Блог | Если бы депутаты жили в реалиях войны, они бы не поступили так с военными. Армия – это разновидность рабства?

То, как  власть поступила со сроками мобилизованных – это очень опасно. Да, у нас, в армии, хватает сознательных людей, понимающих, почему они здесь и зачем. Но такие поступки одних не вдохновляют, а других заставляют разочаровываться.

Далее текст на языке оригинала

Жоден депутат, не прийняв би таке рішення, якщо б він був на цій війні і існував в її реальності довгий час. Бо хотіти бути рабом - це неможливо, а армія - це різновид рабства. Ти живеш в жахливих умовах завжди. При чому, якщо на лінії зіткнення це вимушена міра, але потім, тебе відводять, і роблять все, щоб твої умови залишалися жахливими. Ти мусиш їсти те, що ніколи не поклав би до рота за власним бажанням. Ти не можеш отримати відпустку навіть коли твій підрозділ на відновленні, бо "відпустки заборонені" (і немає жодних пояснень чому так). Ти є постійним свідком суцільної несправедливості, коли штабним все, а бойові потерплять. Ти стежиш за існуванням тотальної тупості, нераціональним використанням коштів… і ніяк на це не здатен вплинути. Ти існуєш в системі, де є тільки покарання і немає вдячності…

У вузьких урка, за пів року в армії, отримує помилування і повертається додому. У нас, ті, хто був максимально свідомим і бився з перших днів повномасштабного (або навіть довше), через два роки досі не знають, коли відбудеться їх демобілізація.

Я вам можу гарантувати, якщо б нашим військовим періодично давали можливість хоча б мати відпустку, в армії було б набагато більше навчених людей, готових воювати. В мене особисто велика кількість знайомих, деякі служили разом зі мною, яких довели до стану: "Та пішло воно все нах!" Люди знайшли спосіб звільнитись і в мене немає до них жодних претензій.

Я ненавиджу всіх хто займається питанням мобілізації і через кого воно досі не вирішено. Ви труси, які ховаються за спинами наших рідних і близьких, заради яких ми знаходимось на цій війні. Нажаль, в нас немає змоги захищати вибірково, в іншому випадку вас би давно не існувало, бо вас немає за що поважати і не зрозуміло через що боронити.