Блог | Как мы выжили под залпом "Градов"
Этот сюжет для меня важен не только потому, что мы чудом выжили, но и для того, чтобы показать: российские корреспонденты в отличие от украинских журналистов не способны показывать реальную войну – они показывают хорошо срежиссированные с помощью ИПСО сюжеты, где реального риска попасть под прицельный обстрел нет. Украинские журналисты являются частью нашего общества, и, чтобы показывать войну, рискуют так же, как и наши зрители и читатели. А российские корреспонденты таких кадров, конечно, не покажут, они не защищают свободу, они работают за зарплату, под них российские военные планируют условия съемки максимально безопасные. Нация, защищающая свою свободу, всегда сильнее стаи рабов, имитирующих журналистику по приказу.
Далее текст на языке оригинала.
5 липня був один з найнебезпечніших моментів війни - залп "Градів" точно накрив нас разом з Сергєм Філімоновим, "Хижаком" та "Перуном" біля передової, і нам не було де заховатись, бо ми знаходились на асфальті, а це ідеальні умови для ураження уламками. Ми вжались в асфальт, а вибухи буквально підкидали у повітря, це видно по зйомці. Було враження, що зараз нас накриє, і було розуміння, що треба діяти, але рухатись вже пізно, і тому єдине, що я міг зробити - це вмикнути камеру.
Друже "Перун" зробив все швидко та чітко, надав допомогу, і ми долетіли до шпиталя. Відео дуже важливо на війні - воно вбиває чутки та дозволяє робити правильні висновки з того, що трапилось. Нам пощастило, бо стріляли по нас прицільно, з корегуванням, але ворогу нас вбити не вдалось.
В таких умовах ведуть бій українські воїни на війні. Нема на передовій того, хто багато разів не був накритий російською артилерією, але українська армія демонструє надзвичайно високу боєздатність та здобуває перемогу навіть попри багаторазову перевагу ворога у боєприпасах. Наші воїни прагнуть повернутись у бій навіть з пораненнями - подивіться відео.
