Українські воїни прорвали головну лінію оборони російської армії в Запорізькій області: нас може чекати хвиля жестів доброї волі

За останні кілька днів Сили оборони України досягли помітного прогресу в наступі на південному напрямку. Зважаючи на супутникові карти та повідомлення з місць, прорив перших позицій головного рубежу російської оборони – так званої лінії Суровікіна – стався вже на двох ділянках. Нині українські війська, що вклинилися в російські оборонні порядки по лінії Оріхів – Токмак, розширюють смугу наступу, атакуючи у напрямку Вербового та в обхід села Новопрокопівка.

Характер бойових дій на цій ділянці змінився після того, як СОУ вдалося пройти так звану зону забезпечення із колосальною щільністю мінування. За деякими оцінками, вона становила до 40 тисяч мін на квадратний кілометр.

СОУ перейшли до штурму "лінії Суровікіна" після звільнення села Роботиного – одного з головних укріпрайонів окупантів на Мелітопольському напрямку. За 20 км від якого лежить місто Токмак, звільнення якого відкриває шлях на Мелітополь, що дасть змогу повністю розсікти південне угруповання військ РФ і перерізати сухопутний міст з окупованим Кримом.

Стосовно "лінії Суровікіна", то інформація про зведення комплексу оборонних укріплень, розташованих у Запорізькій області протяжністю 120 км, з'явилася в ЗМІ ще в листопаді минулого року. Це головна лінія оборони РФ на півдні, яка складається із щільних фортифікаційних споруд, протитанкових загороджень (так звані зуби дракона), траншей, мінних полів, колючого дроту і вогневих позицій.

Про те, якого прогресу у своєму контрнаступі досягли Сили оборони України в Запорізькій області, OBOZREVATEL у ексклюзивному інтерв’ю розповів військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

– Олександре, за останні дні навіть західні військові експерти визнали, що СОУ значно збільшили темп свого просування в Запорізькій області та прорвали "лінію Суровікіна", яку росіяни створювали декілька місяців і яка, за їхніми словами, була майже неприступною.

– Так, саме на цю оборонну лінію російські окупаційні війська покладали великі сподівання. Вона розташована на першому рубежі другої – основної лінії оборони росіян на півдні, а саме біля села Вербового. СОУ дійсно прорвали цей рубіж і просуваються до Новопрокопівки та Вербового, тобто углиб плацдарму ворога, який він створив після втечі з Роботиного.

Стосовно "лінії Суровікіна", то нам важлива її глибина, тому що СОУ наступають не широким фронтом, а саме проривають їхні рубежі на окремих ділянках. Наприклад, біля Вербового її протяжність становить близько 2 км. Водночас ці оборонні райони неоднорідні, а тому їх можна обійти кількома напрямками. Село Новопрокопівка – там дещо інша ситуація, адже щільність оборонних ліній значно більша.

Якщо порівнювати цю лінію оборони з першою, яку українські воїни вже подолали, то вони мають різну специфіку. Так, перша лінія оборони росіян – суцільні мінні поля, то вже друга лінія оборони – щільні протитанкові споруди та значна механізована складова, тобто велика кількість танків, БТР, БМП та артилерії. Тому раніше треба було вирішувати проблеми з мінами, а тепер із "залізом" окупантів.

До речі, воїни СОУ вже розпочали цей процес. Так, у серпні встановлено абсолютний рекорд кількості знищеної російської артилерії – 691 одиниця. Це перевищує можливості російського ВПК їх компенсувати. Так само у серпні був другий показник за весь період повномасштабної війни зі знищення ворожого автотранспорту – 685. Більше було спалено лише в березні 2022 року, коли логістичні колони РОВ знищувалися в режимі нон-стоп, – 865.

– Росія перекидає на південь України підрозділи з Луганської та Херсонської областей, замінюючи їх менш ефективними, констатують експерти американського Інституту вивчення війни. Як ви прокоментуєте такий розвиток подій?

– Росіяни вже давно розпочали такий собі парад помилок на фронті. Вони активно спалювали свої резерви другої лінії, намагаючись втримати першу лінію оборони, яка покликана лише загальмувати та виснажити наступаючі сили. З яких причин вони це робили – не зовсім зрозуміло, але то їхні справи. У такий спосіб вони просто виснажили свої стратегічні ресурси.

Нині в північно-східному секторі села Новопрокопівка свою боєздатність втратили підрозділи 210 МСП, які утримували там панівні висоти. Раніше в районі села Ільченкове підрозділи 291 МСП у зв'язку зі втратою боєздатності також були відведені. Що найцікавіше, біля Ільченкового розташована остання панівна висота у цьому районі, взяття якої надає вогневий контроль за логістикою ворога.

Зараз ресурси другої лінії оборони вже не можуть стримати СОУ, тому окупанти змушені перекидати свої війська до Запорізької області з інших плацдармів. Переважно це десантні війська, які можна швидко перемістити з одної ділянки на іншу, поки не стався прорив. Та, здається, такі кроки їм не дуже допоможуть. Росіянам вже дуже важко втримати другу лінію. На сьогодні прорив Сил оборони України на Запорізькому напрямку цілком реальний.

– Якщо це таки відбудеться, чого чекати?

– Після того, як буде звільнено Новопрокопівку, Ільченкове, Солодку Балку та Вербове, у російських окупаційних військ усе дуже швидко розвалиться на цьому напрямку. На нас може чекати хвиля жестів доброї волі, адже у росіян третя лінія оборони – тилова, без особливого захисту. Я думаю, до кінця вересня ми зможемо вийти на Токмак, обійти його чи увійти у місто, а вже у жовтні спрямувати свої зусилля на звільнення Мелітополя.

Токмак – стратегічний транспортний вузол, після звільнення якого можна рухатися в декількох напрямках. Це реальний розвиток подій. Що саме задумав український Генштаб, буде зрозуміло з часом.

– Росія намагалася відвернути частину українських сил від контрнаступу на півдні на свій наступ на Куп'янськ. Декілька місяців тому оголосивши про великий наступ на Лимано-Куп'янській осі та погрожуючи перетворити Куп'янськ на другий Бахмут, здається, росіяни не змогли досягти поставленої мети.

– Тепер, коли тяжкий бар'єр мінних полів подолано, росіяни змушені розпочати маневри, а українці повернулися до своїх танків та іншої бронетехніки. Зважаючи на складну ситуацію, російське окупаційне командування перекидає на південь війська вже безпосередньо і з Куп'янського напрямку.

Так, днями було перекинуто підрозділи 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії на посилення російських позицій у Запорізькій області. Ця передислокація ще більше призведе до деградації наступальних сил ворога на Лимано-Куп'янській осі. Взагалі їхній наступ у цьому районі з самого початку був приречений. Адже робити це силами, які здатні максимум оборонятися, дуже складно. Тепер найбільш пристосовані для наступу підрозділи перекинули на південь, де оборона у ворога просто розвалюється. Здається, це вже просто від без виходу якогось. Так чи інакше, але на сьогодні можна стверджувати, що росіяни так "успішно" наступали на Куп’янськ, що подекуди почали відступати. Потенційно захопити це місто у них вже сил немає.

– США можуть відправити в Україну боєприпаси зі збідненим ураном. Такі снаряди можуть бути призначені для американських танків Abrams, які, за інформацією Reuters, мають бути доставлені до України найближчими тижнями. Як ви прокоментуєте цю новину?

– Так, саме такі снаряди застосовуються танками Abrams. Збіднений уран використовують у боєприпасах, оскільки його надзвичайна щільність дає снарядам можливість легко пробивати броню. На сьогодні у росіян немає танків, захист яких був би ефективним від такого виду зброї. Навіть Т-90 "Прорив", після влучання такого снаряда, у 99 відсотків випадків буде повністю знищено. Це з позитивного. Негатив полягає в тому, що така техніка до нас ще не дійшла, і коли це станеться, поки не відомо. Є великі сумніви, що Abrams візьмуть участь у нинішньому контрнаступі. Вірогідно, вони будуть готові вже наступного року.