Відео дня
Блог | "З безпілотників в обличчя впізнають": окупанти полюють на Бармена
"Бармен".
Бармен Валентин Кушпіта – водій одного з бойових підрозділів. Жодного відношення до медичного пункту він не має.
Однієї "недавньої" ночі був важко поранений один військовослужбовець. Пораненого намагались трошки віднести, але оскільки бої були важкими і поранений мав важке поранення, а солдати, які його несли, були виснажені боями, – мене попросили забрати його з місця, яке ближче до лінії зіткнення з ворогом.
Просити водія я не став, бо це занадто ризиковано. Та прийшов "Бармен" і сказав, що він забере. Все ускладнювалося тим, що це була ніч темна. Їхати з приладом нічного бачення не варіант, бо там потрібна велика швидкість. Ми обговорили броньовану, але повільнішу техніку, але між броньою і швидкістю – обрали вночі зі світлом швидкість. Тому вирішили їхати колісним неброньованим автомобілем
Ми тільки заїхали в "поле", як почався прицільний обстріл. Стрес, машина на максимальній швидкості, не шкодуючи ходової, летить по ямах. Б'ємося головами об стелю автомобіля – тут я зрозумів навіщо на війні впринципі каска. Ударні хвилі від мін, що падають поблизу, проходять через скло практично так само, як ніби того скла нема.
Ми різко спинились підібрати пораненого, як через дві секунди міна лягла прямо в дорогу, по якій ми їхали. Міна впала попереду авто, – вороги думали, що ми їдемо далі і не врахували, що ми раптово станемо за пораненим. Дорогою назад нам просто щастило, що вони промахувались. Коли ми виїхали з зони досяжності мінометів, Бармен видихнув. "Фух, вискочили", – не встиг договорити Бармен, як в посадку поруч з нами за десяток метрів прилетів артилерійський снаряд. Страх знову повернувся, педаль газу знову в підлогу. В нас знову намагаються попасти. Раптом перпендикулярно до нас "пролітає" на великій швидкості два автомобіля зі світлом. Бармен кричить: "переключіться на них, переключіться на них". Нам страшно, але ми сміємось. Ніхто нікуди не "переключився" і ще кілька кілометрів вороги стріляли по нас артилерією, намагаючись в нас потрапити.
Зазвичай Бармен завозить всі наші війська, які приймають участь в боях ближче до "0", щоб хлопцям легше було йти і щоб швидше пересувати війська.
Тому, коли я зранку розповів про нічну поїздку з Барменом для працівників медичного пункту, – всі голосно сміялись. Говорили, що там навіть якби танки їздили, м*скалі все одно ні на кого би не переключалися, а далі стріляли би в Бармена. Кажуть, що росіяни з безпілотників вже в лице впізнають Бармена і напевно, коли він потрапляє на поле, кричать: "стріляйте його! Це він! Той, хто вивозить всі Українські війська на штурм! Все покиньте і стріляйте його!" )))
Кожному воюється по-різному. Бармен воює ось так!
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...