Ядерна ракета Путіна летить довго, США встигнуть зреагувати. Інтерв’ю з військовим експертом Жироховим

Країна-терорист Росія може піти на застосування тактичної ядерної зброї або хімічної зброї у разі, якщо почнеться визволення окупованого Криму. Там окупант має певні ядерні запаси, зокрема в Балаклавській бухті. Західні союзники України не виключають такого розвитку подій, тому можуть стримувати Україну в прагненні деокупувати півострів.

Проте Захід, і зокрема США, має неабиякі можливості для нейтралізації ядерних загроз, що виходять з території Росії. Зокрема, у Сполучених Штатах розроблена стратегія відповіді на ядерні загрози, що складається з кількох етапів: постійного спостереження за ядерними об’єктами на території РФ та завдання ударів по місцях їхнього розміщення, а також по носіях ядерної зброї, наприклад по базах підводних човнів та аеродромах стратегічної авіації. Хороша новина полягає в тому, що запуск стратегічної ядерної ракети – досить тривалий процес, тому час на відповідну реакцію є. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Михайло Жирохов.

– У Головному управлінні розвідки повідомили, що Росія могла розмістити ядерну зброю в Криму та в Білорусі. Путін розглядає ці території як плацдарм для провокацій в Україні. Чи можете ви припустити, про яку саме зброю йдеться? Де саме вона може бути розміщена? Яку реальну небезпеку вона може становити для України?

– Щодо Криму, то розмови про те, що Росія розмістила там ядерну зброю точаться останні років 6-7. Час від часу це питання порушували й західні партнери України. Але вірогідної інформації про це немає. Навіть західні аналітики, західні розвідки у відкритому доступі лише припускають, що в Криму може бути ядерна зброя.

Якщо виходити з інформації, яка оприлюднювалася раніше, то це насамперед тактична ядерна зброя. Тобто це бойові частини до ракет "Іскандер", спецбоєприпас або авіаційні бомби з ядерною боєголовкою.

Щодо конкретних місць розміщення ядерної зброї в Криму, то говорилося про базу підводних човнів, яка вирубана в скелі поблизу Балаклави ("Об'єкт 825 ГТС" – підземна база підводних човнів, побудована 1961 року в Балаклавській бухті. – Ред.), де за радянських часів тримали підводні човни Чорноморського флоту.

Щодо Білорусі, то інформація була лише від диктатора Лукашенка, який говорив: "Ми можемо розмістити ядерну зброю". Але, як я розумію, Білорусь перебуває під щільним ковпаком західних розвідувальних служб. Якщо б були реальні факти перекидання цієї зброї в Білорусь, я думаю, що і країни Балтії, і Польща вже якось би відреагували. Тому що ця зброя може бути застосована передовсім проти них, а не проти України.

Я не знаю джерел інформації ГУР, я можу оперувати лише відкритими даними. А згідно з ними, немає маркерів того, що ядерну зброю перекинуто до Білорусі. Таке перекидання завжди пов’язано з тим, що зброю охороняють, використовується якийсь спецпотяг, сили спецпризначення тощо.

Це зовсім інша ситуація, ніж у Криму, де контролювати такі речі дуже важко. Білорусь – невелика країна, і розвідувальна мережа є досить потужною для того, щоб відстежувати ці моменти.

– Отже, на вашу думку, йдеться про тактичну, а не про стратегічну ядерну зброю, що є набагато краще для нас, якщо тут взагалі доречні такі порівняння. Тактична зброя має не настільки велику зону ураження, правильно?

– Так. Стратегічна ядерна зброя – це про ураження Європи, про ураження Сполучених Штатів, тому що її зона ураження – 3-3,5 тисячі кілометрів. Але стратегічна ядерна зброя не досить мобільна. Звісно, є "Ярс" (твердопаливна міжконтинентальна балістична ракета мобільного та шахтного базування PC-24 "Ярс". – Ред.), є мобільні установки, з яких запускаються ці ракети. Але з місць своєї постійної дислокації вони не виїжджали.

– У мережі була непідтверджена інформація щодо стратегічного ядерного потенціалу Росії, нібито пускові шахти розміщені мало не по всій території РФ. Чи можете ви підтвердити цю інформацію? Якщо дійсно йдеться про шахти, чи можуть ті самі США завдати превентивних ударів по них у разі спроби Кремля застосувати цю зброю?

– Щойно ви сказали про американську стратегію, яка полягає у спостереженні за місцями збереження стратегічної ядерної зброї і реакції у випадку початку самого процесу запуску, тому що він непростий і нешвидкий. Американці мають відстежувати точки, які перебувають на одному місці довгий час, бо їх неможливо пересунути.

Зокрема, перший етап – це завдання ударів по місцях, де розташована стратегічна ядерна зброя, а другий етап – завдання ударів по місцях, де розміщені носії цієї ядерної зброї. Тобто бази підводних човнів, аеродроми стратегічної авіації тощо.

Це все є в плані США. Але ми всі розуміємо, що це означатиме третю світову війну. Щоб зважитись на застосування ядерної зброї, Росія має отримати підтримку принаймні від Китаю та Індії. Але ані Китай, ані Індія цього не підтримують ніколи. Це самогубство.

Причому факт застосування ядерної зброї неможливо приховати. Політ цієї ракети – це не десять секунд і не десять хвилин. Буде очевидно, що Росія це розпочала, і в американців є певний вибудований алгоритм дій на такий випадок.

– Отже, ми можемо сподіватися, що навіть якщо в Кремля підніметься рука застосувати ядерну зброю, все ж таки до всесвітньої катастрофи справа не дійде?

– Ніхто не може гарантувати на сто відсотків, що ядерної війни не буде. Вона може розпочатися в будь-який момент, особливо якщо Путін вирішить, що йому вже нічого не світить. Але я думаю, що певні запобіжники з боку Заходу є для того, щоб цього не сталося.

– У контексті того, що може спонукати Кремль натиснути на ядерну кнопку. Оперативне командування "Південь" повідомило про те, що окупанти почали укріплювати оборону Криму. Чи вважаєте ви, що питання деокупації українського півострова – це питання короткострокової перспективи? Чи припускаєте ви, що саме звільнення Криму може стати останньою краплею для Кремля щодо використання ядерної зброї?

– Це питання, яке спричиняє найбільше розбіжностей у позиції України і Заходу. Колективний Захід вважає, що військова операція проти Криму може підштовхнути Путіна до застосування тактичної ядерної зброї або хімічної зброї проти України. Тому питання звільнення Криму воєнним шляхом зараз є дискусійним. На цей момент Захід вважає, що не варто розпочинати звільнення Криму, щоб не спровокувати Путіна.

– Тобто знов стара пісня: не провокуйте Путіна, домовляйтеся з ним.

– Так. Але зараз ми повністю перебуваємо на дотаціях Заходу і в військовому плані, і в фінансовому. Тому будь-який президент України буде змушений рахуватися з побажаннями Заходу. Перекриття такого каналу допомоги означатиме смерть для України.