Жданов: ми могли закінчити війну до кінця цього року. Чи довго чекати на перемогу? Інтерв'ю

5 хвилин
40,6 т.
Жданов: ми могли закінчити війну до кінця цього року. Чи довго чекати на перемогу? Інтерв'ю

Гаряча фаза війни Росії проти України могла завершитись до кінця поточного року, якби українська армія отримала необхідне озброєння від західних партнерів. Наразі момент остаточної перемоги України відкладається ще на пів року. Союзники можуть офіційно дозволити Україні завдавати ударів по військових об'єктах на території РФ, але фактично завдавати їх не буде чим, адже нашій армії не надають ракетного озброєння навіть дальністю 300 кілометрів.

Відео дня

Атаки іранських "Шахедів" на Україну припинилися, оскільки їхній запас вичерпаний. Але якщо в Росії вдасться налагодити їхнє виробництво, нова партія буде готова вже у січні чи лютому. У цей же період очікується друга хвиля мобілізації в РФ, але замість зиску вона може повністю "поховати" систему комплектування армії окупанта. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Олег Жданов.

– Практично два тижні російські окупанти не запускають по Україні іранські "Шахеди". Як ви вважаєте, з чим це пов'язано? З тим, що їхню більшу частину збивають?

– Я думаю, що вони просто закінчилися. Це найбанальніша причина. Росія чекає на чергову партію, а Іран або не наважується її поставити, або допомагатиме Росії організовувати виробництво, збирання цих "Шахедів" на території РФ.

– Якщо справді йдеться про збирання, в якій перспективі можна налагодити таке виробництво?

– Думаю, два-три місяці. Тому що треба закупити комплектовання, необхідно створити сам конвеєр і потрібно навчити персонал. Тобто наприкінці січня – у лютому росіяни можуть налагодити виробництво "Шахедів" у себе за допомогою іранських фахівців. Але, знову ж таки, якщо ця домовленість може бути досягнута.

– З приводу допомоги Росії з-за кордону. Ми знаємо, що Китай та РФ удруге за рік провели спільні навчання ВПС. Про що це може свідчити? Чи можна говорити, що Китай готується до надання прямої військової допомоги Росії?

– Ні, я не думаю, що він надаватиме пряму військову допомогу Росії. Просто Китай не втрачає зв'язку й тримає нейтралітет. Якщо навчання були заплановані, значить, вони мають бути проведені. Це перше.

Друге – Китаю вигідно проводити такі заходи. Це меседж для США. Це подвійна вигода для Китаю. З одного боку, вони тримають Росію на короткому повідку, а з іншого боку, вони торгують зі США, забезпечуючи більш упевнену переговорну позицію.

Як ви знаєте, очікуються переговори США та Китаю. У січні Блінкен повинен буде привезти план, як я розумію, розділу сфер впливу між Китаєм і США.

– У ЗМІ все частіше згадують російський військовий аеродром "Енгельс-2". Що це за аеродром?

– Це база далеких стратегічних бомбардувальників Росії. Саме звідти вони злітають, виходять у повітряний простір Каспійського моря та завдають ракетних ударів по території України. Тому ця назва в усіх на слуху.

Росія сьогодні зосереджує там майже всі свої далекі стратегічні бомбардувальники. Там понад 20 машин. Це майже весь парк РФ. Причому, там є і Ту-160, і Ту-95.

– Як ви оцінюєте ймовірність "бавовни" на цій базі?

– Як дуже низьку, тому що дуже далеко. Надіслати туди групу можна, але треба везти із собою вибухівку, засоби зв'язку та все інше. Що далі в глибину, то складніше. Тим більше, що такий об'єкт, як аеродром стратегічної авіації, серйозно охороняється. Якщо Генеральний штаб зважиться на таку операцію, то було б чудово. Але я не думаю, що вони на це наважаться.

– Глава МЗС Латвії заявив про те, що Україні варто дозволити завдавати ударів по території Росії, по об'єктах військової інфраструктури, з яких ведеться обстріл нашої території. Як ви оцінюєте перспективу такого дозволу?

– Почнемо з того, що як такої заборони не існує. Можливо, є якісь кулуарні домовленості між Україною та західними партнерами. Особливо із США. Вони можуть регулювати цей процес, тому що вони головні бенефіціари як постачання нам озброєнь, так і фінансування України у цій війні, й усього іншого. Це з одного боку.

З іншого боку, це політичний жест щодо підтримки України. Мовляв, давайте, хлопці, не соромтеся, можете завдавати ударів. Щоб не було розбіжностей або щоб поламати цю непублічну домовленість, про яку я сказав, вони починають виводити це у публічну площину, щоб поставити США перед фактом. І вони скажуть: ми ж ніколи не забороняли, звичайно, бийте. Тоді у нас будуть розв'язані руки, і ми зможемо діяти згідно з обстановкою.

– Погодьтеся, було б набагато краще, якби Україна мала можливість атакувати військові бази Росії за допомогою власного далекобійного озброєння. Чи може таке озброєння з'явитися найближчим часом?

– Єдине, що може дістати вглиб Росії, – це ракетне озброєння. Але поки що нам не хочуть давати навіть оперативно-тактичні ракети на 300 кілометрів. Говорити про те, щоб нам дали ракети з дальністю пуску 500-1000 кілометрів, узагалі не доводиться. Тобто навіть якщо ми на словах отримаємо підтримку, фізично ми не зможемо завдавати ударів через відсутність таких озброєнь.

– А самі ми поки що не можемо виробляти таке озброєння?

– Звісно, не можемо. Потрібні розробки, необхідна виробнича база. Наше КБ "Луч" евакуйовано, основні заводи потрапили під окупацію, і в кращому разі евакуйовано персонал і конструкторську документацію. Хтось встиг вивезти верстати й усе інше. Тож із виробничо-технічною базою величезна проблема. Це перше.

Друге – це час. Скільки часу знадобилося на виробництво "Нептуна"? Майже п'ять років. Скільки робили "Грім"? Три роки. І за три місяці вони видадуть нам ракету із дальністю на 1000 кілометрів? Ні, звичайно.

– У січні-лютому в Росії планують ще одну хвилю мобілізації. Раніше ви сказали про те, що приблизно в ті самі терміни на фронт може надійти нова партія "Шахедів". Але ми всі чекаємо на перемогу України навесні наступного року. Чи можемо розраховувати, що протягом найближчих 3-4 місяців розв'язка у війні все ж таки настане?

– В принципі, так. Усе залежатиме від постачання озброєнь.

Я думаю, що нам не варто побоюватися другої хвилі мобілізації. Вона більшою мірою спрацює проти РФ. Ця хвиля може остаточно поховати систему комплектування та поповнення втрат РФ.

– У чому головна причина?

– Головна причина – корупція та крадійство. Справа в тому, що російська система мобілізації здатна оформити призов 120 тисяч двічі на рік. Протягом місяця або двох вони відловлюють призовників, ще місяць йде на комплектацію та розсилання у частини. І це все, на що здатна система.

Нині вони набрали 240 тисяч замість 300 тисяч. 120 із них досі сидять у наметах на полігонах і постійно бунтують з приводу того, що у них погане постачання, занять ніхто не проводить тощо.

Ми вибили весь офіцерський склад збройних сил Росії. Хто проводитиме з ними заняття, хто їх навчатиме? Курсанти, яких вони пришвидшеними випусками відправляють в офіцери та кидають на фронт? Це маячня. А якщо зараз військкомат разом із росгвардією продовжує відловлювати призовників і запихати в ті самі намети на полігонах, а зима виявилася не зовсім теплою, то там почнуться холодні та голодні бунти.

– Підсумовуючи. Ви вважаєте, що навесні можна очікувати перемоги України?

– Можна. Але всі наші прогнози спираються на постачання озброєнь. Якими будуть поставки, такими будуть і прогнози, і такими будуть реалії. Тому дивімося на наших керманичів.

За великим рахунком, ми мали шанс закінчити гарячу фазу війни до кінця цього року, але нас не забезпечили озброєнням. І тепер ми відкладаємо цей шанс ще на пів року, на літо 2023-го. Дадуть озброєння, все буде гаразд. Не дадуть озброєння – знову буде позиційна війна на виснаження, причому з обох сторін.