УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Яковенко: Путін ламає собі хребет, програє, але вірить у ядерний шантаж та замерзлу Європу. Інтерв'ю

3 хвилини
46,9 т.
Яковенко: Путін ламає собі хребет, програє, але вірить у ядерний шантаж та замерзлу Європу. Інтерв'ю

З перших днів широкомасштабної війни Росії проти України стало зрозуміло, що путінський режим "зламається". Глава Кремля Володимир Путін не має іншої мети в цій війні, окрім знищення нашої держави. Його капітуляція, як і капітуляція Києва, повністю виключена.

Наразі агресор взяв паузу, щоб вирішити серйозну проблему з комплектацією армії. Він також розраховує на те, що його "невоєнний" шантаж спрацює – що замерзла Європа взимку буде зговірливішою, а ядерна кнопка змусить іти на компроміси. Але цим надіям не судилося здійснитися.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.

Розвідка Британії підбила підсумки першого півріччя війни і дійшла висновку, що перспективи для Путіна досить похмурі. За їхніми оцінками, окупаційна армія деградувала, а сама війна для країни-агресора виявилася шкідливою. Ви погоджуєтесь з такими висновками?

– Безперечно. Це було зрозуміло буквально з перших днів війни – що Путін війну програє. Було зрозуміло, що на цьому путінський режим зламається. Все питання в тому, коли.

Пророцтво "ми всі помремо" збувається завжди, питання – коли. Зрозуміло, що розпочавши війну проти великої європейської країни, Путіну варто було розуміти, що український народ просто не дозволить захопити її. Питання було у кривавій ціні, яку український народ заплатить за це. І було зрозуміло, що й західний світ при всій своїй розслабленості та гедонізмі, звичайно, не прийме цієї війни і відреагує на неї приблизно так, як він відреагував.

У цьому випадку поразка Путіна була досить очевидною.

Найголовніше питання – це питання термінів, ступеня та форми поразки. Що таке поразка Путіна? Це відкидання путінських військ на лінію до 24 лютого, чи це відкидання путінських військ на лінію до 1991 року? Чи це повне знищення армії вторгнення чи її значної частини?

Залежно від цього можуть змінюватись подальші сценарії. Я можу сказати, які сценарії неможливі зараз. Ось три сценарії.

У найближчому майбутньому неможливий сценарій переговорів між Путіним і Зеленським. Цим людям просто нема про що говорити один з одним, нема чого запропонувати один одному, у них немає точки компромісу. Другий неможливий сценарій – капітуляція України, вона суперечить законам фізики. Так само неможлива капітуляція Путіна. Це теж неможливо за жодних розкладів.

А далі виникають розвилки, різні сценарії. Але загалом путінський режим програє цю війну, і на цьому він зламає собі хребет.

До речі, про капітуляцію. Міноборони України потролило Кремль. У Twitter написали: "Росіє, сьогодні, як і пів року тому, у тебе є ще можливість підписати свою капітуляцію, допоки ми не знищимо тебе на нашій землі". Ще один приклад тролінгу – так званий парад російської техніки на Хрещатику до Дня Незалежності України. Розбитої техніки. І це далеко не єдині факти тролінгу. Наскільки це дратує Кремль, Путіна? Чи йому просто не повідомляють про такі речі?

– Я думаю, навряд чи йому повідомляють. І навіть якщо він це бачить, та ненависть, яку він відчуває до України, не може бути змінена тролінгом.

Я думаю, що цей тролінг, звичайно ж, не впливає на Кремль і його мешканців. Це надихаючий тролінг для підняття настрою та бойового духу прихильників України. У будь-якій війні завжди існує сатира на ворога. Це нормально і правильно, але вона розрахована не на ворога, а на своїх бійців. Це нормальний крок в інформаційній війні.

Секретар РНБО України Данілов заявив, що, розв'язавши війну в Україні, Путін поставив на карту все, але на поточному етапі він потребує перерви, паузи, бо бачить, що окупанти "вигоряють". На вашу думку, якщо пауза має місце, як довго вона триватиме і чи може Кремль після паузи скоригувати свої плани у цій війні?

– Почнемо з того, що Путін не має якихось конкретних планів. Він має завдання знищити Україну. Спочатку він хотів зробити це з наскоку ударами по Києву та розгромити Україну, наступаючи одразу на дев'яти напрямках. Але швидко виявилось, що це помилка.

Тоді було поставлене інше завдання – у їхньому формулюванні – "звільнити Донбас" і паралельно спробувати наступати з півдня, захопивши Херсонську область. Це теж не вдається у тому вигляді, в якому вони хотіли зробити. Зараз може бути висунута будь-яка мета, але кінцева мета – звісно, знищення України, українського народу, ліквідація української влади та встановлення там або маріонеткового режиму, або просто включення до складу Росії всієї території.

Це єдине завдання, яке стоїть перед Путіним. Сформулювати щось інше для нього означає надіти собі на голову помийне відро. Він не зможе цього зробити.

А навіщо потрібна пауза? Це досить очевидно. Путін має серйозні проблеми і з особовим складом, якого весь час не вистачає, треба підтягувати резерви. А оголошувати загальну мобілізацію – також досить ризикований крок.

Він сподівається, що ця пауза допоможе йому виграти час. Звичайно, він розраховує на те, що з настанням холодів замерзла Європа сама відмовиться від підтримки України. Він сподівається на те, що в США розпочнуться вибори і їм теж буде не до цього. Він сподівається і на те, що ядерний шантаж спрацює.

Путін має надію на невоєнні способи вирішення цієї проблеми. Але зрозуміло, що жодна з цих надій не реалізується.