Справа не в погоді: чому армія Путіна може піти в наступ цієї зими. Інтерв'ю з Селезньовим

Незважаючи на погіршення погодних умов, російська окупаційна армія продовжує активно атакувати українські позиції та наступати. Ані дощі, ані морози не відіграють для ворога вирішальної ролі. Якщо бронетехніка не може пройти розмоклим ґрунтом, у бій кидають "м'ясо" – піхоту. Так продовжуватиметься й надалі, адже глава Кремля Володимир Путін, як і раніше, прагне перемоги в Україні за будь-яку ціну.

Як розвиватимуться події далі? Це залежатиме не від погоди, а від ресурсу, який зможе накопичити армія окупантів та Сили оборони України. 2024 року Путін планує витратити на армію 120 мільярдів доларів. Щодо можливостей української армії, то поки що це terra incognita. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Естонські військові експерти презентували стратегію перемоги України у війні. Там йдеться про те, що поразка Росії можлива до 2026 року або раніше. Для цього Захід має всіма способами виснажувати Росію, а також у стислі терміни інвестувати у ВПК своїх країн, наростити виробництво зброї для України. Чи вважаєте ви, що це достатні умови для завершення війни?

– Терміни прогнозувати вкрай складно, бо протистояння відбувається між двома державами, Україною та Росією. І його результат безпосередньо залежить від обох сторін.

Ми знаємо, що на 2024 рік Росія спланувала 120 мільярдів доларів для забезпечення потреб своєї армії та російського оборонно-промислового комплексу. Які кошти отримаємо у 2024 році – terra incognita. Ми не маємо чіткого розуміння, коли і в яких обсягах ми отримаємо матеріально-технічну допомогу від США, підвисла історія з траншем від Євросоюзу.

Зрозуміло, що ми всі живемо надією, що ближче до кінця січня – початку лютого це питання вирішиться, але поки що ситуація реально кризова. Тому що можливості українського оборонно-промислового комплексу точно не закриють усіх потреб українських Сил оборони.

Відповідно, у цій ситуації дуже багато невідомих позицій. А це означає, що зараз українська армія, перебуваючи де-факто в стані стратегічної оборони, шукатиме можливості для накопичення ресурсів. За допомогою країн Заходу ми зробимо це швидше. Якщо такої допомоги не буде, то війна може тривати невизначено довгу кількість часу.

Розраховувати на "чорного лебедя" в РФ, на те, що Путін змінить свої геополітичні плани, не слід. Він абсолютно чітко артикулює свою позицію. Під час колегії міністерства оборони РФ він чітко окреслив: Росія йтиме до кінця, поки не реалізує свої плани щодо "денацифікації" та "демілітаризації" України. Те, що Путін готовий вкладати дедалі більше і більше ресурсів у продовження агресії проти України, очевидно. Як бачимо, навіть втрати армії на рівні 350 тисяч плюс не зупиняють його.

– Секретар РНБО Олексій Данілов натякнув, що найближчим часом "у нас будуть дуже приємні новини" щодо боєприпасів. Зокрема, він мав на увазі можливості українського та союзницького ВПК. Як ви вважаєте, якщо найближчими місяцями українська армія отримає достатню кількість боєприпасів, чи може лише цей факт сприяти успіхам Сил оборони?

– Успіх на полі бою визначається всім комплексом сил та засобів. Не лише артилерія та боєприпаси до неї визначають це. Американський генерал Бен Годжес у останньому інтерв'ю заявив, що для того, щоб Україна мала успіх на полі бою, їй потрібна далекобійна зброя – ракети, далекобійні високоточні артилерійські снаряди.

Ряд експертів, до яких я прислухаюся, впевнені, що для того, щоб Україна була ефективною в маневреній, стратегічній обороні, потрібне важке піхотне озброєння – великокаліберні кулемети, автоматичні гранатомети, засоби протитанкової боротьби.

Бен Годжес та інші експерти, які наголошують на кількох різних системах озброєнь, мають рацію. Саме комплексне використання всіх засобів дозволяє бути успішними на полі бою.

Алгоритм, який може дозволити нам бути успішними у визволенні України, озвучив генерал Валерій Залужний (у статті The Economist – Ред.). Він назвав п'ять чинників, які можуть сприяти українській армії у реалізації цих завдань.

– Координатор Ради нацбезпеки США Джон Кірбі попередив, що російські окупаційні війська можуть провести наступ на сході нашої країни, коли земля промерзне. Він прогнозує це на кінець січня – лютий. Чи справді погода тут відіграє головну роль?

– Я хотів би звернути увагу на парадоксальність ситуації. З одного боку, британська розвідка впевнена у тому, що у найближчій перспективі російська армія не матиме жодних можливостей для проведення масштабного наступу. З іншого боку, американські експерти, які мають доступ до військової розвідки США, стверджують протилежне.

Але, як завжди, істина десь посередині. Я не думаю, що погодний фактор стане вирішальним та критичним, який визначатиме можливість чи неможливість наступу російської армії. А ось наявність ресурсів, підготовленого, забезпеченого артилерійською та авіаційною підтримкою особового складу – саме ці фактори будуть визначальними під час проведення наступальної кампанії російської армії цієї зими.

Тому я гадаю, що не варто будувати ілюзій. Ворог має достатньо ресурсів, він має абсолютно чіткі завдання, визначені самим Путіним та його оточенням. Тож зима буде важкою. І я впевнений, що навряд чи погодний фактор впливатиме на інтенсивність бойових дій.

Противник діятиме так: якщо він матиме можливість використовувати бронетехніку, він використовуватиме її, якщо ні, значить, пішки відправлятиме ті ж штурмові підрозділи на смерть. Ми спостерігаємо за тим, що відбувається у районі Авдіївки. Як часто ми бачили використання там бронетехніки? Було лише кілька випадків. А переважно це піхотні "м'ясні" штурми.

Але хіба тотального рівня втрати зупиняють супротивника? Ні, не зупиняють. Тому війна продовжуватиметься. Й інтенсифікація бойових дій залежатиме від того, коли росіяни встигнуть підтягнути свої додаткові резерви для продовження атак. Вони впевнені, що трупами своїх солдатів зможуть досягти успіху. Путіна не цікавить ціна перемоги, йому потрібний результат.