Такого обсягу фальсифікацій у РФ ще не було, протестний потенціал злетів. Інтерв’ю з Курносовою

На чергових виборах у Росії, які відбулися 18-20 вересня, масштаби фальсифікацій були безпрецедентними. Реальна підтримка провладної партії "Єдина Росія" становила не більш ніж 15%, тоді як офіційний результат перевершив рекорд 2021 року й склав майже 60%. Влада використовувала традиційні методи – вкидання невикористаних бюлетенів, голосування "мертвих душ", а також відверте перекладання бюлетенів у потрібні стопочки.

Проте, в Кремлі чудово знають, якою насправді є підтримка "Єдиної Росії", і це одна з причин, чому рішення про масштабну хвилю мобілізації навряд чи буде схвалено – щоб не спровокувати локальні заворушення. Протестний потенціал у Росії зріс до небес, але поки що він не може бути реалізований через відсутність лідерів, а також каральної машини режиму. У цих умовах найбільш реалістичний сценарій зміни влади в Росії – сценарій перевороту руками еліт.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка, визнана "іноагентом" у Росії, Ольга Курносова.

– Перше запитання стосується "виборів" у Росії та результату провладної партії. Я поцікавилася, яким був підсумок виборів для "Єдиної Росії" у 2021 році. Тоді вони нібито набрали майже 50%, цього разу – майже 58%, тобто суттєво покращили свій результат. Як ви оцінюєте можливий відсоток фальсифікацій?

– Найскладніше – це оцінити можливий відсоток фальсифікацій, бо такого обсягу фальсифікацій просто ніколи не було. Мій добрий знайомий працював на виборах у Росії. Нещодавно ввечері я з ним розмовляла. Він оцінює реальний результат КПРФ від 35% до 40%, а реальний результат "Єдиної Росії" – не більше ніж 15%. Ось і порахуйте, який обсяг фальсифікацій.

Якщо ми подивимося на кількість спостерігачів, яких самі партійні боси відкликали з дільниць, то такого просто ніколи не було. Скрізь, де були справжні спостерігачі, які могли відстояти результати, їх просто безцеремонно відкликали з дільниць. Наприклад, діяч КПРФ Афонін просто відкликав половину спостерігачів у Москві з половини округів. Тому ми можемо лише припускати масштаби фальсифікацій.

Ми також розуміємо, як відбувались "вибори" на окупованих територіях, скільки там підтасовано й скільки проголосувало "мертвих душ". Ми бачили факти вкидання на окремих дільницях, є відео тощо.

Тому, на мій погляд, масштаби можна оцінювати, насамперед, за явкою, бо основний спосіб фальсифікації – це тупе вкидання, коли явку підкручують. Кількість людей, яких на виборчих дільницях не було і за яких підкидали бюлетені, я б оцінила у 20%.

Крім того, ми бачимо, як підраховували голоси, коли спостерігачі стояли дуже далеко й просто не бачили. Найпростіший спосіб фальсифікації – це коли голоси, віддані за іншу партію, просто перекладають в іншу стопку. Тому ми розуміємо, що голоси, очевидно, вкрали у КПРФ, а також у "Нових людей", реальна підтримка яких становить близько 15-20 %.

Таким чином, ми можемо легко арифметично підрахувати: десь 60 % набирає КПРФ плюс "Нові люди", певну частку набирає ЛДПР, а те, що залишається – "Єдина Росія". Це, так би мовити, приблизний розподіл сил.

– Судячи з вашої інформації, виходить, що комуністи користуються найбільшою підтримкою росіян?

– Ні, не так. Просто комуністи – це єдина партія, у якій є низові активісти, налаштовані опозиційно до влади. Бо "Нові люди", попри всю агітацію, яку за них проводив Максим Кац – це все-таки проєкт адміністрації президента. Тому єдина опозиційна організація, яка більш-менш зберегла низову структуру, попри лідерів, які цілком підпорядковані владі – це КПРФ.

Власне, це видно навіть по багатьох антивоєнних та опозиційних росіянах, які заявляють, що голосували за КПРФ як за можливу противагу "Єдиній Росії". Тому я б сказала, що це суто технологічне голосування.

– Зверніть увагу, що серед усіх партій, які брали участь у виборах у Росії, жодна не ставила собі за мету швидке завершення так званої "СВО". Тобто всі вони, фактично, провоєнні? У тому числі комуністи?

– Так, у тому числі. Більше того, саме сьогодні комуністи зайвий раз поспішили заявити про те, що вони підтримували війну з самого початку. Але ми ж зараз говоримо про виборців, а для виборців це не так прямолінійно.

Тому дехто з тих, хто має антивоєнні настрої, вирішив не йти на вибори, а дехто – зробити бюлетень недійсним. Тому на окремих дільницях ми бачимо досить великий відсоток зіпсованих бюлетенів. Хтось технічно голосував за "Нових людей" або за КПРФ, але це не робить їхню позицію провоєнною.

Тому тут не все так однозначно. Більшість росіян, з огляду на те, що відбувається, як і раніше, хотіли б якнайшвидшого припинення війни. Ця позиція залишається незмінною.

Щодо антивоєнних партій, то це партія "Яблуко", яка, судячи з усього, все-таки пройде до Новгородських законодавчих зборів. Ми також бачимо найжорстокіші партії – "Батьківщина", яка набрала менше 1%, і "Справедлива Росія", яка, з великою ймовірністю, не потрапить до Державної думи, не набравши 5%. Якщо дивитися на агітацію КПРФ, то там теми війни практично не було. Тому, найбільш провоєнні партії пролітають, як фанера над Парижем. До речі, навіть в агітації "Єдиної Росії" теми війни теж майже не було.

– З огляду на цей колосальний рівень фальсифікацій, чи допускаєте ви теоретичну можливість, що це може призвести до протестів, наприклад, у Москві, у Пітері?

– Проблема з протестами проста – немає лідерів цих самих протестів. Протестний потенціал є, а яким чином його можна організувати, незрозуміло. Це, з одного боку. З іншого боку, ми розуміємо рівень поліцейського насильства, який може послідувати.

Тому, якщо говорити про якісь раціональні речі, тобто про те, яким чином усе це може призвести до падіння існуючого режиму, то все-таки найоптимальніший сценарій – якби еліта остаточно розкололася, а також силові структури, насамперед поліція. Адже саме вони, Росгвардія, беруть участь у розгоні мітингів. Якщо вони займуть нейтральну позицію, тобто якщо перестануть бити на вулицях й перестануть затримувати, то протестний потенціал може реалізуватися. Якщо ж будуть продовжувати заарештовувати такими стрімкими темпами, як зараз, то лідери протесту не встигатимуть з’являтися.

– У ніч проти 20 вересня Україна влаштувала масований обстріл Москви. Як це позначилося на настроях росіян? Якою була їхня реакція?

– Власне, проблема з бензином вкотре загострилася – не тільки в Москві, а й у Петербурзі. Все це, безперечно, призводить до зростання протестних настроїв. Люди не ідіоти, вони чудово розуміють, чому все це відбувається.

Саме тому я й кажу про зростання протестних настроїв та про бажання людей змінити чинну владу. Але треба розуміти, що в нинішніх умовах не варто було розраховувати на можливість переломного голосування. Власне, після зняття "Яблука" це стало особливо зрозуміло.

– Останнє запитання про те, що буде після виборів. Часто говорили про нову масштабну хвилю мобілізації. Чи вважаєте ви, що це можливо, що Путін дійсно піде на цей крок? І на які кроки він ще може піти зараз, коли вибори вже позаду?

– Путіну на це йти не потрібно, бо указ про часткову мобілізацію продовжує діяти. Але адміністрація президента чудово знає, яким насправді був обсяг фальсифікацій, і чудово знає, яким насправді є відсоток підтримки "Єдиної Росії".

Тому, на мій погляд, зараз ймовірність мобілізації різко знизилася, бо вона може стати останньою краплею, яка призведе до максимального зростання протестних настроїв і, можливо, навіть до певних локальних заворушень. Відповідно, зараз ймовірність мобілізації різко падає. Хоча, знову ж таки, з огляду на несамовитість Путіна, можливе все.

– Які ще кроки він може вжити зараз, коли в нього розв’язані руки?

– Ну, а чим вони були зв’язані до цього? Вони й раніше особливо нічим не були зв’язані. Є два гравці, Трамп і Сі, які можуть його хоча б у чомусь обмежити. А всередині країни немає нікого, хто міг би його хоча б у чомусь обмежити. Тому тут його обмежує або не обмежує лише власне божевілля. Тож подивимося.

Інша справа, що опозиції потрібно як слід оцінити реальну ситуацію та придумати, як діяти в нинішніх умовах, розуміючи, що протестний потенціал насправді колосальний. Ось цим і повинна реально сьогодні займатися опозиція, а не просто посипати голову попелом і читати про вигадані відсотки "Єдиної Росії".