriot можна застосовувати із засідок, як це вже було продемонстровано кілька разів. Зокрема, коли відразу було збито п’ять бортів над територією Брянської області, чи історія з А-50, коли як одну з версій удару також розглядали Patriot.
Але тут питання в кількості. Якщо в України буде достатньо систем для того, щоб робити подібні операції із влаштування протиповітряної пастки у безпосередній близькості до лінії зіткнення і одночасно не зменшувати рівень захищеності інших об’єктів, це дасть можливість робити це одночасно.
Часто йдеться про системи ППО, які на слуху, – Patriot, SAMP/T тощо. Але чим більше систем ППО і різних у нас є, тим краще. Тому що, наприклад, Patriot необхідно прикрити від тих самих "Шахедів", щоб він не витрачав ракети на збиття малошвидкісних, малорозмірних цілей.
Отже, це комплекс, який Україна поступово розбудовує. Це захист не лише великих міст та об’єктів критичної інфраструктури, а також захист поля бою і проведення операцій за лінією фронту.