Вразливі місця противника: як їх використати Україні з користю для себе

5 хвилин
28,4 т.
Вразливі місця противника: як їх використати Україні з користю для себе

Мій прогноз перед вторгненням від 30 січня про нестачу піхоти як ключову проблему ЗС РФ повністю підтвердився. Піхота штурмує, піхота обороняється, піхота прориває. І для нас і для них піхота – це стержень військової машини. Тепер розглянемо з кого та як поповнюється російська піхота (мотострільці, десантники, морпіхи) та хто має виконувати функції піхоти ЗС РФ після 6 місяців війни:

  1. Кадрові підрозділи спецназ (включно навіть з бойовими водолазами), оперативні частини та загони спецназ Росгвардії, загони спецназ ФСБ, всі підрозділи, які мають індивідуальну підготовку кидаються в бій у якості піхоти на передову;
  2. Набір на короткострокові контракти 3-6 місяців. Через центр комплектування МО РФ. Умови відбору: після медкомісії та тестів психолога, відбраковка мінімальна, досвід не обов'язково. Підготовка від 1 до 4 тижнів. Негайна відправка на передову у частинах наземних військ;
  3. Строковики. Їх схиляють до укладання контрактів у їхніх військових частинах. Тому серед втрат в Україні є і строковики, яких таємно кинули у бій, і вбиті 18-річні контрактники, які уклали контракт за 2-3 місяці після приходу на строкову службу. Для їх набору штати наземних сил збільшені на 137 тисяч осіб. Строковики - основний ресурс поповнення російської армії.
  4. Літні люди. В кадрову армію беруть на контракт у піхоту до 55 років, у резервні формування - до 60 років. Вже є повідомлення про загибель двох 60-річних російських піхотинців в Україні.
  5. Батальйони та загони БАРС (бойовий армійський резерв спеціальний). Відомо про формування 20 батальйонів та загонів БАРС, які позиціонувались як добровольчі для швидкого розгортання. Центром комплектування є МО РФ та відомі польові командири, які раніше воювали на Донбасі, мають зв'язки у Міноборони РФ та можуть отримати повноваження на створення своїх підрозділів. Штатна чисельність - до 500 осіб, фактично завжди набагато менше. Сформовані в березні-квітні як підрозділи без своєї бойової техніки та з мінімальним озброєнням, які мають бути придані для збільшення чисельності піхоти на визначених напрямках. Відбору та тренувань майже нема, контракти на 205 тисяч рублів на місяць;
  6. Приватні військові компанії "Вагнер" та "Лига". Центр комплектування - комерційні структури кримінального "авторитета" Є. Пригожина. Фактично з ПВК створена штурмова військова частина, яка отримала усі види важкого озброєння, артилерію, танки, РСЗВ та навіть літаки-штурмовики. Напрямок відбору - виключно мотивація та здатність до ризику. Стосунки у колективі неформальні, як у добровольчому загоні, фінансові виплати більші ніж у кадровій армії, однак результати прив'язуються до завдання, ПВК кидають на штурми, що призводить до великих втрат;
  7. Ув'язнені кримінальні злочинці. Структури Пригожина вербують у "Вагнер". Вбивці отримують вибір замість великого терміну у камері вийти на волю, отримати зброю, гроші, і право грабувати та вбивати. Вже є інформація з російських джерел, коли російський кримінальний злочинець пішов на війну і був знищений в Україні;
  8. Добровольчі регіональні батальйони та роти. 85 суб'єктів РФ отримали завдання сформувати від 1 до 3 добровольчих підрозділів. Центр комплектування - місцевий центр Міноборони по окремій програмі місцевої влади. Тобто місцеві чиновники через наявні соціальні служби теж шукають, кого б можна було ще направити на війну серед малозабезпечених та безробітних. Це пропонується як варіант працевлаштування. І щоб стимулювати добровольців, кожен регіон зі свого бюджету призначає додаткові разові та щомісячні виплати, які додаються до виплат федерального бюджету. Такі добровольці підрозділи з окремими іменами створені чисельністю від 100 до 300 осіб;
  9. Мобілізовані на окупованій території. Усі чоловіки, навіть дехто з тих, хто отримує броню від окупантів, підлягають примусовому призову. Центр комплектування - окупаційна адміністрація. Російська влада вважає, що кожен "звільнений" від України має довести лояльність окупантам на передовій. Мобілізація відбувається без термінів та відпусток, мобілізованим видають гроші, по більшості джерел близька 70 тисяч рублів на місяць, але нерегулярно, нерідко гроші розкрадаються. Це найменш боєздатні піхотинці Путіна.
Відео дня

Висновки:

  1. В РФ дуже низька мотивація населення, переважна більшість людей не хочуть воювати самі, це дуже обмежує контингент вмотивований боєздатний ресурс. Противник ще має можливість поповнювати піхоту, але не може на даний момент створити чисельну перевагу над українською піхотою.
  2. Росія намагається уникнути загальної мобілізації, щоб не спровокувати масову втечу населення від війни і падіння економіки. Ймовірна особиста участь у війні лякає росіян, це важливий фактор в інформаційній роботі.
  3. Основним джерелом поповнення піхоти будуть строковики, яких будуть вербувати на контракт, кампанія по залучанню добровольців навіть на великі гроші демонструє свою неефективність. Бо гроші великі, але можуть вбити. Тож демонстрація вбитих російських військових, особливо з числа контрактників, які уклали контракт під впливом пропаганди після 24 лютого, добре працює на свідомість і це треба врахувати в інформаційній роботі, інтернет вони читають. Потрібно посилювати інформування російської молоді саме на популярних серед них платформах, антивоєнні ролики потрібні у Тіктоке, Ютубі, інших мережах, скажімо так.
  4. Російську піхоту вербують в переважній більшості грошима. При середній медіанній зарплаті в РФ 38 тисяч рублів на місяць, найманцям пропонують йти на війну на зарплату від 205 до 465 тисяч рублів на місяць, отримати разові виплати від 300 до 500 тисяч рублів, а також соціальні пільги та статус учасника бойових дій. Короткострокові контракти слугують рекламною "завлєкухою" - якщо не сподобається, то швидко заробиш купу грошей та повернешся додому. Тому удари по підрозділам противника, які тільки заходять на фронт і поповнені такими гастарбайтерами особливо ефективні, на них можуть діяти різні методи інформаційного впливу.
  5. Наявність різних систем комплектування показує, що російське керівництво зробило ставку на мобілізацію в найкоротші терміни та з мінімальною підготовкою усіх наявних людських ресурсів, незважаючи на те, що вони дуже обмежені. Росія готує піхоту шляхом природного відбору прямо на фронті. Це говорить про те, що противник недооцінює значення людського ресурсу та має хибну стратегію тривалої війни. Нам треба відпрацювати свою більш ефективну стратегію війни на виснаження саме на основі збереження людських ресурсів.
  6. Наземні сили ЗС РФ розширяються екстенсивно, якісних реформ в організаційно-штатній структурі та бойовій підготовці не відбувається. Нам треба посилюватись саме там, де наш ворог не здатний впроваджувати зміни, треба негайно та системно покращувати організацію та бойову підготовку української піхоти.
  7. Критичне значення для бойової стійкості російської піхоти, якість якої знижується та буде продовжувати знижуватись, будуть мати командні пункти тактичної ланки. Сержантів у такій системі противник не встигає готувати, децентралізоване управління дуже слабке. Боєздатність новоспечених піхотинців повністю залежить від боєздатності офіцерів. Ураження командних пунктів рівня рота-батальйон будуть повністю підривати боєздатність російських військ на значних ділянках. Це головний фактор, який буде впливати як на прорив оборони російської піхоти так і на зрив її атак.
disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...