Ворог атакує з півночі та з півдня: це відкриття нового фронту? Жмайло пояснив задум Кремля
Останнім часом російська окупаційна армія суттєво активізувалася на півдні та півночі нашої країни – у Гуляйполі, на Харківщині та Сумщині. Чи є це ознакою того, що ворог має намір відкрити новий фронт? Допоки стоять Покровськ і Мирноград, противник триматиме головні сили саме на цій ділянці фронту. Його активність на інших ділянках переслідує єдину мету – відтягнути українські сили з цієї найбільш пріоритетної ділянки.
Насправді актуальними для ворога залишаються три пріоритети. Окрім Покровська, це Куп’янськ та Гуляйполе, де він не має успіху. Якщо оборону за Покровсько-Мирноградську агломерацію буде припинено, сили ворога, котрі звільняться, будуть спрямовані на досягнення нової мети – вирівнювання фронту по лінії Дробишеве – Часів Яр та наближення до великої фортеці міст – Святогірськ, Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
– За повідомленнями начальника управління комунікацій Угруповання об'єднаних сил Віктора Трегубова, 25 грудня ворог здійснив спробу захопити населений пункт Вільча на півночі Харківщини, який вже одного разу оголосив підконтрольним. Проте Сили оборони успішно відбили атаку. Коли ворог почав активізацію на Харківщині, більшість експертів говорили, що йдеться про відвертальний маневр, аби відтягнути наші сили з пріоритетного напрямку. Водночас ми бачимо, що ці спроби не припиняються. Чи припускаєте ви, що саме цей напрямок може стати одним із важливих для ворога?
– Я не думаю, що це зараз може стати важливим. Росіяни проводили там досить довге проходження, тому що були проблеми в українському командуванні, про які відверто говорять офіцери Генерального штабу. Зокрема, той самий виступ у Вовчанську, який став можливим лише через те, що подавалася, м'яко кажучи, неправдива інформація щодо реальної концентрації російських військ. Відповідно, ті позиції, які вважалися такими, що утримуються Силами оборони, були втрачені впродовж літнього періоду.
Зараз Росія проводить такі собі транскордонні удари виключно з метою розтягнути наші резерви. Адже ми розуміємо, що була стабілізація під час наступу росіян на півночі Харківщини, потім була стабілізація на Сумщині, були наші успішні контратакувальні дії. Але коли почалися штурми Гуляйполя, туди було перекинуто основну масу новосформованих Штурмових військ, які займаються стабілізацією лінії бойового зіткнення на тактичному рівні.
Саме тому на Сумщині є нові просування, на Харківщині є нові повзучі просування, є удари і по Грабовському, і по інших населених пунктах. Все це, власне, для того, аби ми знову намагалися перетягувати сюди наші резерви, бо у ворога не вистачає сил завершити питання Покровсько-Мирноградської агломерації. Це завдання ставилося до 1 листопада, потім до 1 грудня, потім до 15 грудня, але й досі не виконано.
Тому ворог вдається до тактики тисячі порізів, намагаючись перевірити нашу оборону. Через те, що дуже часто довге стояння й умовно тиха ділянка фронту розслабляє бійців, на жаль, у нас і трапляються ось такі історії. Я нагадую, що ми тримаємо війська, починаючи від Волинської області і вздовж усього російсько-українського кордону до активних ділянок і неактивних ділянок.
– Отже, ви вважаєте, що, по суті, активність ворога і на півночі, і на півдні має одну спільну мету – розтягнути наші війська? Чи, можливо, все-таки на півдні ситуація дещо інша?
– Я впевнений, що все це спрямовано лише на розтягування війська, адже у нас є нестача кадрів, пряма нестача людей. Росіяни це прекрасно розуміють, тому вдаються до тактики інфільтрації, локальних проривів, коли вони просто пробігають позиції, попри те, що вона призводить до величезних втрат ворога.
Українському командуванню доводиться просто латати ці дірки, тому що концентрація наших військ на кордоні і на гарячій лінії боєзіткнення є, м'яко кажучи, дуже і дуже різною. Росіяни намагаються намацати слабкі шпарини й створити видимість того, що фронт сиплеться.
Але сказати, що це стане новим пріоритетним напрямком, не можна. Фактично в росіян було три пріоритети станом на літо. Це Куп'янськ, Покровсько-Мирноградська агломерація і Гуляйпільський напрямок. У Куп'янську вони надірвалися, у Гуляйполі тривають важкі бої, є велика сіра зона, але традиційно росіяни в місті загрузли. Там почалися міські бої, бо вони круто рухаються лише полями. З Куп'янська вони були перекинуті на інші ділянки – на Лиман, на Сіверськ, – для того, щоб продовжувати тиск на більш вигідній для себе місцевості.
Але десь підтягнути війська і сформувати велике угруповання, яке було б непомітне для наших сил? Це точно не так робиться, про це точно б знала наша розвідка.
– У цьому переліку ви не згадали про Костянтинівку. Ви вважаєте, що ворог не ставить за мету захоплення цього населеного пункту в оглядній перспективі?
– Він ставить собі таку мету, але виключно тоді, коли він зможе завершити питання Покровська і Мирнограда. На це вказували, зокрема, і ті офіцери Генерального штабу, з якими я спілкувався. Росіяни, звісно, намагаються інфільтруватися у Костянтинівку. Ба більше, там проводяться заходи із перевірки на громадянство України, адже є велике пробігання росіян у цивільному одязі. Сили оборони перевіряли, чи є у людей українські паспорти, чи це дійсно місцеві мешканці. На жаль, у нас немає примусового відселення із зони бойових дій.
Але, як ми бачимо, незважаючи на те, що на південний схід від міста є сіра зона, великої концентрації противника, якихось великих угруповань там, на щастя, немає. Є лише поодинокі групи.
Причина цьому – те, що тривають бої за Покровськ і Мирноград, у міській забудові йде велике перемелювання сил ворога. Наскільки велике, що росіяни вже вдаються до необдуманих кроків, таких як механізований штурм у районі Родинського. Сорок одиниць бронетехніки було повністю розбито, і ми зберегли умовну горловину для забезпечення логістики нашого Мирноградського і Покровського гарнізонів, на жаль, виключно за допомогою роботизованих наземних комплексів.
– За вашими оцінками, які плани може ставити перед собою агресор на зимові місяці? Які задуми виглядали б досить логічно?
– Росіяни будуть намагатися завершити питання Покровсько-Мирноградської агломерації. Це першочергово, тому що там вже змінився не один командувач, і навіть руські z-воєнкори говорять, що один "м'ясник" змінюється іншим.
Це також питання Гуляйполя і намагання взяти цей населений пункт, або відмова від його штурму і намагання обійти місто. Якщо, не дай Боже, нам доведеться завершити оборону Покровсько-Мирноградської агломерації, відповідно, відбудеться зміщення акценту на Костянтинівку. І намагатися умовно по лінії Дробишеве – Часів Яр вирівняти лінію бойового зіткнення і впритул підійти до великої фортеці міст – Святогірськ, Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка.
Тобто, найімовірніше, йдеться про обхід Лиману, підготовку до штурму міста і вирівнювання лінії бойового зіткнення по лінії 2022 року, по річці Сіверський Донець та подальший рух із Сіверська, щоб наближатися до Краматорська, ускладнюючи і знищуючи нашу логістику.
Отже, я не думаю, що ворог здатен відкрити якісь нові ділянки фронту. А ці прориви через кордон – виключно для того, щоб розтягнути наші сили й перевірити, наскільки реально забезпечити перекидання наших військ, а також посіяти паніку серед населення на тлі переговорного процесу, щоб відбувалися різні дестабілізуючі дії всередині держави. На жаль, їхній план повністю очевидний, і він точно не корелюється із заявами Росії про те, що нібито вона готова до припинення вогню і до підписання мирної угоди.
Окрема Президентська бригада ім. гетьмана Богдана Хмельницького боронить Україну на сході, захищає Київщину та небо над столицею. Саме її бійці збивають "Шахеди" та ракети під час повітряних тривог.
До Президентської бригади можна долучитися, щоб служити серед гідних людей та боротися з ворогом на тій посаді, яка вам до душі. Бригада має низку бойових та небойових вакансій.
Переходьте на сайт bit.ly/4njKWfi або телефонуйте за номером +380505620222. Рекрутери проконсультують вас та нададуть усю інформацію про службу та вакансії.