У Вінниці ракети окупантів убили журналіста та добровольця Даценка
Унаслідок ракетного удару Росії по центру Вінниці 14 липня загинув волонтер та доброволець Володимир Даценко ("Борода"). Активіст "Дорожного контролю Вінниця", він з першого дня повномасштабного вторгнення штурмував військкомат, доки не отримав можливість захищати Україну зі зброєю в руках.
Того трагічного дня Володимир привіз побратима до медцентру, в який влучила ворожа ракета, його знайшли не одразу. Про це пише вінницький портал "20 хвилин".
Запустивши ракети по центру мирного міста Вінниця, Росія вбила щонайменше 24 українців. Серед них - активіст ГО "Дорожній контроль Вінниця", журналіст газети, яку випускала ця громадська організація, доброволець Володимир Даценко, якого друзі називали "Бородою" за колоритну зовнішність.
Володимир перебував на місці вибуху - і просто зник. Поблизу медцентру знайшли його обгорілі документи та залишки згорілого вщент автомобіля. Однак тіла ніде не було. Тож друзі та рідні Володимира впродовж доби жили надією, що йому вдалося вижити, однак надіям справдитися не судилося: інформація про смерь Даценка підтвердилася.
Друзі загиблого журналіста та добровольця згадують: останнім часом він бував у Вінниці нечасто. До страшного дня 14 липня приїздив востаннє за місяць. Цього ж дня - привіз бойового побратима з "Айдару" на обстеження у медцентр "Нейромед". Поки товариш був на прийомі, Даценко на ганку розмовляв з другом, вінничанином Денисом Клімовим.
"Вова був справжнім, вночі подзвониш — приїде, останню сорочку віддасть... 14 липня ми стояли на порозі Нейромеду, чекали бійця, в якого діагностували тромб. Я до нього ще кажу: "Ходімо кави випʼємо, підемо в "Ювілейний". А він каже, що ні, бо побратим через проблеми із серцем погано почувається і дуже погано говорить, і якщо він вийде на рецепцію, то його не зрозуміють, а може треба буде заповнити документи. І це ми стояли. Потім він в небі побачив ракету і крикнув "Приліт!". Я побіг вздовж Будинку побуту, а в зворотній бік, за Нейромед, побіг Володимир – якраз в епіцентр вибуху", - згадує Клімов.
Він намагався розшукати товариша, однак марно.
"Після того, як я приїхав поранений в лікарню, всіх своїх друзів попросив знайти, де він, що з ним… Той побратим, який проходив обстеження, теж вижив. А Володимира немає", - згадує Клімов.
Ще один друг загиблого, редактор RIA/20 хвилин Вадим Павлов, згадує день прильоту російських ракет і пошуки "Бороди".
"Після прильотів я був на місці трагедії вже через 20 хвилин. Ще через п'ять хвилин я побачив, як винесли загиблу дівчинку. Ще через п'ять хвилин, мені сказали… що зник Вова Борода. Що він ще з одним моїм другом вийшли з Нейромеда. Після першого прильоту вони побігли в різні сторони…Дениса посікло осколками, а Борода… зник", - каже Павлов.
Він розповів про пошуки друга та про сподівання на диво.
"Потім вже поїхали в судмедекспертизу і питали працівників ритуальної служби, медпрацівників, всіх... Всі вони як один казали — його немає серед загиблих… Була надія, що Борода вижив, що десь в лікарні. Але вже за добу друзі їздили на опізнання. Він загинув… Я, ми, усі в розпачі. Ми втратили Людину і Друга. Справжнього. Вова був надійним, людяним, безкорисним, добрим, щирим. Філософом з відкритою душею. Він завжди йшов на допомогу, навіть не питаючись. Нам буде його не вистачати. Вова завжди казав — рабів до раю не пускають. Я впевнений, він вже там", - зазначив Павлов.
Від перших днів повномасштабної агресії Росії вінничанин Володимир Даценко став на захист України. Він патрулював Вінницю, був волонтером. Коли у місті стало відносно спокійно, чоловік пішов добровольцем на війну.
"Це мій друг. Не те, що друг, навіть більше, брат. Це людина з великим серцем, яка, щоб ви розуміли, її не призивали, вона сама добивалася місяць, щоб піти захищати нашу країну. Він пішов добровольцем. Його ніхто не хотів брати, а він сам добровольцем, добився і пішов. Володимир — це та людина, яка не думала про себе. А завжди думав про когось іншого", - згадує вінницький активіст Володимир Затайдух.
"В нашій команді друзів Володимир був єдиним, хто не мав мінусів, взагалі. Це була наскільки добра і світла людина, що таких потрібно пошукати. Кожен його вчинок був щирим. Завжди йшов на допомогу, був на стороні правди. За своїх друзів стояв горою. Важко дається розуміння, що його вже немає", - поділився спогадами громадський діяч Віталій Павловський.
Поховали Володимира Даценка 17 липня. У нього залишилося троє дітей, батьки та наречена, з якою "Борода" мріяв одружитися після війни.
Нагадаємо, Росія завдала ракетного удару по Вінниці. Жертвами агресії стали щонайменше 24 людини, серед них – 3 дитини: 4-річна дівчинка та два хлопчики, 7 та 8 років. Кількість поранених перевищила 200 осіб. Доля десятків людей досі невідома.
По Вінниці окупанти запускали ракети з корабля біля мису Фіолент у Криму.
Тепер на окупованому півострові партизани оголосили "полювання" на командира РФ, який керував ракетним ударом по Вінниці. За його голову запропонували винагороду.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!