Вбивства, допити, згвалтування: жителька Київщини розказала Музею "Голоси Мирних" про пережиту окупацію

2 хвилини
14,5 т.
Вбивства, допити, згвалтування: жителька Київщини розказала Музею 'Голоси Мирних'  про пережиту окупацію

Людмила пережила справжнє пекло. Її старшого сина вбили пострілом у серце, а тіло спалили. Доньок хотіли згвалтувати під час допиту. Зведеного брата жінки закатували до смерті, а брат її чоловіка підірвався на мині. Хату, де мешкала багатодітна родина Комаренків, спалили вщент. Ця сповідь — трагедія великої сім’ї з маленького села Сидоровичи, що на Київщині. 

Відео дня

"Я вийшла заміж із шістьма дітьми і народила ще хлопчика. Старшому сину було б 26 років, моєму молодшому 12. Донькам 24 та 23 роки", — розповідає Людмила. 

25 лютого росіяни заїхали на танку до них у двір, а через два дні оточили все село. Над братом Людмили знущалися, викололи очі та вбили. 28 лютого приїхали по її доньок, нібито задля допиту. Дівчат роздягали та хотіли забрати з собою. Людмила зайшлася у істериці, кричала, що її можуть застрелити, але дітей вона не віддасть. Мабуть, допомогло: доньок не скривдили.

Після цього родині вдалося вирватися із села. Старші сини, Євген та Віталій, повернулися, щоби вивезти інших людей. Службова вівчарка привела до них росіян. Віталію зв’язали руки, заткнули кляпом рота та поклали на підлогу — пізніше він втік. Старшому, Євгену, вистрілили в серце та підпалили тіло.

"Ми знайшли його через тиждень. Боялися підійти, бо він міг бути замінований. Син повністю обгорів, я поховала одну головешку...", — згадує жінка.

Їхню хату спалили: росіяни мотивували це тим, що там, нібито, "жили фашисти". Дім закидали гранатами та дочекалися, поки згорить. Пізніше родину спіткало ще одне горе: брат чоловіка підірвався на міні, розвертаючись на тракторі в полі.

"Я живу заради дітей. Я не хотіла жити, бо сина нема. А діти кажуть: „Мама, ми ще в тебе є". І так вони мене підняли. Я не можу передати, як це боляче", — ділиться жінка. Дивіться та слухайте її історію за посиланням.

Свою історію Людмила довірила Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.