Військовий експерт Мельник: у Путіна закінчилися елітні війська, він бере паузу. Інтерв’ю

3 хвилини
56,2 т.
Військовий експерт Мельник: у Путіна закінчилися елітні війська, він бере паузу. Інтерв’ю

До останнього часу країна-агресор Росія забезпечувала наступ в Україні за рахунок елітних військових підрозділів, вояків, що брали участь у кремлівських війнах у різних куточках світу. Проте через великі втрати цей ресурс практично вичерпався. В цьому полягає головна проблема, чому армія окупанта не може наступати й бере оперативну паузу.

Відео дня

Ворог використовуватиме її для поновлення резервів, але вже не елітними вояками, яких немає, а усіляким "непотребом". Тим часом Збройні сили України більш активно працюють над звільненням захоплених територій. Надалі акцент може робитися на відрізання цілих угруповань ворога і його знищення.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

В Інституті вивчення війни дійшли висновку, що російські наступальні операції на сході нашої країни вичерпали свій ресурс, наразі ворог не здатен захоплювати нові території. Чи згодні ви з цим? Якщо це дійсно так, як розвиватимуться події на фронті далі?

Такий висновок Інститут вивчення війни робить не вперше. Протягом близько двох місяців цей процес спостерігався і був достатньо очевидний. Тому що під час найбільш активної фази наступальної операції на Донбасі темпи були в середньому 2-5 км на добу. Це досягалося неймовірними зусиллями з боку російської сторони – кількістю боєприпасів, масштабами застосування артилерії, авіації.

Тому висновок був абсолютно очевидний: у такому темпі можна захопити доволі незначну ділянку фронту з огляду на російські апетити. Отже, те, що прогнозувалося задовго до сьогоднішнього дня, дедалі більш очевидно.

Друга ключова проблема – це те, що в Росії вичерпалися ресурси людської сили, які вони також не економили. Тоді це переважно відбувалося за рахунок "мобілізованих" в "ЛДНР", але справжні наступальні штурмові дії велися російськими кадровими військовими, що називаються елітними підрозділами. Потім були залучені "вагнерівці". Це не той, перепрошую, непотріб, який вони набирають зараз. Це були бойовики, які пройшли чимало гарячих точок і мали дуже великий досвід.

Отже, людський ресурс був виснажений достатньо сильно. Тому на цьому етапі це вимушена оперативна пауза.

Але те, що буде далі, залежатиме від того, наскільки швидко Росія зможе відновити ці сили. Зараз вона діє за рахунок різних методів прихованої мобілізації. Але питання в тому, чи перейде керівництво Росії до примусової мобілізації.

Ще одне питання – наскільки Росія зможе відновити за рахунок запасів чи власного виробництва втрачені озброєння. І найголовніше питання – наскільки за цей час Збройні сили України стануть здатні не просто відбивати російський напад, але й успішно контратакувати.

На одному з напрямків на Херсонщині ворог відступив. Наскільки це серйозний позитивний сигнал для нас? Які перспективи звільнення півдня нашої країни?

Ця динаміка спостерігається вже протягом багатьох тижнів, коли на певних ділянках фронту окремі населені пункти переходять з рук у руки. Є успішний контрнаступ, але немає можливості закріпитися. Тому, якщо ми дивимося на якісь повідомлення про те, що сталося минулої доби, треба дочекатися, чи надійно там можна буде закріпитися.

Що стосується загалом звільнення Херсонщини, то ця тема інтенсивно обговорювалася. Я згоден з тією позицією, що звільнення буде відбуватися не за тієї тактики, яку застосовувала Росія, коли захоплювала ці території.

Йдеться про здатність відрізання цілого угруповання, яке зараз перебуває на правому березі Дніпра, від постачання, та їхній розгром, або ж якимось чином дати їм можливість залишити цю територію обмеженими шляхами.

У Британії солдатів попередили про можливу участь у війні в Україні й закликали готуватися до цього. Наскільки це взагалі реальна перспектива?

Тут є два аспекти. По-перше, це нагадування про те, що повинна бути готовність до прямого військового зіткнення з Росією. Найімовірніше, розглядається не територія України. Щодня, щотижня ризики таких незапланованих інцидентів, які можуть відбутися між російськими збройними силами і збройними силами НАТО, постійно зростають.

Також відомі причини – це свідома ескалація з боку Росії, зниження до критично низького рівня довіри до каналів комунікації, які працювали до цього щодо попередження подібних інцидентів.

А що стосується перспектив введення іноземних контингентів на територію України – я маю на увазі не інтернаціональні батальйони чи добровольців, які тут вже воюють. Думаю, наразі можна говорити про якісь контингенти під егідою ООН. Це така сама пропозиція, що звучала в контексті демілітаризації Запорізької АЕС. У таких випадках недостатньо просто домовленостей – там має бути невеликий збройний контингент. Принаймні з стрілецьким озброєнням.

Такий вигляд має ситуація зараз. Але, як ми бачимо, все дуже швидко змінюється. Важко сказати, чи буде така необхідність і така можливість за місяць чи за два.