УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Війна 2024 року не буде лінійною, починається її новий етап: інтерв'ю з Клімкіним

3 хвилини
416,8 т.
Війна 2024 року не буде лінійною, починається її новий етап: інтерв'ю з Клімкіним

Війна Росії проти України 2024 року не буде розвиватися лінійно. Напередодні "виборів Путіна", призначених на березень, Кремль може піднімати ставки – як безпосередньо на фронті, так і гібридним шляхом. Ситуація із західною підтримкою України непроста, адже психологічний стан наших союзників дещо змінився й допомогу може бути скорочено.

Проте найголовніше для успіху в цій війні – спільна стратегія її закінчення. На сьогодні Україна має своє бачення, у той час як у західних союзників їх кілька і всі відрізняються від українського. Консенсус у цьому питанні критично потрібний. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін.

– Є певні ознаки того, що Захід міг втомитися від війни в Україні. Ми бачимо, що відбувається у Сполучених Штатах, що пишуть у європейських пабліках. За вашими оцінками, чи можемо ми розраховувати на те, що наступного року допомога Україні не скоротиться критично і що ми зможемо протистояти ворогу?

– Зможемо. Я бачу, що Захід психологічно перебуває не в тому стані, як, скажімо, півтора року тому. Але там розуміють, що розпочинається новий етап війни, що потрібно довге дихання, що санкції діють, хоча, на жаль, не так, як там розраховували.

Захід почав стратегічну дискусію. Але ця дискусія включає не тільки нас, але й ще багато питань, і Близький Схід, і Китай. І для нас дуже важливо зрозуміти своє місце. Я не виключаю, що для нас можуть бути скорочення допомоги, але поки що я не бачу ознак, що це буде критичним скороченням. Причому як по США, так і по Європейському Союзу.

Однак це не означає, що ми не маємо стратегічно думати про те, що ми повинні здебільшого покладатися на себе – там, де ми можемо, і щодо зброї, і щодо фінансів. Звичайно, ми не можемо зробити F-16 або Patriot, але те, що ми можемо, маємо робити.

– Чи припускаєте ви, що 2024 року Україна зможе закінчити цю війну?

– Це залежить від того, що ми вважаємо закінченням війни. У нас з вами одне бачення, на Заході різні бачення, і вони фундаментально відрізняються від нашого. Там навіть немає однакового бачення.

Ми розуміємо під закінченням війни звільнення територій і усунення загрози з боку Росії на перспективу. Чи зможемо ми досягти цього наступного року, вам ніхто не скаже, оскільки це насправді про прогнози. Але ми займаємося не прогнозами, ми налаштовуємося на те, щоб бути готовими до будь-яких викликів.

Зокрема, я не виключаю, що Росія спробує підняти ставки перед "виборами Путіна", а також підняти ставки військовим, гібридним шляхом. Тому можуть збільшитися обстріли, можуть бути спроби нових атак і ще якісь спроби. Очевидно, що ситуація не буде розвиватися лінійно.

Тому займатися прогнозами щодо того, в який момент часу війна закінчиться, я б не став. Я б просто говорив про те, що нам потрібно, щоб бути більш успішними на цьому етапі війни. І я вважаю, що нам потрібна нова спільна стратегія із Заходом.

Коли в нас питають, де наша стратегія, а ми питаємо, де їхня стратегія, краще, щоб ми мали одне бачення. І це бачення нам зараз критично потрібно. Саме спільне бачення, незважаючи на те, що в нас є розбіжності, і ми цього не приховуємо.

– Чи можна стверджувати, що наш успіх або неуспіх на полі бою 2024 року напряму залежатиме від того, які рішення будуть ухвалювати Сполучені Штати?

– Напряму – ні, але опосередковано – так. Тут є залежність. Оскільки нам критично потрібна американська допомога, зокрема військова. Ми прекрасно розуміємо, що Європа не може повністю замістити американську військову допомогу. В цьому сенсі це дійсно критична залежність. І Сполучені Штати – це союзник номер один. Звичайно, я не хочу показувати пальцем, хто кращий, хто гірший, але на сьогодні США – це номер один, і станом на зараз їх ніхто замінити не може.