Суровікін заявив про "непрості рішення" щодо Херсона: ЗМІ озвучили три сценарії дій Кремля

4 хвилини
48,1 т.
Суровікін заявив про 'непрості рішення' щодо Херсона: ЗМІ озвучили три сценарії дій Кремля

Новий командувач російських військ, що воюють проти України, генерал Сергій Суровікін анонсував можливі "найскладніші рішення" РФ у Херсонській області. Становище військ Росії в окупованій частині української області незавидне, зокрема через припинення силами української армії постачання для російського угруповання на правому березі Дніпра.

Відео дня

Російське видання "Медуза" спрогнозувало три можливі варіанти "непростих рішень", які може розглядати військово-політичне керівництво РФ. Серед них, зокрема, і можливість завдання Росією ядерного удару по Херсонщині.

Днями новий "начальник спецоперації" Росії проти України Сергій Суровікін виступив із першою програмною заявою для російського телебачення. Значна її частина була присвячена ситуації у Херсонській області, де окупанти та їхні пособники оголосили евакуацію мирних жителів із правого берега Дніпра.

Суровікін визнав, що ситуація в області складна, постачання мостами через Дніпро зупинено через прицільні удари українських військових.

"Не виключено ухвалення найскладніших рішень", – заявив воєнний злочинець напередодні оголошення рішення президента РФ Володимира Путіна про "запровадження воєнного стану" на окупованих українських територіях, яке, як вважають у Кремлі, легалізує примусове виселення українців із Херсонської області.

На думку "Медузи", "найпростіші рішення", про які говорив Суровікін на тлі незавидного становища російського угруповання на правому березі Дніпра в Херсонській області, найбільш ймовірні у трьох основних варіантах.

Перший полягає у повному виведенні російських військ з плацдарму на правому березі Дніпра на Херсонщині.

"З військового погляду це було б найлогічніше рішення: змінити співвідношення сил на правому березі Дніпра не є можливим; угруповання в найближчому майбутньому не зможе наступати на Миколаїв та Одесу, а тому в його перебуванні у напівоточенні немає жодного сенсу. Боєздатні війська з плацдарму в Херсоні можна було б використовувати для оборони лівого берега та підходів до Криму, які з військового погляду мають набагато більше значення, ніж плацдарм. ЗСУ не змогли б з ходу форсувати Дніпро, а для створення лінії оборони по цій великій річці знадобилося б набагато менше сил, ніж для боїв у степу", – пише видання.

Однак заважає прийняттю найрозумнішого з військового погляду рішення політичний погляд. Крім Херсона, російським військам за весь час з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого так і не вдалося захопити жодного обласного центру. Херсон російська пропаганда перетворила на "столицю одного з нових регіонів РФ".

Крім того, Херсон у військово-політичному керівництві РФ розглядали як плацдарм для наступу та подальшого захоплення Одеси, про яке у Кремлі всерйоз мріяли щонайменше до середини літа. Залишивши правий берег Херсона, Росії доведеться попрощатися також із навіть примарною перспективою окупації Одеси, адже повторне форсування Дніпра буде неможливим з урахуванням продовження спротиву з боку української армії.

Саме цей варіант у "Медузі" вважають найвірогіднішим.

"Все вказує на те, що "важким" (з політичного погляду) рішенням Суровікіна є саме евакуація, спочатку проросійських жителів Херсона, а потім і військ – з правого берега. Можливо, генерал не збрехав, коли сказав, що пріоритет для командування – життя (лояльних) мирних жителів та військовослужбовців ЗС РФ, особливо у тому випадку, якщо військових способів зберегти територію немає", – пише видання.

Другим варіантом "складного рішення" щодо Херсона може бути евакуація мирних жителів, яких зараз потрібно забезпечувати, – і подальше зменшення розмірів плацдарму до розмірів "фортець" у Херсоні та Бериславі (навпроти Нової Каховки).

"Такий план частково міг би вирішити проблему постачання: якщо залишити лише кілька найближчих до Дніпра невеликих плацдармів, можна було б прибрати зі східного берега найвибагливіших до обсягів постачання "споживачів" – мирних жителів та частину артилерії. Останню можна було б розмістити на східному березі, щоб вона підтримувала оборону за кілька кілометрів від річки на березі західному. Крім того, оборона "фортеці Херсон" вирішила б головну політичну проблему (здачу обласної столиці)", – пише "Медуза".

Однак такий варіант не особливо допоможе Росії саме з воєнного погляду. Адже постачання через Дніпро під вогнем ствольної української артилерії буде ще більш утрудненим, якщо взагалі можливим.

"Досі російське командування воліло евакуювати війська з районів, де їх не можна нормально постачати – з-під Києва, з острова Зміїний або з півночі Харківської області у вересні, – а не вести боротьбу в "фортецях" в облозі до останнього", – наводять аргументи нижчої порівняно з першою ймовірності ухвалення такого рішення російські журналісти.

Не виключено, на думку видання, що "складні рішення" можуть означати і підготовку Росії до ядерного удару.

"Експерти, які досліджують ймовірну доктрину застосування нестратегічної ядерної зброї російським командуванням, вважають, що потенційною ціллю такого удару можуть бути: безлюдна місцевість та/або війська противника. Схід Херсонської області – малонаселена місцевість, яка зараз заповнена десятками тисяч українських військовослужбовців. Теоретично саме такий район може бути обраний для демонстраційного ядерного удару, покликаного або підвищити ескалацію до межі, яку собі не може дозволити противник (Україна та Захід), або змусити цього противника піти на деескалацію конфлікту на прийнятних для Кремля умовах. Підготовка до такого удару вимагає евакуації населення, щоб уникнути "побічних жертв", – пише "Медуза".

Водночас подібний сценарій автори матеріалу вважають малоймовірним. Адже з військової точки зору ядерний удар не принесе жодної вигоди. А ось з політичного погляду він вкрай небезпечний.

"Замість деескалації Захід може піти на ескалацію — наприклад, завдати потужних ударів конвенційною зброєю по російській армії в Україні (такий варіант відповіді на ядерну ескалацію найчастіше публічно обговорюють західні експерти). Отже, на щастя, використання ядерної зброї, як і раніше, залишається найменш вірогідним варіантом розвитку конфлікту", – резюмує "Медуза".

Нагадаємо, раніше у відповідь на численні погрози Москви щодо можливого застосування ядерної зброї в НАТО попередили Росію про тяжкі наслідки такого кроку. І хоча в Північноатлантичному альянсі ядерний удар РФ вважають малоймовірним, а будь-які зміни в ядерному позиціонуванні чи готовності Кремля до втілення загроз у життя не фіксуються, НАТО продовжує постійний моніторинг та готується до будь-якого можливого сценарію.

При цьому західні ЗМІ переконані, що Путін ще має чотири способи ескалації війни проти України без використання ядерної зброї.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber . Не ведіться на фейки!