Відео дня
2025-го мирні переговори з Москвою чи капітуляція? Ізраїльський експерт Шарп озвучив сценарії закінчення війни
2025 рік може стати останнім роком російсько-української війни, а закінчиться вона може за одним із двох сценаріїв: мирними переговорами України та Росії або знищенням України. Таку заяву зробив президент Угорщини Віктор Орбан. Але насправді повного розгрому української армії та капітуляції України не станеться навіть у разі, якщо США повністю припинять військову допомогу нашій країні.
Шанси на початок переговорів воюючих сторін досить високі, але те, чим вони закінчаться, багато в чому залежатиме від позиції адміністрації Дональда Трампа. У найближчій перспективі не можна говорити про повне звільнення України та вихід на кордони 1991 року. Навіть вихід на кордони 2022 року поки що не виглядає реальним. Щоб це стало можливим, необхідне виконання однієї з двох умов.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп.
– Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що 2025 рік стане останнім роком війни в Україні. На його думку, війна закінчиться або мирними переговорами, або знищенням однієї з сторін, що воюють. Як ви оцінюєте такі прогнози?
– Я не знаю, яку інформацію має Орбан у порівнянні зі звичайними людьми. Мабуть, у нього є якась інсайдерська інформація. Але якщо насправді протягом 2025 року, – а рік – це дуже багато часу, – почнуться переговори, про які усі говорять, якщо обидві сторони зневолі чи не зовсім зневолі, але виявлять зговірливість, то так, суто теоретично це можливий сценарій. США мають інструменти впливу і на Росію, і на Україну. На Україну – зрозумілі, на Росію вони можуть дуже серйозно впливати, якщо захочуть.
Коли Орбан каже, що хтось когось переможе у 2025 році, то, наскільки я розумію, це звучить як натяк. Він має на увазі, що Росія – не Україна – переможе. Він упевнений, що Росія здобуде повну перемогу. Якщо розшифрувати слова Орбана, то виходить, що Україна і зараз не в ідеальному становищі, Росія тисне, і якщо американці припинять допомогу, то тоді у Росії з'явиться більше шансів і можливостей якщо не здобути повну перемогу, то хоча б помітно наблизитися до неї. Проте немає причин вірити саме Орбану.
Я сподіваюся, що американці таки не припинять допомогу Україні і що не буде одностороннього тиску на Україну. Окрім морального аспекту, це була б груба помилка американської зовнішньої політики. Але в будь-якому випадку, за всього поганого стану речей, та допомога, яку зараз терміново доставляють із США, і допомога, яку надає Європа, дає Україні певний запас міцності на найближчий рік, хоча, звичайно ж, якщо раптом американська допомога припиниться, ситуація буде тяжкою. Але я думаю, що навіть у такому разі закінчення війни на тлі повного розгрому України, всупереч прогнозу Орбана, не станеться у жодному разі.
– Ряд експертів припускають, що війна може завершитися 2025 року. Чи це достатньо реалістичний сценарій?
– Насамперед історія воєн знає приклади, коли війни закінчувалися швидко. Наприклад, ірано-іракська війна. Коли взагалі ніхто нічого не прогнозував, окрім тривалої війни, сторони вели переговори, як то кажуть, під столом, і раптом після тривалих бойових дій було досягнуто згоди про припинення вогню.
Війна в Україні триває довго, і є спроби, принаймні з боку найважливішого партнера України, США, привести до того, щоб була угода. Це досить серйозний фактор, яким не можна нехтувати. Але в результаті все впирається у згоду двох сторін, що воюють. Якщо у США є набагато більше важелів тиску на Україну – їй можуть погрожувати позбавленням допомоги, і тоді Україна опиняється у дуже тяжкому становищі, – то у випадку з Росією ситуація інша.
Щоб Росія була зговірливою, причому у швидкому темпі, на неї треба чинити дуже серйозний тиск. Тут є два чинники: тяжкі економічні санкції та загроза збільшення допомоги Україні. Інакше, якщо Росія відчуває, що їй нікуди поспішати, що їй ніщо серйозно не загрожує, вона може воювати в нинішньому темпі ще певний час, намагаючись захопити більше територій, намагаючись перемогти за очками більш явно або прийти до переговорів з більш вигідною позицією.
Тому шанси на початок переговорів я вважаю високими, а щодо того, хто на що погодиться і як, поки говорити зарано. Дуже важливо, як поведеться адміністрація Трампа. Поки що ми чуємо лише окремі слова, але важливо, що вони реально запропонують. І головне, як свої слова підкріплюватимуть. Тому що, якщо не підкріплювати слова діями, результати будуть такими самими.
– Якою є ймовірність повного звільнення України, включаючи окупований Крим та Донбас? Яку роль у цих процесах може відігравати міжнародне право та дипломатія?
– Перспективи повного звільнення української території – я маю на увазі кордон 1991 року та проміжну лінію до лютого 2022 року – на даний момент у найближчій перспективі з військової точки зору немає. Для цього мають відбутися дуже серйозні зміни.
Повинна різко посилитись українська армія. А це може статися із двох причин. Перша – масовані постачання військової допомоги Заходу, у більших обсягах та більших найменувань, ніж зараз. Друге – правильніше використання ресурсів та власних можливостей уже українським керівництвом та командуванням. Тут має бути серйозна оптимізація та доповнення з обох боків. Але такого сценарію, щоби все це сталося, я зараз не бачу.
Який варіант номер два? Якщо щось особливе станеться у Росії. Росія має певні ресурси для продовження війни, певний запас міцності. Тому, щоб щось таке там трапилося, має відбутися зміна влади і, відповідно, або якийсь розвал у Росії, або політичне рішення нової влади.
Мені важко припустити, що Путін наважиться віддати те, що він захопив. Отже, це може зробити якась нова влада, якщо вирішить взяти новий курс. Але прогнозувати подібні події складно. Влада в Росії може змінитись завтра і взяти новий курс, а може не змінюватися ще двадцять років.
Військовим шляхом тут і зараз найближчим часом звільнити всю територію – таких перспектив об'єктивно наразі немає. Можна звільнити якусь невелику територію. Але що буде у майбутньому, ніхто не знає. Щоб це сталося, мають відбутися ті речі, про які я сказав.