УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коваленко: російському угрупованню загрожує засліплення та оглушення через проблеми з розвідувальною авіацією

4 хвилини
296,0 т.
розвідувальна авіація Росії

У регулярних зведеннях Генштабу ЗСУ розділ, що стосується авіаційної компоненти російських окупаційних військ – тактичного та стратегічного рівня, – завжди привертає увагу. Природно, що винищувачі та стратегічні бомбардувальники-ракетоносці у всіх на слуху. Але ми мало говоримо про розвідувальну авіацію, без якої війська окупантів насправді сліпі та глухі.

Відео дня

Днями міноборони Великої Британії надало звіт, в якому йдеться про те, що росіяни були змушені розконсервувати радянський висотний розвідувальний літак М-55 "Геофізика".

Чому ворог пішов на такий крок, який потенціал їхньої авіаційної розвідувальної компоненти? Спробуймо розібратися.

Зняття з консервації

У радянські часи М-55 "Геофізика" міг застосовуватися для додаткового цілевказання ОТК "Ока" з дальністю ураження цілі до 400 км. Нині на літак встановлюють контейнер радіотехнічної розвідки УКР-РТ, який дозволяє проводити розвідку та виявляти засоби ППО на глибину 200-300 км.

На перший погляд, звучить непогано, але якщо розглядати як повноцінну глибинну розвідку – ні. Адже за таких показників М-55 "Геофізика", перебуваючи в повітряному просторі Росії, не зможе бути ефективним у питаннях розвідки вглиб території України, а у ПП тимчасово окупованих територій буде змушений базуватися або на одному з аеродромів на окупованій частині України, або біля українсько-російського кордону.

літак М-55 Геофізика

Все це вказує на недосконалість російської розвідувальної компоненти, яку намагаються вирішити, використовуючи морально та технічно застарілі засоби.

Але невже так все погано з їхньою розвідувальною авіацією?

Знову ж таки, британська розвідка повідомляє про те, що російські літаки ДРЛВ А-50 зараз проходять інтеграцію із системами ППО С-400 "Тріумф" для підвищення ефективності зенітно-ракетних комплексів у боротьбі з винищувачами F16. І це дуже цікаво.

Справа в тому, що згідно з офіційними тактико-технічними характеристиками "Тріумфів", дальність ураження цілі у них досягає 400 км при дальності виявлення та супроводу цілі радаром 91Н6Е – 600 км! При цьому максимальна дальність ураження F16 найсучаснішими ракетами класу "повітря-повітря" AIM-120D (які навряд чи ми отримаємо) – 180 км, а крилатими ракетами класу "повітря-поверхня" AGM-158A JASSM – 370 км.

Тобто в обох випадках ЗРС С-400 "Тріумф" має чудово справлятися з такими загрозами, але виявляється – ні. Виявляється, що без підтримки А-50 ЗРС С-400 "Тріумф" на максимальних відстанях, заявлених у її характеристиках, не є ефективним. Привіт Китаю, Туреччині та Індії з придбанням дуже дорогого та дуже дефективного брухту. Просто угоди століття!

Але повернімося до А-50

У Росії на озброєнні 9 літаків ДРЛО А-50, один із яких досі перебуває на ремонті після отриманих у Білорусі (внаслідок удару дрона) пошкоджень радіотехнічного комплексу "Шмель". Також є інформація про небоєздатність ще кількох А-50 через ремонт і модернізацію. І це змушує росіян виводити з консервації подібність до розвідувальної авіації.

Залучаються вони для контролю повітряної обстановки та управління оперативно-тактичною авіацією з аеродромів "Кримськ" (350 км від найближчих позицій Сил оборони України) та "Ахтубінськ" (650 км) – перебуваючи по черзі у повітряному просторі над акваторією Азовського моря. Періодично можна відзначити перебування позмінно двох або трьох літаків А-50.

літак А-50

Іл-20/22

Рідко коли згадують, але біля кордонів з Україною регулярно курсують літаки комплексної розвідки, які здійснюють функції радіотехнічної розвідки та радіоперехоплення. Глибина розвідки не перевищує 200 км.

Ці літаки передусім використовуються для підтримки стійкості зв'язку. Для виконання цих завдань перебувають вони переважно у повітряному просторі Ростовської області, ТОТ Луганської, Запорізької областей та над акваторією Азовського моря.

Базування та зліт здійснюються з аеродромів "Армавір" (500 км), "Ахтубінськ" та "Маринівка".

Іл-20

Висновки

Сьогодні Росія не має достатніх засобів авіаційної розвідки, щоб забезпечувати свої війська підтримкою в режимі 24/7. Її потенціал обмежений, і будь-яке пошкодження чи знищення цих літаків критично позначатиметься на системі управління та координування дій військ.

У перспективі від А-50 залежатимуть і ЗРС С-400, які, як ми можемо бачити, не настільки досконалі, як заявлялося в їхніх ТТХ.

При цьому намагаючись уникати небезпечного зближення з повітряним простором України та з урахуванням обмеженої дальності польоту деяких зразків російської розвідувальної авіації, її змушені тримати на аеродромах, які опиняються у зоні досяжності низки засобів ураження безпілотного типу.

Тим часом створення нових зразків такої авіації є непідйомною технічною та технологічною проблемою, що й змушує росіян посилювати цю компоненту розконсервацією старих радянських зразків обмеженої функціональності.

Все йде до того, що в якийсь момент Україна може мати шанс повністю засліпити і оглушити російське угруповання окупаційних військ. Умови для того є, причому створюють їх у певному сенсі самі РОВ недосконалістю своєї авіації. Залишається відкритим питання можливостей.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".