Жданов: ЗСУ та армія Путіна починають гонку, готуючись до великої битви. Інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Україна має певні гарантії, що під час розблокування "зернового коридору" в Чорному морі країна-агресор Росія не піде на провокації. ЗСУ тримають чорноморську ескадру ворога на дистанції ураження "Гарпунами". З цієї причини кораблі РФ уже не наближаються до українського берега ближче, ніж на 300 кілометрів.
Низка європейських політиків готова домовлятися з главою РФ Володимиром Путіним і підштовхувати Україну до неприйнятних компромісів з агресором, але найбільші помічники нашої країни – США та Велика Британія – сформулювали мету: повна поразка Путіна в цій війні.
Найближчим часом і Україна, і РФ розпочнуть перегони. Україна – за якнайшвидше отримання озброєнь у повному обсязі, а агресор – за формування резервів. Новий перелом у війні може настати не раніше, ніж у середині липня.
Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Олег Жданов.
– Лавров їздив на переговори до Туреччини щодо розблокування зернових коридорів у Чорному морі. Україна не бере участі в них, і МЗС нашої країни вже висловилося щодо цього. Що, на вашу думку, є знаковим у цій історії?
– Знаковим є те, що Росія намагається організувати продаж нашого зерна. Але я думаю, що Туреччина просто відіграє роль посередника. Після домовленостей із Росією Туреччина має вести такі самі переговори і з нами. Інакше це не має жодного сенсу.
Завдяки таким переговорам Туреччина підвищує свій політичний престиж. Якщо їй вдасться виступити реальним посередником, її роль на міжнародній арені дуже зросте.
Наскільки це вигідно нам, важко сказати. В принципі, нас би влаштував варіант вивезення нашого зерна та продажу, тому що нам і валюта потрібна, і загалом ми виконали б частину своїх зобов'язань. Якою ціною? Давайте дочекаємось, коли Туреччина прийде до нас.
Узгодивши з Москвою всі позиції, Анкара має прийти до нас і узгоджувати аналогічні позиції з нами. Найімовірніше, Туреччина виступить саме тією країною, яка візьметься вивозити це зерно. Або просто забезпечуватиме прохід суден, які зафрахтовані на вивіз зерна.
– Є ще один нюанс, на який вказав український МЗС. Там не відкидають імовірності, що коридори для зерна можуть використовуватися Росією для нападу на Одесу. Ви припускаєте таку небезпеку?
– Як я розумію, заходитимуть туди турецькі чи міжнародні цивільні судна. Але у нас на сьогодні з воєнного погляду є прикриття. Ми тримаємо російську чорноморську ескадру на дистанції ураження протикорабельним комплексом "Гарпун".
"Гарпуни" вже в Україні й ескадра РФ в умовну зону ураження цих комплексів уже не заходить – вони не наближаються до нашого узбережжя ближче, ніж 300 кілометрів. Тому тут є певні гарантії. Це перше.
Друге – дійсно, по зерно заходитимуть суховантажі. Якщо ескадра наближатиметься, ми можемо відкривати вогонь на ураження російських кораблів.
– Ми можемо бути впевненими, що Росія не продасть українське зерно і не отримає виручку сама?
– Гарантом буде Туреччина. Інакше жодних переговорів не відбудеться. Але, в принципі, тут питання не продажу нашого зерна, а питання безпеки, щоб Росія дала гарантії невтручання у процес вивезення зерна.
Справа в тому, що там судноплавство дещо своєрідне. Судно не просто фрахтується, під нього дають ще й страховку. Якщо страховки немає, судно ви ніколи не зафрахтуєте. А страхові компанії можуть її дати лише у тому разі, якщо будуть надані гарантії безпеки.
– Є питання щодо зради, яка нібито маячить на горизонті. Так, радник очільника ОП Подоляк заявив, що не знайшов в офіційному повідомленні Євросоюзу про нові санкції проти РФ згадки про заборону хмарних сервісів для Росії, тоді як у первісному документі цей пункт був. Таким чином, санкції були пом'якшені. Німецький канцлер Шольц розповів про те, що іноді дзвонить Путіну, щоб сказати, що війна не матиме успіху. І ми пам'ятаємо заклик французького президента Макрона не принижувати Росію. Чи є наразі зрада з боку Європи, чи ми просто накручуємо себе?
– Ні, я думаю, що дійсно є побоювання. Тому що це ті два політики, які будь-якої миті готові домовитися з Путіним. Вони думають, що все швидко вирішать із Путіним, і за гроші Путін стане білим та пухнастим.
Або вони корумповані з боку РФ. Наприклад, журнал Bild фактично звинуватив Шольца у відмиванні російських грошей, коли той був помічником Меркель у її останню каденцію. До речі, вони свідчили, їх заслуховував Бундестаг.
Тому я не дивуюся, що ці два політики не просто не припиняють зв'язків із Путіним, але ще й намагаються чинити тиск на нас: чи не хочете ви подумати про компроміси та погодитись на умови Росії?
Тож це цілком очікувано і цілком прогнозовано. Я давно казав, що треба ділити наших партнерів на тих, хто співчуває, і тих, хто допомагає.
– Але Німеччина надає Україні дуже велику допомогу.
– Так, вона надає нам фінансову допомогу, згоден. Але водночас Олаф Шольц веде політику ненадання нам військово-технічної допомоги. Франція дала 8 гаубиць – і на цьому все? Це класичний зразок політики подвійних стандартів у Європейському Союзі.
– Ви згадали про компроміс. Чи припускаєте ви, що на українську владу серйозно тиснутимуть з боку Європи для того, щоб уже зараз піти на переговори з агресором та закріпити попередні кордони з окупованими територіями України? Чи припускаєте ви, що українська влада може піти на це?
– Такий варіант можливий, але я думаю, що його ймовірність дуже низька. Справа в тому, що наші основні помічники мають чітку позицію, і поки що вона незмінна. США та Велика Британія стоять на позиціях того, що ми маємо здобути воєнну перемогу на полі бою над РФ.
– З одного боку, кажуть, що путінські війська деморалізовані, дедалі більше відмовників, котрі не бажають воювати. З іншого, говорять про колосальний людський потенціал в РФ, зокрема, про те, що у російській глибинці знайдеться ще чимало молодих хлопців, які готові за символічну платню вбивати українців. Як думаєте, що переважить?
– На жаль, я думаю, що буде приблизно паритет. Тому що Росія дуже велика країна, 120 мільйонів населення. Вони завжди знайдуть охочих повоювати та повбивати. Але, з іншого боку, кількість тих, хто відмовляється від участі у бойових діях, теж зростатиме. Думаю, співвідношення буде приблизно однаковим.
Тому що російське суспільство на сьогодні фактично зомбоване ідеями нацизму. Вони підтримують війну, вважають, що Україну треба покарати за те, що ми надто волелюбні. Я не думаю, що антивоєнний рух у Росії сьогодні чи завтра набуде великого розмаху.
Так, є внутрішні "розборки", небажання йти у військкомат. Призов у країні практично провалений. Росгвардія вже влаштовує облави у пошуках призовників. Але зовнішньополітичний настрій суспільства, на жаль, залишається в тій ідеології, яку створив Путін – в ідеології "вищої раси", в ідеології геноциду.
– Начебто темпи наступу ворога знизилися, він зайнявся підготовкою до оборони. Ваш прогноз – коли буде черговий перелом у цій війні?
– Після отримання нами зброї або коли Росія зможе сформувати оперативний резерв для посилення своїх військ та відновлення наступальних дій.
Зараз розпочнуться перегони між обома сторонами цієї війни. Ми намагатимемося якнайшвидше отримати зброю, а Росія поспішатиме підтягти техніку і сформувати резерви, щоб придушити наш контрнаступ. На полі бою будуть позиційні бої, обміни ударами, певне зниження інтенсивності бойових дій.
– Коли після цієї гонки розпочнеться перелом?
– З огляду на те, як повільно рухається техніка, не раніше, ніж у другій половині літа. Темпи у РФ, напевно, будуть такими самими, не дуже високими.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!