Спецоперацію на аеродромі Мачулищі ми провели разом із СБУ, – голова BYPOL Олександр Азаров. Інтерв'ю
Керівник білоруського опозиційного проєкту BYPOL Олександр Азаров, якому режим Лукашенка погрожує смертною карою, приїхав до Києва для передачі списку затриманих партизанів до комісії з обміну полонених. Ці білоруси допомагали Силам оборони України у протидії російським окупантам та проводили активні дії на території РБ – а це і рейкова війна, і атака на військовий аеродром Мачулищі, внаслідок чого було виведено з ладу дорогий літак розвідувальної авіації РФ.
В інтерв'ю OBOZ.UA керівник BYPOL розкрив нові подробиці руху опору – як режиму Лукашенка, так і путінському.
– Олександре, ви ж у минулому силовик. Як опинилися в опозиції?
– Так, я прослужив у МВС Білорусі 21 рік, мав звання підполковника міліції. Але Лукашенко після виборів позбавив своїм указом звань 60 осіб – тих, хто звільнився з органів із політичних мотивів, у тому числі й мене.
Я завжди дотримувався демократичних поглядів, з юності виступав за незалежність Білорусі і також брав участь в акціях протесту. До речі, у 96-му році ми мали одну дуже масову акцію за участю українців з організації УНА-УНСО, вони тоді приїжджали і підтримували Білорусь.
Після закінчення навчання я опинився перед вибором: йти до армії (а на той час там була страшна дідівщина, знущання, люди поверталися інвалідами) чи до міліції. Я вибрав останнє – пішов служити до Слідчого комітету. Служити не диктатору, а народу, і 21 рік я робив свою роботу чесно.
– Ви вважаєте, що це було можливим у правоохоронних органах Білорусі?
– У нас політичними питаннями завжди займався КДБ (Комітет держбезпеки. – Ред.), міліція просто виконувала свою роботу. Ми не обговорювали, хто в нас за Лукашенка, хто проти нього, хто за незалежність, а хто за залежність від Росії – такого не було. Співробітники міліції уникали цих тем, вони виконували свій звичайний міліцейський обов'язок.
Я займався протидією незаконній міграції, торгівлі людьми, розслідував різні кримінальні справи – з політикою це не пов'язано. 2020 року я вже працював в академії МВС викладачем кафедри оперативно-розшукової діяльності.
9 серпня мене направили на виборчу дільницю на чергування для забезпечення охорони громадського порядку. Я побачив, що більшість білорусів йде голосувати з білими стрічками, у білому одязі – це було як визнання того, що вони голосують за Тихановську, за демократію, фактично проти Лукашенка. Я спілкувався з членами виборчої комісії, які мені підтвердили, що всі голосують за Тихановську і нарешті у нас диктаторського режиму більше не буде, бо всі втомились від Лукашенка.
А після оголошення результатів раптом виявилося, що Лукашенко "переміг" навіть на тій ділянці, де я був. Голова комісії мені підтвердив, що він не підраховував голоси, а просто намалював цифри, які йому спустили зверху.
Я дуже обурився. Звичайно ж, я розумів, що Лукашенко завжди фальсифікував вибори, але сам я ніколи в цьому не брав участі, не бачив цього на власні очі.
– І тут почалися масові протести…
– Коли білорусам повідомили результат виборів, вони вийшли на вулиці та вимагали реального підрахунку голосів, а по людях почали застосовувати вогнепальну зброю. Керівники почали говорити силовикам, що, мовляв, можна стріляти по громадянах – вам за це нічого не буде, що треба їх калічити, щоб вони не вийшли наступного дня з новою акцією протесту.
Білоруси ж зверталися до силовиків із проханням перейти на бік народу. Пам'ятаю, як біля академії МВС проходили великі натовпи та кричали "Міліція з народом!".
Фактично Лукашенко вибори програв, але захопив владу незаконно. Відповідно до 357 статті Кримінального кодексу Білорусі за незаконне захоплення влади, що спричинило смерть людей, передбачено в тому числі й смертну кару.
І через тиждень після виборів я, як і тисячі інших співробітників силових структур, вирішив звільнитися та написав рапорт. Коли я дізнався, що через моє звільнення з політичних мотивів до мене готуються прийти з обшуком, а можливо й заарештувати, то вирішив поїхати.
– І що робили далі?
– Тоді якраз у Польщі було оголошено про створення BYPOL – організації білоруських силовиків. Я приїхав до Києва, прожив кілька днів, а потім подався до Варшави і там приєднався до цих людей.
Зібралося кілька людей, потім приїхали старші офіцери і мене обрали керівником – як найдосвідченішого. І BYPOL почав боротися з режимом Лукашенка.
– Білоруський Слідчий комітет звинуватив західні спецслужби у створенні цієї організації.
– Жодні іноземні спецслужби тут, звичайно ж, ні до чого. Загалом варто розуміти, що країни Євросоюзу дуже ретельно ставляться до питань "взаємодії" з режимом Лукашенка. І якби західні спецслужби створили якісь силові організації з білорусів – це схоже на оголошення війни режиму Лукашенка, це передвоєнна ситуація, яка може спричинити великі конфлікти на міжнародній арені. Тому в ЄС цього всього цураються і навіть, якщо чесно, нам забороняють вести активну боротьбу. Ось у медіа – будь ласка, займайтеся розслідуванням, записуйте ролики. І на цьому крапка.
– Після формування організації які були дії?
– Засновники BYPOL – вихідці з різних структур, служб та організацій, і це давало нам можливість працювати та отримувати звідти інформацію. Таким чином ми володіли загальною картиною того, що відбувається в Білорусі, і могли на це впливати.
Мирні протести показали, що простим ходінням вулицями владу ніяк не зміниш. Тому ми вирішили створити свій план усунення Лукашенка від влади – ми це називаємо відновленням законності та правопорядку. Він захопив владу незаконно, а обов'язок кожного громадянина за Конституцією припинити злочин.
Наші спеціалісти, у тому числі і у військовій сфері, створили план "Перамога" (Перемога. – Ред.), з травня 21-го року ми його запустили. Цей план передбачав вихід одночасно і по всій країні людей на вулиці плюс здійснення спецоперації для усунення Лукашенка від влади. Це якщо коротко.
Ми створили бот та попросили людей реєструватися. Через цей бот ми могли надіслати повідомлення, коригувати дії, і до нас досить швидко приєдналися близько 200 тисяч білорусів, які готові діяти.
До речі, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, стався сплеск – за один день до нас записалося 30 тисяч людей.
– Наскільки ефективними були їхні дії?
– Люди під час заповнення відповідали на запитання, вони писали, що саме можуть робити. Наприклад, якщо людина ставила позначку на номері 1, то була готова до активних дій у складі груп на вулиці. Таких людей було близько 17% від загальної кількості. Були й ті, хто готовий до диверсійної роботи.
– Олександре, якщо чесно – у лютому 2022 р. ви вірили в те, що Росія справді почне повномасштабне вторгнення в Україну?
– Ні, я особисто не вірив, як і практично всі в нашому колективі. Але наш аналітик був переконаний, що буде вторгнення. І було велике здивування, коли о 4 ранку почали приходити повідомлення, що воно все ж таки почалося.
Ми всі обурені тим, що відбувається, BYPOL солідарний з Україною, і ми виступаємо на її підтримку. Ми вважаємо Росію агресором, а Лукашенка – співагресором у війні. Але треба розділяти білоруський народ та диктаторський режим Лукашенка – це різні речі. Білоруси проти війни, воювати вони не хочуть і підтримують Україну – і рейкова війна є тому прикладом.
Коли почалося вторгнення, Світлана Тихановська закликала білорусів: всі, хто хоче допомогти Україні, пишіть у BYPOL – вони вам знайдуть завдання. І за два дні нам надійшло близько п'яти тисяч повідомлень. Люди вимагали дій та пропонували допомогу.
Саме тоді російська армія наступала з території РБ в Україну, йшли військові колони у бік Києва. І ми вирішили організувати на білоруській залізниці акції з зупинки військових російських ешелонів. Розробили інструкції за участю залізничників, фахівців у цій сфері, та почали готуватися до проведення диверсій.
Зазначу, що наші дії не призвели до аварії поїздів або до людських жертв – це було або пошкодження сигналізації на залізниці, або спалення релейних шаф, за допомогою яких автоматично регулюється рух на залізниці.
Щойно почалися акції, російські потяги взагалі повністю зупинилися – стояли під Смоленськом. Цього першого тижня білоруське МВС проводило зачистки – було дано завдання знайти винних і покарати. Силовики ретельно відпрацьовували міста та населені пункти поблизу місць проведення акцій, намагаючись знайти білоруських партизанів.
За тиждень таки поїзди поїхали, але акції тривали цілий березень. І це призвело до того, що сповільнювався рух чи зупинявся в деяких місцях, а в цьому разі порушувався весь графік по всій залізниці.
Партизани продовжували палити релейні шафи (ціна однієї становить близько 50 тис. доларів). І, як ми довідалися, запчастин на території Білорусі до них практично не було, їх почали замовляти в Росії. І якби акції тривали, то настав би повний колапс, але тоді режим Лукашенка почав дуже жорстко реагувати на дії партизан.
Уздовж залізниці встановили кулеметні гнізда, там стояли БТР, вивели внутрішні війська для патрулювання. І були випадки, коли стріляли по партизанах, але їм удалося втекти. Були й поранені.
Ми вважаємо, що надали посильну допомогу Україні. Потім і українські політики висловлювали подяку білоруським партизанам, які зробили свій внесок у відкидання російських військ від Києва, оскільки постачання окупантів було порушено.
– Ще одна серйозна акція була на аеродромі Мачулищі, але вже в лютому 2023 року. До цього також причетні партизани, котрі координувалися через чат-бот?
– Так, це була спільна акція з українською стороною, ми вже можемо про це говорити. Спільно з СБУ ми провели цю спецоперацію, але через певні причини раніше про це не згадували.
Щодо білоруських партизанів, учасників операції, їм вдалося виїхати за кордон і зараз вони працюють з нами. Спецслужби режиму заарештували нібито за участь в акції десятки людей, але ці люди не винні, участі в акції вони не брали.
Атака на військовий аеродром Мачулищі стала і ударом по Лукашенку, який, грубо кажучи, облажався перед Путіним. Лукашенко відповідає за все російське обладнання, за всю техніку, яка міститься на території РБ. А літак ДРЛВ А-50 – таких одиниці у самій Росії, і вони прикривають її з усіх боків. А цей літак якраз вів розвідку територією Євросоюзу та територією всієї України, він міг виявляти цілі ППО і передавати їх для подальшого знищення.
Думаю, що пошкодження літака в тому числі допомогло тому, що зараз по Києву та області менше прильотів. Київ зараз вважається найбезпечнішим місцем, ППО його збереглася також і завдяки ось цій операції.
– Заради справедливості – не можна сказати, що у столиці стовідсоткова безпека. До того ж це все-таки пов'язане з наявністю різних засобів, нових комплексів ППО від наших західних партнерів за участю Повітряних сил ЗСУ, усіх Сил оборони України в захисті неба.
– Звичайно. Але важливо, що в результаті нашої спецоперації літак російської розвідувальної авіації серйозно пошкоджено і він досі на ремонті.
– Олександре, а з чим пов'язаний ваш приїзд в Україну?
– Я тут тимчасово, ми якраз зібрали списки білоруських партизанів – заарештованих, засуджених режимом Лукашенка. Ми передамо в комісію з обміну полонених список із проханням взяти до відома і можливий подальший обмін, оскільки ці білоруси фактично воювали за Україну на території РБ.
– Нещодавно з'явилася інформація, що вам взагалі загрожує смертна кара.
– Мене звинувачують за одинадцятьма статтями КК Білорусі, зокрема за зраду держави, тероризм та інші так звані злочини. Режим Лукашенка цю справу вже передав до прокуратури.
Усі лукашенківські держЗМІ справді написали, що мені загрожує смертна кара. Я ж вважаю себе невинуватим, бо не чинив жодних злочинів. Я присягав білоруському народу, а не диктатору, і якраз хочу припинити його злочинну діяльність, а також діяльність його спільників.
BYPOL виступає за те, щоб після усунення Лукашенка від влади в Білорусі було якнайшвидше призначено нові вибори (парламентські, президентські) під наглядом міжнародної спільноти і відбулося нарешті встановлення демократії. Ми також виступаємо за припинення всіх союзницьких відносин з Росією – це країна-агресор, і вона має бути покарана. Ми не маємо кордону з Росією, але його треба встановити.
Україна є для нас стратегічним союзником, ми хочемо допомагати всім чим можемо, і план "Перамога" в тому числі наше завдання, щоб Лукашенко не дав своїх військ для можливого повторного вторгнення в Україну.