Відео дня
У параді "побєдобєсія" в Москві можуть взяти участь українські дрони. Інтерв’ю з майором Гетьманом
Країна-агресор Росія в односторонньому порядку оголосила про триденне перемир’я з нагоди "дня перемоги" з 8 по 11 травня, але зробила це у звичній для себе манері. Це більше нагадувало ультиматум. Як має відповісти Україна? Оголосити про власне перемир’я, скажімо, з 1 по 3 травня, і спостерігати, як його дотримуватиметься окупаційна армія. Якщо ніяк, це дасть підстави вважати себе вільними від будь-яких зобов'язань. У такому разі українські дрони зможуть взяти участь у параді на Красній площі у Москві 9 травня.
Запасів боєприпасів та озброєння вистачить Силам оборони України щонайменше до осені поточного року. Водночас гарна новина у тому, що навіть за відсутності підтримки очільника США Дональда Трампа військова допомога від цієї країни може все одно тривати. Варто також не забувати, що частка зброї, яку виробляє український ВПК, невпинно зростає – так само як і частка допомоги від європейських партнерів. Коли частка США становитиме 10%, на ультиматуми Вашингтона можна буде більше не зважати.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
– Попри заяви кремлівських ЗМІ, ЗСУ продовжують утримувати певні позиції на Курщині, а також вони присутні на Бєлгородщині. Як ви оцінюєте військову необхідність присутності українських військ на цих територіях?
– Військова необхідність у присутності наших військ на території РФ була, є і буде залишатися. По-перше, одна з цілей – створення буферної зони. По-друге – це намагання зв’язати відносно великі сили російських сил саме у цих регіонах. Річ у тому, що тримати там позиційну оборону, тобто будувати фортифікації і перебувати там на 1-й, 2-й, 3-й лінії, як, наприклад, біля Покровська, нам не треба. Ми можемо маневрувати. Бо крім позиційної оборони, є ще маневрена, мобільна, точкова тощо.
Маневруючи невеликою кількістю, ми можемо змушувати ворога тримати там велику кількість військ. З військової точки зору, це цілком зрозуміло й вигідно.
До того ж допоки ми не можемо досягти миру на прийнятних для нас умовах, допоки бойові дії тривають, як казало наше військово-політичне керівництво, якщо йде війна, важливо, щоб вона була і на території агресора, тобто на території РФ.
Отже, тут і військова, і політична складові. Не можна повністю розділяти їх, адже війна – це продовження політики іншими засобами. Якщо певна військова операція має політичну доцільність, це не означає, що вона не має також військової доцільності.
– Як ви оцінюєте пропозицію Путіна влаштувати перемир’я на "день перемоги" 9 травня? На вашу думку, як має відреагувати Україна на цю пропозицію?
– Це не пропозиція, це намагання оголосити перемир’я в односторонньому порядку. Так перемир’я не оголошують. Це не ультиматум. Перемир’я – це домовленість обох сторін на певний час призупинити бойові дії. Але Путін ставить вимогу, мовляв, я оголошую перемир’я на такі-то дні. Для нас, як і для всього світу, – це дні жалоби, дні пам’яті за загиблими, а на Росії це "побєдобєсіє" і святкування "можем повторить".
Що нам робити? Є дуже проста пропозиція: нам треба так само в односторонньому порядку оголосити перемир’я, наприклад, із 1 травня, на три дні. Якщо росіяни на це не погодяться, не будуть його дотримуватися і не зупинять вогонь, відповідно, ми можемо офіційно повідомити, що вважаємо себе вільними від обов’язків виконувати їхнє перемир’я на 8-11 травня. Це означає, що під час "побєдобєсія" наші дрони можуть брати участь у параді на Красній площі.
– Президент Франції Макрон заявив про те, що невдовзі буде суттєво посилено тиск на Росію щодо угоди про припинення вогню. За його словами, він закликав президента США Трампа зайняти жорсткішу позицію щодо Росії. Чи вірите ви у те, що за умови політичного тиску на Путіна з боку США та Європи дійсно можна досягти тривалого перемир’я?
– Що стосується мене особисто, то я в це не вірю. Щодо заяв Макрона – то тут тонка політика. Завтра буде сто днів президентства Трампа (інтерв’ю записано 29 квітня. – Ред.). Ми пам’ятаємо, скільки разів за ці сто днів він хвалився, що провів дуже гарні перемовини з Путіним, обіцяв, що бойові дії зупиняться і ніби вони дуже близькі до підписання мирної угоди, але потім зауважив, що у нього складається враження, нібито його друг Путін його обманює.
Тому постає питання: чи справді сторони перебувають близько до підписання угоди чи це були розмови ні про що? Дійсно, заяви дуже красиві, дуже гучні, але результатів поки що немає. Чи змінилося щось на лінії фронту? Щось змінилося у повітряних атаках росіян? Чи взагалі щось змінилося? Ні. Війна як тривала, так і триває. Навпаки, можна вважати, що активність росіян збільшилася, тим більше, що вони анонсували потужні наступальні дії на весну-літо поточного року. Президент Зеленський також повідомляв про три напрямки, де ворог збирається наступати. За великим рахунком, на північній лінії фронту наступальні дії вже розпочалися.
Я переконаний, що не можна називати угоду хорошою чи поганою, допоки вона не реалізована. Тому, з повагою до Макрона, Стармера, Шольца й решти наших друзів, усе ж таки не можна оцінювати угоду, про яку ми практично нічого не знаємо, адже її подробиць не розголошують.
– За вашими оцінками, на скільки місяців сьогодні у Сил оборони є запас міцності? Чехія, яка опікується забезпеченням української армії боєприпасами, заявляє про те, що боєприпасів вистачить до осені.
– До осені, як мінімум, нам вистачить. Можливо, до кінця року. Але не факт, що допомога з боку США повністю припиниться, враховуючи зміни у риториці президента Трампа. Також цілком можливо, що буде збільшено допомогу з боку Європи. І найголовніше – збільшаться можливості нашого ВПК. Понад 40%, майже половину наших потреб, ми забезпечуємо шляхом своєї зброї.
Припустимо, що найближчим часом ці 40% перетворяться на 50%. Тобто за великим рахунком, ми можемо воювати власною зброєю. На ЄС, Велику Британію і США залишається 50%. ЄС і Британія допомагають приблизно однаково, ще близько 25-30% припадає на США. Американська частка буде зменшуватися за рахунок збільшення європейської допомоги й виробництва нашої власної зброї.
Коли допомога від США становитиме 10-15%, усі ультиматуми від США ми зможемо взагалі не приймати, адже це не той відсоток, який дає право щось диктувати.