Закривала собою сина під час обстрілів: українка розповіла про "пекло" в Маріуполі та втечу з міста

2 хвилини
7,7 т.
Закривала собою сина під час обстрілів: українка розповіла про 'пекло' в Маріуполі та втечу з міста

36-річна Юлія Бикова, якій вдалося дивом вирватися з обложеного Маріуполя до Одеси, поділилася жахами блокади. 24 лютого в її життя вже вдруге прийшла війна і понад місяць вона ховалася з чоловіком і сином ховалась у підвалі, закриваючи 6-річного малюка від артобстрілів та бомбардувань.

Відео дня

Свою історію вона розповіла виданню "Думська". Зараз вона жалкує лише про те, що її будинок уцілів, адже там зараз розташувалися окупанти.

За словами Юлії, вони з чоловіком були простою, але успішною сім'єю. У чоловіка Олексія була своя компанія з послуг клінінгу, а сама дівчина викладала англійську мову. Першого тижня після вторгнення Юлія стверджує, що не відчувала страху, адже у 2014 році вже зіткнулася з небезпекою війни.

"Однак цього разу події розвивалися інакше. Орки почали наступати, причому дуже активно, швидко. Спочатку били "градами", були постійні мінометні обстріли, а потім почала використовуватися авіація. У нас майже одразу пропало опалення. За мінусової температури, а було мінус 12, з вибитим склом ми з дітьми сиділи без тепла.Води теж не було.Спочатку питну воду намагалися привозити, потім і це стало неможливо.За привізною водою черги були по 500 людей, люди записувалися за номерами.Спали весь час одягнені — з- за холоди і через постійні бомбардування, щоб була можливість швидко вибігти з квартири. Спуститися в підвал, бомбосховища або хоча б у під'їзд", – розповіла мешканка Маріуполя.

Юлія Бикова та її шестирічний син.

Виїжджали з облоги вони вдев'ятеро на одній машині. Їм довелося подолати 15 ворожих блокпостів, на кожному проводився ретельний огляд речей, а татуювання, що відрізняють "азовців", рашисти шукали навіть у дітей та домашніх вихованців.

"Зараз ми живемо в Одесі у квартирі у нашої куми, за що ми щиро вдячні. Це величезна підтримка. На жаль, жити нам більше ніде. Ми з чоловіком шукали роботу, але поки що не знайшли. Роботу дуже важко зараз знайти. Звичайно, Нам хотілося б налагодити свій побут Жити в чужій квартирі дуже важко Мозок відмовляється розуміти, чому у когось є всі – є каструлі, дивани, у когось ліжко окреме, ковдра, а у тебе немає нічого. було, але зникло в одну мить. Хоч ти нічого поганого нікому не зробив", – зі смутком завершила Юлія.

Як повідомляв OBOZREVATEL, жителі Маріуполя, яких війна застала у рідному місті, назавжди збережуть спогади про драматичну історію власного порятунку. Декому з них вдалося крізь кулі, "гради" та смертельну небезпеку виїхати до третьої країни.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel. Не ведіться на фейки!