Тривожна інформація з Білорусі: наскільки реальний сценарій вторгнення 2.0 і що стоїть за "активністю" в прикордонні
Президент України Володимир Зеленський у квітні озвучив побоювання, що Росія продовжує тиснути на Олександра Лукашенка в питаннях втягування Білорусі у війну проти нашої країни і що на території республіки ведеться будівництво прикордонної інфраструктури. Згодом інформація про підвищену активність на території РБ неодноразово підтверджувалася. Невже Москва і справді дотиснула Мінськ і повторне вторгнення з території РБ неминуче?
Докладніше про ситуацію – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".
Привид білоруської загрози
Згідно з інформацією, що публікується з другої половини квітня у ЗМІ, Олександр Лукашенко підписав указ №132 від 17.04.2026 року, згідно з яким розпочато плановий призов офіцерів запасу, який, зі свого боку, пов'язали з прихованою мобілізацією в країні і, відповідно, зростанням загрози для України.
Тим часом цього тижня речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко підтвердив, що на території Білорусі продовжує відмічатися активність у питаннях облаштування логістики та прикордонної інфраструктури, але наголосив, що на сьогодні реальної загрози вторгнення з суміжної території – немає.
У цьому потоці інформації багатьом складно визначитися в розумінні ступеня і рівня загроз, що виходять зараз або в перспективі, з боку Білорусі, а тому постараємося розібратися в цій зростаючій напруженості. Чи варто панікувати? Або ж посипати голову попелом не просто рано, а й загалом не має сенсу?
Тему загрози з боку Білорусі ми розглядали неодноразово: починаючи з 2022 року – після того, як територію РБ залишило основне ударне угруповання російських окупаційних військ, яке тотально провалило наступ на Київ. Незважаючи на те, що в Білорусі не залишалося небезпечного для повторного вторгнення контингенту, загрози різного порядку і рівня зберігалися і зберігаються донині.
У лютому в матеріалі на OBOZ.UA "Кремль смикає за ниточки і готує нову військову кампанію: як Білорусь стала загрозою для України і Європи" я зазначав, що Росія використовує останніми роками режим Лукашенка як багатофункціональний інструмент для здійснення постійного тиску як на Україну, так і на країни ЄС.
Здебільшого для цього використовують гібридні або імітаційні методи, зокрема:
– розгортання системи ретрансляторів для управління ударними дронами;
– співпраця білоруського військово-промислового комплексу з Росією і постачання продукції, необхідної для виробництва озброєнь;
– розміщення (або його імітація) комплексу "Орєшнік".
Але якщо говорити про військові загрози з боку Білорусі, ризики здійснення з території республіки загальновійськової наступальної операції в напрямку однієї з європейських країн або безпосередньо України, то такої загрози на сьогодні – немає.
З однієї простої причини: на території Білорусі сьогодні відсутнє ударне тактичне угруповання, здатне здійснити вторгнення з досить високими результатами, наприклад, оточення і захоплення Києва.
Потенціал Збройних сил РБ
Так, ми зараз можемо спостерігати за поліпшенням логістики біля кордону з Україною з боку Білорусі, облаштовують інфраструктуру, зводять інженерні споруди і проводять інші роботи, що викликають побоювання щодо загрози проведення наступу. Але проведення наступу ЧИМ?
На сьогодні концентрація сил і засобів ЗС РБ поблизу кордону з Україною не зазнала якихось разючих змін і має такий вигляд:
– 383 ДШБ 38-ї ОДШБр у районі с. Ужово і м. Пінськ., Брестська область;
– 5-та ОБр СпН – Іваново, Брестська обл., і Приболовичі, Гомельська обл.;
– 317 ПДБ 103-ї ОВДБр – с. Лельчиці, Брагін і Зябрівка-2, Гомельська обл.;
– 336-а РеАБр (Зябрівка);
– 51-а АБр – м. Гомель.
Крім того у ближній прикордонній зоні зосереджені підрозділи зі складу 33 СпП, 339-ї ОМБ 120-ї ОМБр, 355-ї ОТБ 120-ї ОМБр, 357-ї ДБ 336-ї РеАБр.
Сумарна кількість наявних у розпорядженні цих підрозділів одиниць техніки і зовсім не вражає своїм пробивним потенціалом:
– ОБТ – 30 одиниць;
– ББМ – 135 од.;
– ствольна артилерія – 60 од.;
– РСЗВ – 10 од.
Повторюся, такий склад, з невеликими змінами, але в прикордонній зоні перебуває вже кілька років і на постійній основі.
Загалом умовно боєздатний потенціал сухопутних військ Білорусі – це приблизно 14 тисяч осіб. Щоб довести цю кількість до рівня хоча б тактичного угруповання РОВ, яке наступало на Україну у 2022 році з території РБ, а саме – 40 тисяч, провести приховану мобілізацію просто неможливо.
У цьому питанні будь-яка активність РБ, пов'язана зі збільшенням особового складу своєї армії, привертатиме до себе увагу та підвищуватиме рівень загроз. Крім того, мобілізовані мають пройти етап базової підготовки, комплектування, формування нових підрозділів, злагодження тощо. Усе це непомітно організувати і підготувати в нинішніх умовах просто нереально. За кожним кроком і дією білоруської сторони ведеться спостереження і контроль.
Потенціал РОВ у Білорусі
Сили і засоби російських окупаційних військ у Білорусі також не зазнали якихось серйозних змін (як у кількості, так і в якості) і мають такий вигляд:
– 1450 о/с базуються на радіотехнічному вузлі "Барановичі" і 43-му вузлі зв'язку "Вілейка";
– 530 о/с базуються на аеродромах "Барановичі", "Зябрівка" і "Мозир";
– 20 о/с входять до складу 313-ї військової прокуратури гарнізону і 484-го військового слідчого відділу;
– 20 о/с базуються на 1405-й базі артилерійських боєприпасів (в/ч 42707, н.п. Велика Горожа, Осиповицький р-н).
Якщо ця кількість почне збільшуватися з метою формування ударного угруповання, хоча б чисельністю понад 40 тисяч, то на цей процес може піти від одного до трьох місяців – залежно від комплектації підрозділів.
Тобто, раптового, неочікуваного вторгнення 2.0 з території Білорусі, навіть за умови проведення всіх вищезазначених робіт у прикордонній зоні, провести ані ЗС РБ, ані РОВ не зможуть.
Все впирається в одне незмінне правило – формування ударного тактичного угруповання, яке здійснити непомітно не зможе жодна з імовірних сторін вторгнення.
Гібридні сценарії
Проте, якщо на сьогодніь загальновійськова наступальна операція з боку Білорусі малоймовірна, які все ж таки можуть виходити з урахуванням нинішніх сил і засобів загрози з цієї території? Виключно гібридного, провокаційного, диверсійно-рейдового характеру.
Гібридні сценарії Білорусь під кураторством Росії вже неодноразово реалізовувала. Наприклад, міграційну кризу, яку кілька років тому Мінськ влаштував на кордоні з Польщею та Литвою. Такі варіанти не варто виключати. Крім того, вже згадувалося розміщення в прикордонні ретрансляторів для російських дронів під виглядом телекомунікаційних вишок.
Провокації теж уже здійснювалися – і не раз. Це можуть бути провокаційні дії білоруських силовиків біля кордону, без його перетину. Проліт військових вертольотів або проїзд військової техніки в безпосередній близькості від кордону, запуск повітряних куль з куточковими відбивачами тощо.
Диверсійно-рейдового характеру дії можуть носити характер як терористичної діяльності, наприклад, замінування основних доріг і маршрутів патрулювання прикордонної зони з українського боку, так і сценарій захоплення прикордонних сіл – як це роблять РОВ у Сумській і Харківській областях.
Упродовж усіх 1 084 кілометрів кордону України з РБ є близько сотні українських сіл, які розташовані як на відстані від нього в 1-3 км, так і безпосередньо розміщені на ньому, навіть формуючи агломерації з білоруськими н.п..
Безумовно, третій сценарій може призвести до того, що білоруський диктатор повною мірою на собі відчує, що таке відповідні дії України.
За нинішніх умов будь-яка дія Білорусі, яку можна буде розцінити як вступ країни у війну проти України, не залишиться без відповіді як у 2022 році. І до такого розвитку подій Мінськ як не був готовий раніше, так і не готовий сьогодні.
Висновки
Росія продовжує використовувати Білорусь для відволікання уваги від інших, важливіших напрямків – особливо на фронті. Кордон протяжністю понад тисячу кілометрів перетворився на зону сковування і потенційних ризиків. Але на сьогодні загрози загальновійськової наступальної операції з території РБ – немає.
З іншого боку це не означає, що вже завтра до Білорусі не почнуть звозити з Росії підрозділи для формування тактичного угруповання військ, яке і буде здійснювати вторгнення в Україну з півночі 2.0.
До більш імовірних загроз належать гібридні, провокаційні та диверсійно-рейдові операції, які може проводити Білорусь під тиском Росії. Ось тільки третій сценарій може закінчитися для самого режиму Лукашенка вкрай плачевно, оскільки це розв'яже Україні руки в питаннях дій у відповідь.