Орест Сохар
Орест Сохар
Шеф-редактор Obozrevatel

Блог | Орест Сохар: Ви ніколи такого не почуєте від політиків: головне з інтерв'ю Залужного виданню The Economist

Ви ніколи такого не почуєте від політиків: головне з інтерв'ю Залужного виданню The Economist

Генерал Залужний дав інтерв’ю виданню The Economist, у якому озвучив те, що ви ніколи не почуєте від політиків, дипломатів чи експертів. Тому вибрав для вас все головне. Інформація часом дуже несподівана. 

Відео дня

– Наша стратегічна задача – втримати рубіж і підготуватися до війни, яка може розгорітися в лютому. Мати резерви і зброю. Війна ця почнеться не на Донбасі, а з Білорусі в напрямку Києва, можливо, з півдня. Маємо на цьому зосередитися. Хай пробачать мене військові в окопах, але нам треба накопичити ресурси для тривалих боїв наступного року. 

– Росіяни задовго до атаки збирали ресурси. Десь за 3,5-4 роки до війни вони вже почали готуватися. Вони накопичили ресурсів, щоб виконати задачу за три місяці. Але прогадали, не досягши ніякого результату. 

– Взяти Київ з військової точки зору – то було правильним рішенням росіян. Це найпростіший спосіб досягти цілі. Я би вчинив так само. У Герасимова (голова Генштабу РФ) не було іншого вибору. Зараз він зосередився на Донбасі, щоб зберегти ресурси. Але стратегічно це безвихідна ситуація для російської армії. Тому Росія шукає паузу, щоб накопичити нові ресурси. За Уралом, як і в Другу світову, вони вже накопичують їх.

– Російська мобілізація спрацювала. Неправда, що у них все так жахливо і вони не будуть боротися. Будуть, бо цар велів їм іти на війну. Росіяни готують 200 тисяч свіжих солдатів. Я не сумніваюся, що вони ще раз спробують піти на Київ.

– Зараз росіяни роблять все, щоб не дати нам перегрупуватися і нанести удар по ним. Але це не вирішує стратегічну проблему. Вони просто виснажують ЗСУ. Навіть якщо вони наберуть в армію ще мільйон чоловік, щоб закидати нас трупами, як це робив Жуков, це не принесе їм бажаного результату.

– Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але дайте ресурси. Треба 300 танків, 700 БМП, 500 гаубиць і ми вийдемо на кордони 23 лютого. Ми отримуємо менше, ніж треба. Бійців у ЗСУ зараз вистачає. Мені не треба ще сотні тисяч. Нам треба танки, БТР, БМП і боєприпаси. Я навіть не говорю про F-16.

– Нам треба ППО і ПРО. Я не спеціаліст в енергетиці, але мені здається, ми на межі. Зараз ефективність ППО 76%. Росіяни шлють 100 ракет, щоб 24 долетіли. 

– Щоб дійти до Криму, нам треба пройти 84 км до Мелітополя. Цього буде достатньо, щоб діставати HIMARS до Криму. З наявними ресурсами я не можу планувати нові великі операції. Хоча ми зараз працюємо над однією. Ви її ще не бачите, але вона вже йде.

– Бути командиром і бути лідером – не одне й те ж. При всій повазі до Суровікіна, він виглядає як полководець часів Петра І, держиморда. Дивишся на нього і розумієш – або виконуєш завдання, або тоді пи…дець. Так не працює. У нас теж були свої держиморди. Важливо бути людиною, стати лідером. Це моя релігія.

– Я довіряю своїм генералам. З початку війни я звільнив десятьох, бо їм було не до неї. Ще один застрелився. Я довіряю Сирському. Якщо він мені каже, що треба ще одна бригада, значить йому вона треба. Я не думаю, що я найрозумніший. Я маю слухати тих, хто на полі бою.

Віримо в ЗСУ!!!

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...