УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Росії можуть здуріти й вчинити суїцид, нам це дуже вигідно: інтерв’ю з полковником Черником

4 хвилини
248,6 т.
В Росії можуть здуріти й вчинити суїцид, нам це дуже вигідно: інтерв’ю з полковником Черником

Крапку у війні в Україні можна буде поставити лише за кількох умов, одна з яких – розпад держави-агресора Російської Федерації. І цей демонтаж неминучий. Проте наразі Захід, що скутий трьома найбільшими жахами, намагається зробити так, щоб ця "недоімперія" продовжувала жевріти. Ці страхи такі: застосування главою Кремля Путіним ядерної зброї, розповзання ядерної зброї поміж фрагментами "імперії", що розпадеться, і, нарешті, потрапляння колосального природного ресурсу Сибіру в руки Китаю.

Відео дня

Щодо самого Путіна, то він просто не може зупинити війну в Україні, бо від цього в прямому сенсі слова залежить його життя. Ба більше, у Росії можуть здуріти й вдарити по країнах Європи. Хоч би як цинічно це звучало, це божевілля було б вигідне для України. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив військовий експерт, полковник запасу Петро Черник.

– Президент Чехії Петр Павел заявив, що 2024 року у війні в Україні можна очікувати на "значні зрушення" через дві обставини: "вибори" в Росії та вибори у США. Чи припускаєте ви, що через це ми не зможемо поставити крапку в цій війні наступного року?

– Звісно, не зможемо. Це витікає із здорового глузду. Крапку в цій війні можна буде поставити лише тоді, коли Російська Федерація розпадеться, у неї заберуть всю ядерну зброю, її відсічуть від дармових сибірських природніх ресурсів, ми вступимо в НАТО і протягом ще трьох поколінь, тобто 60 років, те, що утвориться на руїнах РФ, пройде санацію на кшталт того, що проходили нацисти після Другої світової війни.

Якщо жоден із цих чинників не складається – а так видається, що не складається, то якщо й буде пауза у війні, Путіну дуже хочеться, щоб виграв Трамп, і він докладатиме максимум зусиль і докладе, щоб конфлікт був заморожений. Вони підуть на передишку, з них частково знімуть санкції, і питання нової російсько-української війни через рік, два, п’ять, десять років – це лише питання часу.

Щоб зрозуміти це, не треба мати наданалітичний розум. Це констатуючі речі геополітики. Російська недоімперія неможлива без України. Їхня ідентичність неможлива без престижного спадку Київської Руси. "Киев – мать городов русских". Ідентичність – це найбільш визначальна якість homo sapiens будь-якої спільноти. Їхня ідентичність пішла від нас. Вони не примиряться, що ми існуємо. Ми або будемо з ними, або будемо знищені, або вони будуть знищені. Крапка.

– Але, на щастя, Україна не сам-на-сам із Росією і навіть не в трикутнику США – Росія – Україна. Є ще інша міжнародна спільнота, зокрема Європа, яка сьогодні все більше усвідомлює небезпеку для себе, якщо Путіну вдасться захопити усю територію нашої країни. Чи вважаєте ви, що 2024 року може бути прорив у військовій допомозі Заходу, зокрема, через таке усвідомлення?

– Військова допомога зводиться до трьох фундаментальних аспектів. Перше – кількість авіації і ракетно-бомбового навантаження до неї, друге – велика кількість далекобійних ракет, тих самих ATACMS, не 20-30, а хоча б тисяча. Третє – велика кількість засобів радіоелектронної боротьби.

Російська Федерація неминуче буде демонтована. Я в цьому не маю ані найменшого сумніву. Але є три жахіття американської геополітики, чому рішення досі не ухвалено. Хоча американський аналітик Януш Бугайський у своєму неперевершеному творі "Неспроможна держава: інструкція з розшматування Росії" все описав.

Де проблема? Перше – потенційний ядерний удар. Чи може Путін до нього вдатися? А чому б ні? Якщо він зрозуміє, що приречений на Гаагу, то він скоріше натисне кнопку, аніж туди піде. Друге – страх того, що ніхто не знає, де точка неповернення. Припускаємо, що ядерного удару немає, але смерть Путіна може змінити ситуацію. Він правильно каже: "Немає мене – немає Росії". Розпад Росії може потягнути за собою розповзання ядерної зброї. Воронеж-45 (військове містечко в Росії, де міститься база ядерного палива. – Ред.). Пригожин туди заходив, і ніхто йому не чинив опір. Скільки знайдеться терористичних організацій, починаючи від ІДІЛ, ХАМАС і закінчуючи колумбійськими картелями, які зрозуміють, що можна поборотися за кілька ящиків ядерних снарядів. А тепер уявіть, що один такий снаряд вибухає десь у Нью-Йорку…

І третій, найважливіший момент. Ресурси. Планета Земля має лише один тип економічного устрою – капіталізм. Соціалізму не існує. Це все казочки, що в Китаї соціалізм. Навіть Північна Корея, яка вважається комуністичною, дуже успішно торгує із зовнішнім світом. Передовсім наркотиками за долари, і жодних проблем там немає. Отже, людство росте шаленими темпами, цього року приріс десятий мільярд. І це все потребує ресурсів, і 40% цього ресурсу – у Сибіру. Як думаєте, куди ці ресурси підуть, якщо РФ впаде? Китаю. А Китай такий самий монстр, як і Росія, а можливо, і більший та страшніший.

В Росії можуть здуріти й вчинити суїцид, нам це дуже вигідно: інтерв’ю з полковником Черником

Якщо китайці отримають такі гігантські ресурси, їм це затьмарить розум, не сумнівайтеся. Умовно – ви живете на 50 тисяч в місяць, і раптом вам на голову щомісяця починає падати 5 мільйонів. Чи китайці здуріють? Здуріють, це гарантовано.

Допоки не буде відповіді, як розв’язати ці три дилеми, Росію будуть тримати у стані відносного животіння. А Путіну нічого не залишається, у нього немає іншого вибору, він мусить продовжувати війну в Україні, бо поразка у війні – це його фізична смерть. Наступного року йому 72 роки. Тирани можуть жити і до ста років. Наприклад, Фідель Кастро тримав владу до 95 років, і таких прикладів безліч. Щойно Путін програє, вб’ють свої. Це все, що йому залишається.

Саме тому рефлексує Борис Пісторіус (міністр оборони Німеччини. – Ред.)? Бо розуміє, що їхнє суспільство треба вже готувати. На Заході суспільства насправді впливають на виборчий процес, впливають на уряди.

Чи можуть в Росії здуріти, вдатися до акту суїциду і влупити по Європі? Чому ж ні. Я трохи поіронізую: нам це дуже вигідно, бо тоді їм доведеться воювати вже по-справжньому. Не допомогою Україні, а діяти по-справжньому.

Водночас, послуговуючись життєвою мудрістю, скажу таке: ще можливий такий випадок, якого ми не можемо побачити. Історія – це циклічність причинно-наслідкових ланцюжків. Але й випадки переростають і створюють сніг на голову. Таке траплялося безліч разів.