В Україні ліквідують інтернаціональні легіони, під загрозою унікальний підрозділ: інтерв’ю з командиром

В Україні ліквідують інтернаціональні легіони. Процес має завершитися до кінця поточного року. Таке рішення було ухвалено з кількох причин. Передусім задля наведення ладу у штатній структурі Збройних сил, а також через формування Штурмових військ, які необхідно забезпечити професійним особовим складом. Проте у деяких випадках таке переформатування не виглядає аж надто простим. Зокрема, у випадку із Другим інтернаціональним легіоном, що з 2023 року виконує вкрай складні та вкрай важливі бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту.

До складу легіону входять військові професіонали з різних країн. Головне завдання цього підрозділу – збивати ворожу ініціативу. Наприклад, коли противник намагається активно атакувати і наступати, легіонери розпочинають власний "наступ" на іншій ділянці фронту. В результаті ворог дезорієнтований і вимушений відволікати свою ударну силу в іншому місці.

На сьогодні легіон є ефективним і самодостатнім бойовим підрозділом, що займається контрдиверсійною та диверсійною роботою, який має власний рекрутинг та систему навчання, власні БПЛА, засоби вогневого ураження, підрозділи підтримки тощо. Але, на жаль, через ухвалене Генштабом рішення фактично йдеться про його розформування, а добровольці-іноземці, що воюють у легіоні, можуть відмовитися змінювати напрям своєї діяльності.

Про ці проблеми в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів командир Другого інтернаціонального легіону оборони України майор Олександр Якимович.

– Отже, рішення про розформування інтернаціональних легіонів вже остаточно ухвалено вищим військово-політичним керівництвом країни?

– Так. Усі накази, директиви, все видане. 31 грудня, тобто за трохи більше як двадцять днів, Другий легіон припинить існування, його буде ліквідовано як військову частину. Фактично йдеться про розформування інтернаціональних легіонів у складі Сухопутних військ. Лишається лише Міжнародний легіон при ГУР – і фактично все. Три легіони, що були в Сухопутних військах, були бойовими, а четвертий виконував функції навчального центру. Він і надалі залишатиметься навчальним центром, але вже не буде називатися легіоном.

– З чим пов'язано таке рішення? Чому воно було ухвалене?

– Я не можу сказати – до нашого відома таке не доводять. Але я думаю, це пов'язано з двома питаннями. Перше питання – це навести лад у штатній структурі Збройних сил, адже у нас є багато окремих батальйонів, по-різному укомплектованих, які залучаються або не залучаються до бойових дій, виконують чи не виконують бойові завдання. І друге питання – це створення Штурмових військ. Відповідно, їх треба укомплектовувати, чимось насичувати тощо. Легіони переводять у склад саме Штурмових військ, які зараз формуються.

Але якщо говорити безпосередньо про наш батальйон, то я можу сказати, що він має свою специфіку і не надто вписується у парадигму Штурмових військ.

Питання не в тому, хочемо ми цього чи не хочемо, правильно це чи неправильно. Просто наш підрозділ дійсно досить специфічний. По-перше, в ньому служить багато іноземців, а по-друге, вже скоро буде рік, як на базі нашого легіону проходить апробація концепції новітнього підрозділу для активних дій.

– У чому саме полягає ця концепція?

– Я не можу детально про це розказувати, але йдеться про виконання задач, що збивають ворожу ініціативу за допомогою спеціальних дій: диверсійних, контрдиверсійних, розвідувальних, ударних.

Рішенням головкома було запроваджено пілотний проєкт підрозділу, який би давав можливість бригадам, а зараз це фактично може бути і корпуси, збивати ворогу ініціативу на полі бою. Тобто спеціальними діями, точковими ударами знищувати атакувальний потенціал противника, заплутувати його, заставляти перемикати увагу з напрямку основного удару.

Причому цей підрозділ абсолютно автономний, зі своїми засобами БПЛА, вогневого ураження, навченою легкою піхотою, підрозділами підтримки та медициною. Це замкнена система, що комплексно виконує відповідні задачі.

Коли противник, наприклад, проводить певні атакувальні, наступальні дії, якщо в командира бригади є такий спеціальний підрозділ, можна маневрувати ним і десь на фланзі зробити вигляд, що ми атакуємо. Відповідно, це змушує противника зменшити вплив на основному напрямку удару.

Чому це важливо? Тому що якщо ворог вже почав активний наступ, то часто зупинити його з різних причин буває важко. А саме такі дії збивають їх з пантелику і знижують темп і силу удару.

На базі нашого підрозділу вже майже рік проходить апробація цієї концепції. Водночас у Штурмових військ інша структура, інші задачі, які по-іншому виконуються.

– Як я розумію з того, що ви сказали, не йдеться про звільнення цих легіонерів? Вони залишаються в структурі ЗСУ, просто мають перейти до Штурмових військ?

– Так, планується перевести особовий склад до Штурмових військ.

– У такому разі, якщо брати суто математично, загальна кількість особового складу не зменшується?

– Теоретично це має бути так, але я боюсь, що далеко не всі іноземні добровольці захочуть йти у штурмовики.

– Можливо, вони просто ще не підготовлені до штурмової діяльності – і морально, і просто з погляду професійної підготовки? Чи передбачена додаткова підготовка для таких військовослужбовців?

– Суть у тому, що ці люди спеціально готуються під спеціальні задачі. Це висококваліфіковані військовослужбовці, які знають собі ціну, які знають, як працювати: топографія, оцінка обстановки, саперне діло, робота з БПЛА тощо. Тобто в нас хлопці самі заточені на ті завдання, які вони виконують зараз— це професійний навчений особовий склад для спеціального використання. Натомість штурмовик – це трошки інший рівень навченості й підготовки.

– Вищий або нижчий?

– Я не можу сказати, вищий чи нижчий, це некоректно. Просто це інша специфіка. Уявімо собі джип, позашляховик, який дуже круто долає багнюку, де Феррарі не проїде. Але на шосе Феррарі проїде зі швидкістю 300 кілометрів на годину, а позашляховик буде лізти дуже повільно. Тобто йдеться про різне застосування.

Але також дуже важливо розуміти, що іноземці – це добровольці. Це люди, які за своїм особистим бажанням приїхали воювати в Україну. Вони знають собі ціну, принаймні ті, які служать у нас, вони знають те, що вони можуть. Вони абсолютно обізнані в ситуації, присутні в соцмережах, усе читають, усе знають, в курсі всіх новин.

У нас є дійсно дуже цікаві військовослужбовці, які, наприклад, спокійно служать у піхоті, маючи за спиною дуже великий досвід, і військовий, і невійськовий. У нас служили колишні журналісти, колишні депутати – і європейських, і неєвропейських парламентів. Відповідно, я не можу прогнозувати, якою буде реакція на переведення.

– Вашому батальйону поки що не надійшла вказівка про переведення до Штурмових військ, правильно?

– Вказівка надійшла, ми зараз проводимо підготовчі заходи, усе в процесі. Є наказ, і ми його виконуємо.

– Цей наказ обговорюється у вашому батальйоні? Ви вже довели до відома цих людей, що є таке рішення?

– Звичайно, ми як командири зобов'язані поінформувати особовий склад і своїх підлеглих командирів.

– Якою була реакція?

– Бачите, в нас бойовий ефективний підрозділ. Ми працюємо на визначеному напрямку, працюємо ефективно і успішно. До червня 2023 року у нас була невелика тактична група на півночі. Ми займалися контрдиверсійною та диверсійною роботою. А з червня 2023 року ми заїхали в Серебрянський ліс. Від того часу ми були на Тернах, потім у Часовому Яру, в Покровську, на Харківському напрямку. Отже, повоювали багато і завжди на найнебезпечніших ділянках фронту. Ми завжди успішно і ефективно працювали.

Тому люди не зовсім розуміють таке рішення, адже це не просто зміна підпорядкування – це фактичне розформування. Плюс вони спілкуються з іншими легіонами, з тими, де цей процес вже майже завершився. Там також неоднозначні відгуки.

– Якщо ваш батальйон переходить під інше підпорядкування і буде виконувати інші бойові задачі, він все одно залишається в такому самому складі? Чи дехто може бути переведений до інших підрозділів?

– Не можу сказати, в мене такої інформації немає. Поки що ми маємо стати лінійним батальйоном в штурмовому полку. Зараз ми окрема одиниця, а потім будемо у складі полку. Як воно буде, поки що мені важко сказати.

– На вашу думку, як би мала виглядати ця ситуація? Звісно, ми розуміємо, що, напевно, Генштаб прагне, аби ефективність нашого війська зросла. Але яким чином можна цього досягти без таких рішень, про які ми говоримо?

– Я не можу керувати такими процесами. Але, на мою особисту думку, – і я сподіваюся, що це буде почуто, – наш підрозділ є злагодженим, ефективним, бойовим. Я не можу говорити про інші легіони.

Наш легіон – це система, в якій є свій рекрутинг, ми самі знаходимо іноземців, самі їх супроводжуємо, оформлюємо, відправляємо на базову військову підготовку тощо. Ми використовуємо до десяти видів різних безпілотних систем, маємо підрозділи вогневої підтримки. В нас своя медична служба, своя логістика. Все згідно з концепцією, про яку говорили вище.

Як на мене, варто було б залишити наш батальйон у такому самому вигляді в підпорядкуванні командувача Сухопутних військ і надалі використовувати так, як він і використовувався ефективно перед тим, згідно з новітньою концепцією, затвердженою головнокомандувачем, виконувати бойові задачі, які ми виконували. Ця концепція мала би масштабуватися. Крім того, Інтернаціональний легіон – це бренд, який допомагає в принципі залучати іноземців до Сил оборони і має великий унікальний досвід роботи з іноземними добровольцями.