Блог | Михаил Грушевский снова в эпицентре войны русской орды против Украины
Сьогоднішній черговий удар по Києву і вибухи поблизу Центральної Ради Української Народної Республіки (Будинку вчителя) та пам‘ятника Очільнику УНР Михайлу Грушевському спонукає нас нагадати події більшовицького штурму Києва під проводом Муравйова в 1918 році.
Михайло Грушевський, який до останнього сподівався на замирення з "демократичною Росією", так описує ті трагічні події:
"З повною очевидністю виступає мотив боротьби національної, в самій грубій і неприкрашеній формі, принаймі в поглядах і висловах рядової маси. Для неї завдання сього походу -"БИТИ ХОХЛІВ"…
Інтелігентніші поводирі більшевиків не виявляють так щиро дійсних національних мотивів, але з їх тактики виступає так само ясно се завдання :
повернути назад в МОСКОВСЬКУ службу збунтованих українських підданих, а для того ЗНИЩИТИ культурні центри України…
Українців ловлять, арештовують, розстрілюють тільки за те, що ВОНИ УКРАЇНЦІ".
Також загальновідомо, що під час обстрілу росіянами тодішнього Києва в 1918 році було знищено родинний будинок Грушевських, що на Паньківській (фото внизу).
Визначний історик Михайло Грушевський згодом напише:
" 25 січня (1918 року), під час бомбардування Києва, більшовики запальними снарядами розстріляли дім, де я жив - наш фамільний дім, побудований десять літ тому за гроші, полишені батьком. Кільканадцять запальних снарядів, що влетіли один за другим до нашого помешкання й сусідніх, за кілька хвилин обернули в одне вогнище весь дім.
Згоріли мої рукописи й матеріали, бібліотека і переписка, колекції українських старожитностей, що збирав я стільки літ, збірки килимів, вишивок, зброї, посуду, порцеляни, фаянсу, прикрас, меблів, малюнків. Довго було б оповідати, і прикро навіть згадувати…
І загальний висновок від Грушевського:
… Україна також поховала своє старе, в цьому вогнищі, в цій руїні, в могилах своїх дітей, вбитих руками більшовиків, як я в могилі матері, яку напівживою винесли із пожежі й вона за кілька днів померла…"
(текст адаптовано сучасною українською мовою).
На превеликий жаль, ці трагічні й повчальні події більш як 100-річної давнини забулися, а точніше ПЕРЕПИСУВАЛИСЯ та ФАЛЬСИФІКУВАЛИСЯ радянською історією.
І от знову муравйови військового злочинця Путіна обстріляють вже всю Україну та історичний центр Києва. Між іншим, тоді частина "коренных киевлян Печерска", які складалися переважно з родин російських військових, а також тих "хто годувався при Лаврі…з елементів найбільш цареславних і найбільш "общеросійських"… нетерпляче чекали на "рускіе войска" та негативно ставилися до наших змагань".(Петрів Владислав. " Спомини з часів української революції (1917-1921)".
Тож насамкінець перефразую ще одну знамениту цитату від Михайла Грушевського із промови на похоронах січовиків студентського куреня від 19 березня 1918 року.
Щоб збудувати ВІЛЬНУ, НЕЗАЛЕЖНУ і ЩАСЛИВУ УКРАЇНУ та перемогти російську орду вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна ВСІ мають докластися в міру своїх можливостей, а не залишатися "нейтральними, замішаними в юрбі страхопудами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство УКРАЇНСЬКОЇ СВОБОДИ!"
