"Удар по базі окупантів у Макіївці – це початок, скоро будуть сюрпризи": з'явилися нові подробиці
Удар по базі в окупованому місті Макіївка, під час якого загинули сотні мобілізованих із РФ, відправлених воювати проти українців, став дзвіночком для окупантів. Однак думати, що тепер вони вживуть заходів, які запобігатимуть подібним "інцидентам", – помилково. Незважаючи на величезний резонанс у Росії цієї події, командування окупаційної армії ситуацію змінити не зможе.
Докладніше про це, а також про те, чому найближчим часом тисячі окупантів отримають путівку на той світ, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
МО пішло в глуху оборону
З дня удару по базі в Макіївці вже пройшов тиждень, проте досі родичі багатьох мобілізованих не знають, що з ними сталося. Найголовніше питання, звичайно, – чи живі. Гарячі лінії виявилися марними – батькам та дружинам військовослужбовців наполегливо рекомендують чекати.
Жителі Самарської області зараз вимагають у влади повний список тих, хто загинув і вижив після обстрілу в Макіївці в новорічну ніч. Створили й петицію з такою вимогою, яка за чотири дні набрала майже 45 тисяч підписів.
Однак і місцева влада, і МО РФ мовчать, причому не лише тому, що загиблих складно впізнати, а й тому, що їхня кількість може бути надто великою.
Офіційно міноборони Росії оголосило про удар HIMARS, завданий новорічної ночі по будівлі колишнього ПТУ в Макіївці, 2 січня. Спочатку у відомстві країни-агресора заявили, що загинули 63 військовослужбовці, потім ця цифра зросла до 89 осіб. За даними очевидця, який поговорив з російським опозиційним каналом "Верстка", загиблих може бути "близько 200", а за інформацією Страткому ЗСУ, – близько 400. Багато окупантів було поранено.
Іронія долі: російські військовослужбовці загинули одразу після того, як їх зігнали до актової зали слухати привітання Путіна.
Таке масове "самогубство" в Макіївці стало першим випадком за весь час війни, коли російське міноборони та цивільні чиновники досить швидко визнали сам факт того, що сталося, та наявність втрат. Однак їх до цього змусили обставини: інформація вже просочилася до мережі, а велику кількість загиблих приховати все одно не вийшло б. І нехай поки що дані значно занижені, суті це не змінює.
Макіївка – це "анонс"
Армія України, на відміну від російської, завдає ударів виключно по військових об'єктах ворога. Тому нехай навіть і цивільні будівлі, але використовувані окупантами, особливо для розміщення військовослужбовців, – це законна ціль.
Що більше загарбників потрапить на той світ, то менше лиха вони принесуть українцям – і це те, що мають усвідомити як мобілізовані в РФ, так і їхні родичі. Єдиний гарантований спосіб залишитися живим – уникнути відправлення на війну.
А в тому, що найближчим часом удари по окупантах будуть йти з наростанням, немає жодних сумнівів.
"Удар по базі окупантів у Макіївці – це лише початок, скоро будуть нові сюрпризи", – каже співрозмовник OBOZREVATEL у розвідці. За його словами, запобігти цьому Росія не зможе.
Російський сегмент Telegram та "воєнкори" захлиналися в істериці: мовляв, як так, що в зоні бойових дій таку кількість військовослужбовців зібрали в одному місці.
Потім з'явилися пояснення, що нібито через брак приміщень, але це смішно: на захопленій території окупанти "віджимають" усе, що тільки можна.
"Річ в іншому. Більшість мобілізованих росіян мотивації воювати не має, втім, як і відповідної підготовки, вони мріють тільки про те, щоб вижити. Багато хто готовий бігти за зручної нагоди. Тому розміщувати їх невеликими групами, наприклад у приватних будинках, командування боїться: як їх потім контролювати? Набагато простіше зігнати в ту саму будівлю ПТУ", – пояснив наш співрозмовник.
Отже, сьогодні місць масового розміщення (скупчення) окупантів ще багато, і всі вони є ціллю. Втім, думати, що невеликим групам буде спокійніше – помилково: тут теж є досить варіантів для успішної ліквідації ворога.
P. S. Відучора в Самарській області РФ почали ховати загиблих у Макіївці окупантів. Але найцікавіше, що й тих, хто вижив, Росія вперто хоче "утилізувати": після лікування в госпіталях їх знову відправлять на війну.