УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Кирилл Данильченко
Кирилл Данильченко
Военный обозреватель

Блог | Силы обороны активно используют ATACMS. Почему именно сейчас решающий момент?

Силы обороны активно используют ATACMS. Почему именно сейчас решающий момент?

С середины апреля Силы обороны Украины нанесли несколько успешных ударов армейской тактической ракетной системе ( ATACMS ) по целям в Крыму и на Донбассе.

Видео дня

17 апреля Силы обороны ударили парным пуском АТАСМS по ПВО в районе аэродрома Джанкой — уничтожили три РЛС, пункт управления дивизионом, четыре пусковых С-400 и автоматическую систему управления боем.

Далее текст на языке оригинала.

28 квітня російські блогери писали, що на мисі Тарханкут ми накрили три пускові С-300 й одну пускову С-400, утім ані дані об'єктивного контролю, ані некрологи поки що не випливли.

30 квітня працювала російська ППО над аеродромом Гвардійського й знову над Джанкоєм — кілька вибухів пролунало і на землі.

У цьому епізоді врожай був — є знімки, де чітко видно задимлення в капонірах на південний схід від аеродрому й пошкоджену техніку зі складу дивізіону ППО далекого радіусу (частину машин встигли евакуювати вже в підбитому стані). 1 травня був удар трьох ОТРК по полігону біля села Рогове на Луганщині, за 84 км від лінії бойового зіткнення.

Силы обороны активно используют ATACMS. Почему именно сейчас решающий момент?

Об'єктивним контролем підтверджено перебування 100–120 осіб особового складу противника в момент розриву суббоєприпасів М-74, які накрили квадрат на 350 метрів.

Куди лягли ще дві бойові частини — на відео не розібрати, але, судячи з того, як застогнали в мережі опоненти, результати непогані.

Дрон пройшов углиб на 80 км, щоб коригувати удар, — можливо, ловили управління, а на шикуванні були не лише курсанти, а й інструктори й перевіряльники.

Чому така активність?

Поки є банк цілей і засоби доставки (а вони теж є метою ударів супротивника і не всі долетять до цілі через протидію), Сили оборони намагаються реалізувати потенціал.

Плюс противник активно працює по Одесі, січе і цивільну інфраструктуру, і військові об'єкти — ловити пускові ОТРК практично нереально, а от вражати склади, транспортні кораблі й порти простіше, коли в регіоні вибито дальню ППО.

Знову ж таки, АТАСМS Block 1 — це ранні моделі, виготовлені в 1991 році.

Тобто всі поставлені нам вироби з якоїсь причини визнані непридатними для модернізації — з твердим паливом, у якого минає термін придатності, з якимись проблемами електроніки, з касетними суббоєприпасами (вони послідовно уникли обох хвиль модернізації до версії Block 1А в середині 1990-х і тієї, яка почалася у 2016-му).

"Короткі" ракети з дальністю стрільби до 165 км варто максимально використовувати саме зараз — поки противник не розосередився, не проаналізував ударів, не може використовувати РЕБ проти не найсучаснішої системи наведення GPS ранніх моделей (у Block 1 тільки інерціальна, особливо цілитися сотнями суббоєприпасів не потрібно).

Загалом відкрився момент для ракети, якій особливо не потрібна точність і термін зберігання котрої спливає.

Ось MGM-140B ATACMS Block 1A, які працюють на 300 км — їх варто берегти, та й у наявності менше, поки США виготовляють ATACMS 2000 для Тайваню, Польщі й Австралії.

За своєю суттю це засіб посилення старшого начальника в армії США — командира корпусу з двох-трьох дивізій і розсипу бригад.

Основне їхнє завдання — дістати те, до чого не дотягтися звичайними засобами: об'єктову ППО, оперативні склади противника, управління, яке добре видно через випромінювання потужних радіостанцій, РТР військ, збірні пункти аварійних машин, де зосереджені фахівці тилу, пускові позиції "точок" і "складів".

Те, що дуже вплине на здатність вести бойові дії тут і зараз. У вирішальний момент обваливши, наприклад, вузол зв'язку, забивши все перешкодами й уразивши штаби реактивної або корпусної артилерії, можна повністю змінити малюнок бою. Просто придушити й паралізувати взаємодію з вогневою підтримкою, порубати антени й кунги.

Під час другої війни в Іраку американці реалізували це максимально технологічно, випустивши 414 ОТРК, що вибивали радари, позиції пускових, вузли зв'язку й запаси ракет до ППО.

У проломи активно заводили авіацію — штурмові гелікоптери Apache і штурмовики, штаби ВПС гнучко співпрацювали з корпусними штабами, постійно коригуючи план з банку цілей на добу. Спочатку пішли керовані бомби, потім просто чавун — за лічені дні війська Саддама перетворилися на некеровану юрбу.

Проте без експлуатації касет противник швидко оговтається: кожен приліт — це лише півтонна бомба. Побиті машини евакуюють, з тилу підтягнуть мобілізовані автомобілі з промисловості чи "народного господарства", спеців зв'язку чи офіцерів переведуть з МВС і спецслужб курсантами, а пізніше мобілізують.

Тому оперативно-тактичною зброєю варто атакувати лише в моменті — у вирішальний етап битви, придушуючи пускові ППО, засліплюючи радари, розбиваючи тили, накриваючи аеродром підскоку.

І поки ми не маємо сотень вертольотів і десятків штурмовиків на ділянці корпусу, то завдання стоять скромніші, ніж перед корпусами США в іракській кампанії — послабити ППО в Причорномор'ї напередодні постачань F-16, ударити по полігонах і змусити противника розосередитися. Також є дані, що ЗС РФ перекинули вглиб тактичну авіацію — вони побоюються потрапити під удар, бо очевидно, що ППО не може гарантовано перехоплювати навіть застарілу балістику США.

Та й "точки" вони перехоплювали теж не завжди — усі пам'ятаємо, як рубали під час наступу 2023 року мол і порт у Бердянську.

Розосереджуючи весь ланцюжок: оперативну й тактичну логістику, зберігання боєприпасів на ґрунті, аеродроми, управління, — противник втрачає в темпі, знижує якість підготовки (налагодити побут й інфраструктуру в полі непросто), зазнає втрат людей (санітарна евакуація) і ресурсів.

Ну і головне — Крим стає дедалі вразливішим перед хвилями крилатих ракет повітряного базування, дронів і тепер ОТРК. Судячи з того, що він залишається під нашою пильною увагою, на півострові будуть скуті ті сили РФ, які ворог міг би використовувати для наступу на Донбасі. Також ЧФ РФ залишиться ціллю номер один. А щоб дістати його головну базу, потрібно вибити російську ППО.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...