Тортури, побиття і психологічний тиск: звільнені захисники Маріуполя розповіли про перебування в російському полоні. Відео

Важкопоранених захисників Маріуполя під час перебування у полоні російські окупанти катували, погрожували смертю та змушували підписати "зізнання" у "злочинах проти мирного населення". Вони практично не отримували лікування, натомість щодня проходили через виснажливі "допити".

Полонених українців загарбники били, позбавляли води та піддавали шаленому психологічному тиску: намагалися переконати, що Україна програє війну, вони нікому не потрібні. Про це під час пресконференції у столиці 22 серпня розповіли звільнені з полону воїни, що потрапили у полон з "Азовсталі".

У пресконференції взяли участь троє звільнених з полону воїнів: двоє бійців полку "Азов" та один співробітник Головного управління розвідки Міноборони.

Першим слово взяв "азовець" Владислав Жайворонок (псевдо "Вікіпедія"). Він захищав Маріуполь від першого дня повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого до ночі, коли захисники "Азовсталі" ухвалили рішення про евакуацію з території заводу. Напередодні виходу з "Азовсталі" воїн дістав тяжке поранення – і провів півтора місяця у 15-й лікарні міста Донецьк.

Жайворонок розповів: під час перебування у полоні, попри тяжкі поранення, українські воїни так і не дочекалися нормального лікування. Натомість проти них окупанти безперервно застосовували методи морального тиску.

"Не було лікування, це було збереження життя, щоб ми дожили до моменту, коли нас обміняють. Тиск був сильний психологічно. Не давали доступу до зв’язку з рідними, ніякого доступу до зв’язку з навколишнім світом. "Ви нікому не потрібні, ви програєте у цій війні. Нема куди вам дзвонити, це вам не треба"... Уявіть, що поранені в лікарні, але з перших днів починається тиск і допити. Допити у мене були ще до того, як я почав отримувати антибіотики. Після ампутації кінцівки. Тому лікуванням це назвати важко", – зазначив "Вікіпедія".

Він розповів про страшні тортури, яким піддавали полонених російські окупанти.

"Хлопці витримували страшні катування. Комусь голки вставляли в рану, когось катували водою. Деякі хлопці отримували недостатнє лікування через брак медикаментів та знань, як лікувати. Але їм (загарбникам. – Ред.) було достатньо, що вони начебто нас "лікують" і "можуть" надати допомогу. Якщо вони не могли надати допомогу – по допомогу деінде не зверталися. Не казали нікому про брак медикаментів. Ми ліки отримували по мінімуму. Деякі хлопці досі, наскільки мені відомо, лишаються в цій лікарні. Що з ними зараз, я не знаю, з ними немає зв’язку", – наголосив Жайворонок.

Він підкреслив: катували полонених росіяни постійно, попри тяжкі поранення.

"Тортури відбувалися постійно. Всі, хто перебував у лікарні, – важкопоранені. Дехто був в Оленівці. У таборі для військовополонених. Можемо здогадуватися лише, які там тортури застосовувалися до хлопців, яких вони вважали порівняно здоровими. Це видно по відео, які викладають окупанти, наскільки хлопцям там тяжко", – заявив "Вікіпедія".

Його побратим, Денис Чепурко на псевдо "Манго", також захищав Маріуполь з першого дня повномасштабного вторгнення. 11 травня, перебуваючи на "Азовсталі", втратив руку й дістав складне поранення в ногу. З території заводу його відвезли у 120-ту колонію окупованої Оленівки.

"Був свідком, коли били хлопців. Нас виганяли на "обшук", роздягали догола, змусили на спеці присідати. Хто піднімав голову з хлопців – їх починали зразу бити. Я на собі це відчув", – згадує захисник.

Побої в Оленівці – явище масове. Полонених били за будь-яку "провину" або щоб змусити підписати "зізнання".

"Били під час допитів. Хотіли, щоб підписав покази проти командування. Хотіли, щоб ми давали покази проти командування, що ми розбомбили місто, що все робили ми. Хотіли скинути свої провини на нас. За відмову били палицями. Погрожували розстрілом. Бачив, як хлопців забирали на 2-3 дні з нашого бараку, повертали тяжко побитими", – розповів "Манго".

Воїн також розповів, в яких умовах тримають російські окупанти полонених. Вони далекі і від вимог Женевської конвенції, і від будь-яких уявлень про людяність.

"Нас змушували бігати. Води давали 600 грамів на кілька діб, вона була не питна. Було повністю обмеження з водою. Росія не дотримується Женевських конвенцій, яких має дотримуватися. Не було ніяких умов. У кімнаті метр на метр нас тримали 10 осіб, ми спали на підлозі, нам нічого не давали", – наголосив Чепурко.

Він також зазначив, що за час перебування в Оленівці так жодного разу й не побачив представників "Червоного Хреста". Лише одного разу чув про те, що приїхала машина з гуманітарною допомогою, однак на територію колонії її не запустили.

Розвідник Дмитро Усиченко з псевдо "Вишня" у вже заблокований Маріуполь прибув як доброволець 28 березня. Він став одним із тих відчайдухів, що були десантовані під час ризикованих вертольотних проривів блокади. Відтоді на "Азовсталі" він лишався до самого кінця. За час оборони міста отримав два тяжких поранення.

Про пережите згадує небагатослівно.

"Лякали фізичною розправою, розстрілами під час "слідчих дій". Хотіли, щоб ми зізналися, що вбивали мирне населення, хоча ми такого не робили", – розповів "Вишня".

Водночас, як зазначив "Вікіпедія", захисники Маріуполя не вважають, що командування їх кинуло напризволяще.

"До нас доходила інформація, що представники вищого командування зв’язувалися з командуванням гарнізону Маріуполь. Я знаю, що були спроби деблокади. Нас пробували деблокувати, пробували надати нам допомогу – наскільки, це було можливо взагалі. Ми чули про спроби інших підрозділів спецпризначення підвозити нам допомогу: медикаменти, боєприпаси. Нам було приємно розуміти, що ми не самі", – розповів Жайворонок.

Водночас "азовець" визнав, що цієї допомоги виявилося замало.

"Цієї допомоги було недостатньо. Для противника Маріуполь був принципово важливою точкою на карті, тому він натягнув таку кількість ППО, що "Байрактари" до нас вже не долітали. Тому було втрачено дуже багато безпілотників і життів людей, які намагалися виконати завдання, що ставило вище командування... Там я оцінював ці зусилля позитивно, зараз же, коли дізнався якою ціною це робилося, – оцінюю максимально позитивно. Наскільки це можливо", – наголосив воїн.

Нагадаємо, у ніч проти 29 липня на території колишньої виправної колонії № 210 в Оленівці, у будівлі, в якій утримувались українські військовополонені, стався потужний вибух. Росіяни одразу спробували звинуватити Україну в умисному ударі по бараку з полоненими українськими воїнами.

Однак СБУ опублікувала перехоплені розмови окупантів підтверджують, що "обстріл" колонії в Оленівці вчинили війська РФ. За даними ГУР, вбивство здійснили "вагнерівці" за командою Пригожина. При цьому вони переслідували одразу кілька цілей: вбивство військовополонених скоєно з метою приховування слідів катувань, окрім того Росія прагнула зірвати поставки зброї в Україну.

За даними російської сторони, загинули понад 50 українських захисників, ще понад 70 дістали тяжкі поранення. За попередніми висновками міжнародних експертів, вибух був наслідком застосування термобаричної зброї, якою користуться країна-агресор.

Окрім того, за даними Bellingcat, Окупанти готувалися до теракту в Оленівці та викопали заздалегідь могили. Ями вони підготували щонайменше за тиждень до вбивства полонених, їх добре видно на супутникових знімках.

За словами президента України Володимира Зеленського теракт в Оленівці має стати вирішальним аргументом для визнання Росії державою-терористом.

А бойові товариші вбитих воїнів з "Азова" пообіцяли помститися за вбивство побратимів.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!