Удар по меловому заводу в Брянской области
Меня спросил один россиянин – неагрессивный, не поддерживающий войну, уехавший из РФ и просто спрашивающий: "Что будет дальше?"
Далее текст на языке оригинала.
Я не знав, що відповісти, окрім власних емоцій.
Холодний розум підказує мені, що війну потрібно зупиняти. Вона несе Україні стратегічні втрати: економічні, демографічні, екологічні, культурні, інфраструктурні. Дещо матеріальне ми вже ніколи не відновимо. Дещо нематеріальне — також, адже загинули носії цієї спадщини. Людей, які загинули, ми не повернемо ніколи. Демографічні втрати, ймовірно, теж не будуть повністю відновлені.
Ми й до війни, як і багато інших європейських країн, зокрема й Росія, були націями зі скороченням населення: рівень смертності перевищував рівень народжуваності.
Війна поставила наші країни на межу демографічного занепаду вже в цьому столітті.
Не кращі справи і в РФ. Путін та його оточення, схоже, вважали, що, відправивши на війну переважно маргіналізовані групи населення, представників малих народів і засуджених, вони не завдадуть сильного удару по самій Росії, розпочавши "маленьку переможну війну". Тепер уже під питанням опинилося не лише політичне майбутнє РФ, а й її місце на політичній і географічній мапі світу.
Економіка зазнала важких втрат, міжнародний авторитет серйозно підірваний, і постало питання політичного виживання країни.
І ось що я відповів цьому росіянину – це мій емоційний погляд на майбутнє. Писав російською, тому "не обессудьте":
"Мы уничтожим все ваши военные предприятия, всю вашу нефтяную и газотранспортную инфраструктуру, всю критическую инфраструктуру.
Нет, мы не будем, как вы, целенаправленно убивать мирных граждан. Нам жаль каждого ребёнка, который погиб или пострадал под обстрелом либо в результате работы вашего ПВО.
Дети невиновны, и мы будем стремиться максимально снизить потери среди гражданского населения.
Но Россия сама отправила себя в каменный век – сначала когнитивно, а затем будет отброшена туда и технологически.
И тогда бояться отсталой, малообразованной страны, чьи средства поражения до 2014 года во многом обслуживались украинскими специалистами, не будет никто в этом мире.
Вы – парии на века".
Бачить Господь, ми цього не хотіли і не починали.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...