У Чернігові підрахували втрати культурно-історичного спадку внаслідок російської навали

Чернігів та область належать до найбільш постраждалих у перші місяці російського вторгнення територій України. Місто зазнало руйнівних втрат: знищено 70% житлового фонду, майже три тисячі приватних будинків взагалі не підлягають відновленню. Культурна спадщина міста із 1300-літньою історією також зазнала втрат.

Про це розказала Катерина Литвин, начальниця відділу туризму Чернігівської міськради, на міжнародній конференції під егідою UNESCO з охорони українських пам’яток культури від наслідків бойових дій. До російської навали історичне надбання міста – це 272 пам’ятки археології, 96 історичних і 67 архітектурних. Після звільнення Чернігів має каталог із 19 об’єктів, які безповоротно втрачені внаслідок обстрілів або зазнали руйнувань.

"Це надруковані українською й англійською мовами каталоги – їх можна поширювати серед делегацій. У каталогах уніфіковано інформацію про втрати та руйнування історичного надбання міста. Ми зробили піший обхід міста і все зафіксували. В електронному варіанті є фотографії об’єктів "до" і "після" – такий каталог краще за тисячі слів розкаже про наші втрати, стане опорним документом для роботи з відновлення після нашої перемоги", – сказала Катерина Литвин.

Одна із цілей конференції – міжнародний обмін досвідом для оцінки заподіяної війною шкоди культурному спадку та подальшого стягнення репарацій з країни-агресорки.

"Чернігів – це історичне місто, йому понад 1300 років і це багатий історичний спадок. Чернігів – місто церков. Дякувати Богу, переважна більшість об’єктів зберіглась завдяки силам ЗСУ, які не дали можливості військам агресора зайти у місто. Залишились відкритими та збереглися п’ять пам’яток домонгольського періоду – Спаський собор, Борисоглібська, Успенська церкви, Чорна могила й Антонієві печери. Вони знаходяться в історичному центрі міста та не зазнали руйнувань, сьогодні відкриті для відвідувачів", – розказала про долю найстаріших і найцінніших пам’яток Чернігова представниця влади міста.

Завдяки переміщенню з Чернігівщини до київського етнічного музею Пирогів врятований і давній унікальний Свято-Миколаївський храм. Ця повністю дерев’яна церква – один із останніх зразків дерев’яного козацького бароко. Церква збудована 1763 року, знаходилась у селі Городище Менського району. Але в наші часи вона потерпала від занедбаності, гниття та розтаскування безцінних дерев’яних елементів мародерами. Демонтаж церкви, перевезення, збереження та відновлення в її історичному вигляді за архівними документами здійснила родина Довгих, чия фамільна інвестиційна компанія Dovgiy Family Office підтримала проведення конференції UNESCO у Києві. У столиці родина Довгих з початку війни також системно займається захистом пам’яток історії та культури від обстрілів і наслідків війни.

Нині допомагають врятувати після нищівних обстрілів 10 жовтня експозиції природничого музею у центрі Києва. Благодійний фонд родини Довгих "Можемо разом" профінансував зведення захисних споруд від ворожих обстрілів історичних пам’яток столиці, серед яких монументи засновникам міста Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либеді на набережній Дніпра та на Майдані Незалежності. За сприяння фонду створено також захисну конструкцію для копії мозаїчного панно "Богородиця Нікопея" на фасаді музею "Золоті ворота" й інших об’єктів культурної та історичної спадщини Києва.

Конференція під егідою UNESCO стала платформою для обміну досвідом вітчизняних і міжнародних експертів з захисту нерухомої культурної спадщини й історичних цінностей в умовах війни, а участь у ній взяли представники Ради Європи та міжнародних організацій, що опікуються захистом історичних цінностей від наслідків воєн.