Блог | Український Давид посеред моря принизливо сміявся над сталевим Голіафом
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Рівно три місяці тому почалась відкрита повномасштабна війна з Росією. У кожного українця, напевно, свій образ першого дня війни. Для захисників острову Зміїний цей образ - ракетний крейсер "Москва". Це, ймовірно, остання фотографія цілого флагмана рашистів. Зроблена 24 лютого і близько 15 години відправлена голові Прикордонної служби. Публікується вперше.
Саме в цей момент "русский корабль" переконував українців здатися. Росіяни вели перемовини з прикордонниками на так званому 16 каналі, на якому ведеться морський радіообмін.
Спочатку вмовляли здатися. Не просто здатися, а зрадити свою країну. Перейти служити до російської армії. Зарплата, квартири, пенсії - вороги думали, що українців легко купити.
Відповісти на ракетний удар гарнізону Зміїного було нічим. Крім слів. І ці слова виявились потужною зброєю. Потужнішою від ракет. "Русский корабль, иди на…й", - сказав прикордонник на 16 частоті. І в перший же день війни стало зрозуміло, що росіяни її програють.
Так буває на війні. Випадковий епізод, фраза, дія, фотокадр стають емоційним центром збірки нації. Трігером організованого спротиву. І сотні тисяч розгублених людей перетворюються на спільний механізм війни, який перемеле будь-якого ворога. В нашому випадку, це по-козацькому зухвала звитяжна фраза прикордонника. Український Давид на голій кам’яній скелі посеред моря просто принизливо сміявся над сталевим Голіафом.
У цієї історії ще буде продовження. Автора фрази так і не змогли вичислити росіяни, які взяли в полон гарнізон Зміїного. Його не здали свої навіть під тортурами. Інша людина, раніше звільнена з полону, з’явилась в медіа і заявила, що саме вона сказала крилаті слова про "русский корабль". Можна сказати, прикрила. І це дало можливість врятувати офіцера-прикордонника, який навіть і не думав, що стане символом майбутньої перемоги.
Не називаю його по імені. Бо в нього родичі на окупованій території. Але знаю одне. Давид повернувся до своїх. Його слова на бігбордах, шевронах, в телеефірі, в піснях і віршах. А сталевий Голіаф лежить на глибині шістдесяти метрів з усіма своїми ракетами. Від нього залишилось тільки це фото.