"Помста буде невідворотною": в ЗСУ розповіли, чи вдалося точно встановити особу розстріляного окупантами Героя

Полоненим українським військовим, якого окупанти за слова "Слава Україні" розстріляли на камеру, попередньо, може бути Тимофій Шадура з 30-ї окремої механізованої бригади. Однак точне встановлення особи захисника буде можливим після проведення експертизи.

Про це 7 березня повідомила пресслужба Сухопутних військ Збройних сил України. Тимофій Шадура народився 7 січня 1982 року. З 3 лютого 2023 року вважається зниклим безвісти.

Зв'язок із захисником зник у Донецькій області, в районі Бахмута.

Зараз тіло розстріляного воїна, імовірно, перебуває на тимчасово окупованій території, тому остаточне підтвердження особи загиблого можливе після повернення тіла та проведення експертиз.

"Командування 30-ї окремої механізованої бригади і побратими Героя висловлюють щирі співчуття його рідним та близьким. Помста за нашого Героя буде невідворотною", – заявили в ЗСУ.

Як повідомила кореспондентка "Нової газети" Ольга Мусафірова, Тимофій Шадура – батько п'ятьох дітей.

Водночас, як повідомив український журналіст Юрій Бутусов, воїни 163-го батальону ТрО стверджують, що окупанти розстріляли іншого захисника. За їхніми словами, на відео росзтрілу – Олександр Мацієвський, солдат роти вогневої підтримки 163-го батальйону ТрО міста Ніжин 119-ї бригади сил ТрО.

"Бійці батальйону сьогодні відвідали мати загиблого воїна в місті Ніжин і отримали підтвердження від його родичів", – розповів Бутусов.

Він зазначив, що на фото розстріляного окупантами військового є характерна деталь – закритий пластирем забій над правою бровою. Олександр отримав його приблизно за два тижні до загибелі.

Також доказом є особливий зелений шеврон ЗСУ, подарований бійцю його командиром взводу і зроблений на замовлення.

"Ключовим фактом є посмертна судово-медична експертиза, яка була зроблена перед похованням Олександра в лютому. На фото з моргу, яке я отримав, чітко видно кульові отвори в тих місцях, де влучали кулі на відео", – написав Бутусов і додав, що наявність експертизи дозволяє точно підтвердити або спростувати цю версію.

Олександр Мацієвський народився 10 травня 1980 року, жив у Ніжині. Не маючи досвіду військової служби, одразу після початку російського вторгнення 24 лютого пішов добровольцем у склад 163-го батальйону 119-ї бригади, яка захищала Чернігівщину.

У листопаді підрозділ Олександра бул перекинуто в район Бахмута, де він виконував завдання близько місяця. 30 грудня зранку рота вогневої підтримки, в якій Олександр Мацієвський мав посаду снайпера, зайняла позиції в районі Соледара.

Вона мала вийти на лінію зіткнення, закріпитись та втримати лісопосадку, щоб прикрити напрямок, на якому вже не було наших військ. Ворог був близько, але інформації щодо його розташування в підрозділу не було, треба було діяти швидко, щоб врятувати наші війська в Соледарі, розповіли побратими загиблого.

Оскільки наших сил було мало, а фронт треба було контролювати широкий, взвод Олександра отримав низку окремих позицій у гущі чагарнику без можливості візуального спостереження одна за одною. На крайньому фланзі на позиції було розміщено 5 бійців, разом з Мацієвським.

У захисників не було часу на вивчення обстановки, організацію оборони, розвідку, оскільки майже одразу їх було атаковано. Зав'язався зустрічний бій, який тривав по усій позиції 12 годин. Ніжинська тероборона втримала лісопосадку – всі позиції, крім однієї. Під час бою зв'язок з групою Олександра зник. Спроби його взводу дістатись цих позицій зустріли вогонь ворога, було зрозуміло, що позицію захоплено.

Олександр виходив у бій у повному бойовому спорядженні. Він був снайпером роти вогневої підтримки, але через певні обставини в цей бій вийшов зі звичайним автоматом. Очевидно, відео було знято вже після того, захисника захопили в полон, оскільки ніякого спорядження на ньому на відео не було.

Побратими Олександра впевнені, що він зробив усе належне і не здавався, а був захоплений раптово, не маючи можливості вести бойові дії через складну обстановку зустрічного бою, оскільки ворог вже фактично досягнув наших позицій – їх могли обійти з тилу або з флангу.

У лютому 2023 року тіло Олександра Мацієвського та двох його побратимів повернули додому, але тоді ніякої інформації щодо обставин його загибелі не було. Тіла ще двох зниклих бійців не повернуто, побратими чекають інформаціїх про їхню долю.

Раніше журналістка Софія Кочмар-Тимошенко розповіла, що шість членів сім'ї загиблого заявили, що на відео окупантів – їхній брат і син. Матері Героя стало погано, і сім'я попросила тиші.

"Я поважаю їхнє право. І теж всіляко сприяю прес-офіцерам і командирам знайти його. Тому що, на мою думку, ось саме зараз це право спецслужб і ЗСУ – з'ясувати правду і сказати те, що можна. Наступне випробування – це знайти локацію і тіло", – написала журналістка у Facebook.

Перед цим вона повідомила, що захисника впізнала сестра – по очах, голосу та манері курити сигарету.

Нагадаємо, 6 березня Україну сколихнуло відео, на якому окупанти розстріляли беззбройного українського військового після того, як він відмовився зняти шеврон ЗСУ та сказав "Слава Україні!"

Увага! Відео 18+! Містить сцени насильства!

Президент України Володимир Зеленський пообіцяв знайти вбивць захисника, а обмудсмен Дмитро Лубинець наголосив, що Росії доведеться відповідати за кожен військовий злочин.

Тим часом у Росії бурхливо відреагували на відео розстрілу беззбройного українського військовополоненого. Росіяни в мережі влаштували істерику, висуваючи цинічні версії злочину.

Зі свого боку українці організували флешмоб – публікують фото загиблого бійця з написом "Героям слава!"

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!