Тука: Путін накопичує ракети, але в Росії назріває масштабний антивоєнний протест. Інтерв'ю

Тука: Путін накопичує ракети, але в Росії назріває масштабний антивоєнний протест. Інтерв'ю

У глави держави-агресора Росії Володимира Путіна, на жаль, ще достатньо ракет, щоб завдавати ударів по нашій країні, зокрема на День Незалежності. Але останні дії ворога свідчать про те, що до дат він уже не прив'язується, а значить, масованих "святкових" атак може і не бути.

Через колосальні втрати армії окупанта в Україні, які перетнули позначку 45 тисяч, у Росії назріває протест. Рано чи пізно він вийде на національний рівень та створить для режиму справжню проблему.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Сьогодні всіх нас лякають тим, що Росія приготувала "сюрпризи" на День Незалежності, що можуть посилитися ракетні удари тощо. На вашу думку, чи є у ворога достатньо ракет, є чим бити і чи стоїть таке завдання взагалі?

– Що стосується того, чи є чим, то, на жаль, є. І дані, не лише нашої розвідки, свідчать про те, що останніми днями відбувалося накопичення ракетного арсеналу в тій же Білорусі.

Щодо моменту завдання удару до Дня Незалежності, то, на мій погляд, попри те, що в нас, як і раніше, продовжують стверджувати, що Путін схильний до якихось там сакральних дат, я спостерігаю деяку руйнацію цієї міфологеми.

Тому я не готовий підтримувати думку, що саме до цього дня нам готують удари великої інтенсивності. Хоча відкидати цього не можна, тому треба готуватися до найнеприємніших сценаріїв у виконанні Повітряно-космічних сил РФ.

Посольство США закликало своїх громадян залишити Україну через актуальні загрози. Ми пам'ятаємо, як на початку війни посольства залишали Україну. Ви вважаєте, що це останнє повідомлення – такий самий негативний сигнал для нас?

– У принципі, так. Американці теж побоюються, що до Дня Незалежності Росія може завдати серії ударів по Києву. Але я в такому заклику нічого страшного не бачу. Це нормальний алгоритм поведінки з погляду безпеки. Американці закликають своїх співгромадян, співробітників залишити небезпечні з погляду американського посольства зони.

Ще одна знакова подія. Напередодні Дня Незалежності до Києва приїхав президент Польщі Анджей Дуда. Цілком протилежний знак, правда?

– Так, президенти Польщі, Литви неодноразово демонстрували свою не просто проукраїнську позицію. Якщо чесно, вони неодноразово діяли на зло російським агресорам і окупантам. Звісно, приємно, що наш польський колега вкотре нарочито відвідав Київ.

Питання щодо вбивства Дугіної. Раніше в Херсоні стався підрив авто колаборанта Телегіна. Зрозуміло, що до першого інциденту Україна не має жодного стосунку, про що вже було заявлено офіційно. Але чи можуть подібні події спричинити деморалізуючий вплив на окупанта?

– Підрив джипа з Дугіною можна сміливо вважати терористичним актом. Я категорично не вірю, що до підриву автомобіля можуть бути причетні наші українські спецслужби. Це повна маячня.

Якщо наші й працюватимуть у такому ключі, то я не сумніваюся, що йтиметься насамперед про ліквідацію військових об'єктів Росії, а не якихось пропагандистів та ідеологів. Ні, це не наш метод. Я в цьому не сумніваюся жодної секунди.

Щодо ефекту від підриву авто Дугіної, то тут питання досить складне. Тому що у більшості цивільного населення, зокрема в Європейському Союзі, подібні дії, тобто ліквідація некомбатантів, викликає вкрай негативну реакцію, незважаючи на політичні переконання цієї жінки. Тому я не думаю, що нашим спецслужбам потрібна така репутація.

Інша справа – ліквідація тих мерзотників, які входять до структур окупаційних адміністрацій. Це дві абсолютно непорівнянних величини. Одна справа – ліквідувати різного роду гауляйтерів або їхніх помічників, співробітників окупаційних адміністрацій, і зовсім інша справа – ліквідація персони, яка живе чортзна-де.

Я не думаю, що репутація наших спецслужб виграє від такого інформаційного вкидання з боку Росії.

Останнє запитання – щодо втрат окупанта. На нинішній день, за даними Генштабу, ця цифра перевищила 45 тисяч. Є інформація, що російські матері починають піднімати голос проти війни. Чи вважаєте ви, що ця цифра, яка постійно збільшуватиметься, перешкоджатиме процесу мобілізації в Росії, і рано чи пізно Путін зіткнеться з тим, що в нього просто закінчаться солдати?

– Так, я готовий підтримати таку думку. З єдиним застереженням – не треба розраховувати, що це відбудеться в найближчому майбутньому й у вигляді соціального вибуху всередині Росії.

Ні, цей процес буде йти досить повільно, буде наростати, але фінал буде саме таким, про який ви сказали, – почнуться акції протесту. Спочатку вони матимуть суто локальний характер, а потім, можливо, переходитимуть на національний рівень. Так, таке я припускаю.