Три правди про реальність війни. Тим, хто не вірить в перемогу України

2 хвилини
63,4 т.
Три правди про реальність війни. Тим, хто не вірить в перемогу України

Моя відповідь NYT.

Відео дня

У своїй редакційній статті Нью-Йорк Таймс закликали владу США бути реалістами і визнати, що Україна не може перемогти Росію. Я звернув увагу на це звернення до відчуття реальності, тому, що великою мірою вся ця жахлива війна відбувається за те, в якій реальності нам жити і що ми вважаємо правдою. Я пишу цю статтю в Києві, де перебував весь час з початку війни, і де мені досі доводиться бігати в підвал по кілька разів на день через повітряні тривоги. Тут є особливе відчуття реальності війни, про яку я хочу розповісти три правди.

Перша правда полягає в тому, що це не війна Росії і України. Поширена помилкова теза, що війна закінчиться як тільки українці і росіяни знайдуть спільну мову - змушує багатьох політиків і аналітиків робити неправильні висновки. Насправді, це війна Росії проти Заходу та його цінностей. Я нагадаю як все почалося. Всередині грудня Путін вимагав укласти новий договір безпеки з США та НАТО. Умови цього договору стосувались не тільки заборони вступу України та інших країн до блоку, а в тому числі розміщення сил НАТО в Європі. Відмова укладати цей договір і стала обгрунтуванням його війни. Він неодноразово повторював, що Захід не залишив йому вибору. Із цього ми бачимо, що завершення війни не може бути питанням російсько-українських стосунків. Перемога в Україні не була ціллю Путіна, і отримавши її він буде рухатись далі. Але отримавши поразку - він не зможе робити вже нічого.

Друга правда про реальність війни полягає в тому, що ніхто не очікував такого опору українців і такого провалу російської військової машини. Це правда, що західні розвідки і політики давали Києву два тижні, а Маріуполю 4 дні. Росіяни зазнали поразки під Києвом в умовах, коли Україна не мала ніякого особливого озброєння крім протитанкових ракет Javellin та NLAW, і ПЗРК Stinger. Давайте будемо реалістами і визнаємо, що це хороша зброя, але не завдяки ній російська армія відступила з Півночі України. Київ готувався оборонятись на кожному квадтратному метрі, тисячі людей взяли в руки зброю, робили коктейлі Молотова, рили окопи. Велике досягнення, що наша армія змогла зупинити російський наступ, а тоді створити передумови для їх оточення, і не залишили їм вибору як відступити. Вже майже два місяці російська армія, яка переважає українську за потужністю в 20 разів, показує дрібні успіхи в операції на Донбасі.

Тому, коли ми прагнемо бути реалістами, то давайте визнаємо: всі оцінки того, що може або не може Україна - провалилися. Отже, твердження, що Україна не зможе відвоювати свій адміністративний кордон і перемогти Росію на своїй території вже не виглядає таким реалістичним. Але я скажу, що є реалістичним: не існує іншого рішення війни як українська перемога. Всі потенційні припинення вогню, договори про втрати територій тощо - ми це проходили з Мінськом 1 і 2. Всі можливі рішення, окрім української перемоги є рішеннями відкласти конфлікт в часі.

Нарешті, є ще одна правда про реальність війни. Особливо болюча - це правда про Бучу. Після звірств і геноциду в Бучі розвинутий світ не може собі дозволити мати справу з Кремлем. Той хто дозволяє гвалтувати малих дітей і вбивати їх матерів становить загрозу всьому світу, а не Україні. У Бучі Путін атакував не Україну, а світову систему безпеки та миру створену після Другої Світової. Нажаль, у Бучі Путін знищив “ніколи не знову", яке щороку на 8 травня повторював весь розвинутий світ. І єдину відповідь, яку можуть йому дати всі, хто вірить в права людини - військова поразка РФ.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...