Сунгуровський: "ударний кулак" Путіна розпливається, Кремль програє та блефує. Інтерв'ю

Росія почала реально оцінювати свої можливості у війні проти України і усвідомила, що баланс явно не на її користь. Кремль блефує, лякаючи Київ захопленням нових територій, змушуючи сідати за стіл переговорів, щоб закріпити за собою окуповану частину нашої країни. Але переговори допустимі лише тоді, коли ворог вийде за межі України.

"Ударний кулак" ворога розпливається на очах. Розпливається і "третій армійський корпус", що створює окупант. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

– Інститут вивчення війни (ISW) повідомив про припинення оперативної паузи ворога та спрогнозував нову активізацію. За вашими оцінками, що зараз робить противник?

– Як я розумію, зараз перед Путіним і перед військово-політичним командуванням, так званим колективним Путіним, стоїть таке завдання. Вони починають реально оцінювати ті можливості, які мають, і реально оцінювати можливості, які є в України. Баланс складається не на їхню користь.

Тому зараз вони намагаються перевести стрілки на дипломатичне вирішення цього питання. Тобто це спроба закріпити ту лінію, на якій зараз перебуває Росія, перевести питання в рамки переговорів і нав'язати Україні та Заходу свої умови.

Для цього вони запустили таку фішку: якщо ви зараз не сядете за стіл переговорів, далі буде гірше. Далі будуть нові захоплені території, для чого вони підкидають підкріплення на схід та зміцнюють Херсон, далі будуть обстріли мирних населених пунктів, жертви серед цивільних тощо. Тобто вони нав'язують нам цю ідею.

– Але насправді це блеф? Не може бути гірше?

– А куди гірше? Це та картинка, яку вони намалювали в голові і намагаються впровадити її всім іншим. Так живе Росія. Нічого іншого ми не побачимо. Вони самі вигадують собі неіснуючу реальність і намагаються змусити жити у цій реальності оточуючих. Звісно, це блеф.

Ішли розмови про те, що на лінії фронту Росія готує ударний кулак. За моїми оцінками, справді, таке завдання було поставлене. Але через труднощі набору особового складу, труднощі з підготовкою техніки такий "ударний кулак" розпливається по десяти пальцях. Десять пальців є, а кулак не виходить.

Вони кидають туди те, що спромоглися набрати, але не зовсім підготувати. Цей "кулак" розплився на хвилі. Хвилями йде поповнення найбільш постраждалих батальйонних тактичних груп, здебільшого на сході, тими, які вдалося сформувати на території Росії. А там зараз триває формування нових добровольчих батальйонів, формується третій армійський корпус. Але я бачу, що цей армійський корпус розпливається на очах.

– Окупанти заявили про те, що мають намір провести "референдум" у Херсонській та Запорізькій областях для "приєднання" цих українських регіонів до РФ. Чи можуть ці області залишитись під контролем окупанта?

– Вони намагаються це зробити під переговори. Мовляв, населення саме виявило бажання приєднатися до Росії, тож давайте враховувати думку людей… Так вони намагаються посилити свої переговорні позиції.

Вони спробують приєднати нові окуповані території та сказати: дивіться, це ж не лише "ДНР" та "ЛНР", це вже і "ХНР", і "ЗНР" і чорт знає що іще. "От така погана Україна, не може втримати ці регіони під своїм контролем. Ідіть назустріч Росії, ми тут усе влаштуємо". Це та сама картинка неіснуючої реальності, яка є в їхніх головах.

– Останнє питання щодо реальності, яка існує в Україні. Чи можемо ми протягом найближчих тижнів посилити свої переговорні позиції? Якщо такі переговори відбудуться, чи можемо ми диктувати свої умови?

– Нам бажано від таких переговорів йти. Очевидно, що на переговорах Росія не погодиться вивести свої війська з території України. А якщо це так, то жодних переговорів у принципі не може бути.

Ми можемо говорити про переговори лише тоді, коли вийдемо на свої державні кордони 1991 року. Тоді можна говорити про припинення вогню, про демаркацію та делімітацію кордону, про репарації тощо.

Але такі переговори мають бути не у двосторонньому, а у тристоронньому форматі. До них має підключитися Захід. Якщо Захід сказав, що нам така Росія не потрібна, її потрібно позбавити можливості проводити агресію проти сусідів, то в принципі вона повинна бути демілітаризована.

Грубо кажучи, РФ має вивести свої наступальні озброєння за Урал. Як це було до 2007 року, коли Росія вийшла з Договору про звичайні збройні сили у Європі. Там були положення про флангові обмеження, відповідно до них Росія тримала всі свої важкі озброєння за Уралом.

Але у 2007 році вона вийшла із цього Договору. Це дало їй можливість наростити угруповання на Кавказі та провести "спеціальну воєнну операцію" у Грузії. Щоправда, тоді вона так не називалася.