Дбали про тварин, навчали студентів, подорожували, виховували дітей... Згадуємо мирних українців, яких убила Росія у 2024 році

Росія продовжує завдавати смертельних ударів по мирних містах та селах України, забираючи життя українців. За даними ООН, лише з початку повномасштабного вторгнення та до 30 листопада 2024 року загинули 12 тисяч 340 мирних жителів, ще 27 тисяч 836 отримали поранення.

Відео дня

Росіяни стріляють чим тільки можуть. У житлові будинки, торгові центри, спорткомплекси, поштові відділення, ринки, просто на вулиці, у парки прилітає балістика, ракети, дрони, начинені вибухівкою. В останні місяці ворог день і ніч запускає аналоги іранських дронів по мирних населених пунктах.

OBOZ.UA вирішив згадати тих, кого вбила Росія цього року. Ми не зможемо опублікувати історії всіх загиблих людей, але пам'ять про них назавжди залишиться в серцях наших громадян.

Під Новий рік ракета вбила професора Могилянки

2 січня 2024 року росіяни обстріляли ракетами Київ. Одна з них вибухнула у дворі багатоповерхового будинку в Солом'янському районі. Тоді загинула 84-річна викладачка Києво-Могилянської академії Людмила Василівна Шевцова. Основний удар припав саме на її квартиру.

Багато років Людмила Василівна працювала в Інституті гідробіології, де захистила кандидатську, а згодом докторську дисертацію. Потім була завідувачкою кафедри екології, природокористування та моніторингу довкілля Інституту екології міста. А вже із 2014 року стала професором кафедри екології Києво-Могилянської академії.

"Бабуся за своє життя об'їздила майже всю планету, побувала майже у всіх країнах світу. Вона нам з дитинства прищеплювала любов до подорожей, книг, саморозвитку. Наприкінці грудня я захистилася і отримала звання доктора філософії з архітектури. Я одразу ж прибігла до бабусі поділитися новиною. Бабуся була щаслива. Вона встигла прочитати мою дисертацію та послухати мій виступ на захисті онлайн", – розповідає OBOZ.UA онука Дарина.

Людмила Василівна, незважаючи на вік, опанувала комп'ютер. Кожен ранок у неї починався із зарядки, вона прогулювалася в парку і за спеціальним браслетом рахувала кроки.

Вона дуже любила свою роботу, своїх студентів і не уявляла життя без них.

Був тренером Ольги Сумської

Вранці 23 січня росіяни знову обстріляли Україну. Загинув 71-річний спортсмен, віцечемпіон світу, двічі чемпіон Європи та чемпіон України з бодібілдингу Михайло Донський. Він якраз рано прийшов на тренування у спорткомплекс "Локомотив" у Києві.

Ракета вдарила просто по спортивному комплексу. Михайло Санич, як його звали друзі та вихованці, приблизно тиждень пролежав у комі, але вийти з неї так і не зміг.

Багато років свого життя Донський віддав спорту. Свій перший тренувальний зал у столиці він відкрив у 1987 році. Це був звичайний підвал у багатоповерхівці на вул. Коцюбинського.

Серед його клієнтів була й українська актриса Ольга Сумська, яка мешкала в цьому ж будинку. Він дуже пишався цим, і на дверях його зали довго висіла вирізка з газети, пожовкла від сонця, з інтерв'ю актриси, де вона розповідала, як тренувалася в Михайла Донського.

Також у нього тренувалися і відомі дресирувальники Шевченки.

Його зал закрився років шість тому, тому він тренувався в різних спорткомплексах, а останнім часом приходив до "Локомотиву".

Цього ж дня в Харкові ракета влучила в житловий будинок. Подружжя – 58-річний Валерій Конченков та 56-річна Юлія Брейніна – ще спало, коли їхній під'їзд зруйнувався. Їхня квартира розташована на першому поверсі, тому тіла рятувальники змогли відшукати вже наступного дня.

Разом із подружжям загинули і їхні улюблені собаки.

Загинули у вогняній річці

У Києві від ран, отриманих під час російського обстрілу 7 лютого, не приходячи до тями, померла 39-річна Анастасія Носова. Разом із нею загинули шестеро її собак.

Того ранку російська ракета вибухнула біля багатоповерхового будинку сім'ї. Настю привалило важкими конструкціями. Також постраждали її батьки. Через деякий час її батько, відомий фотограф Юрій Носов помер у лікарні від травм.

Настя все життя дбала про тварин, у їхньому будинку завжди жили собаки. Настя дресирувала собак для виставок. А ще вона любила кінний спорт, у неї навіть був свій кінь, який жив у Київській області.

9 лютого в Харкові під час атаки російських дронів загинула родина Путятіних: батьки Григорій та Ольга, їхні діти – 7-річний Олексій, 3-річний Мишко та 10-місячний Павлик.

Сім'я була у своєму будинку, коли три російські дрони прилетіли в нафтобазу в Немишлянському районі Харкова. Від вибуху було пошкоджено ємності з бензином та дизелем. Вони спалахнули, і річка, що горіла, потекла вулицями приватного сектора.

Люди вискакували зі своїх будинків, перелазили через огорожі, щоб урятуватися. На жаль, сім'я не змогла вирватися з цієї пастки і згоріла у своєму будинку.

14 лютого під час російського обстрілу лікарні в Селидовому Донецької області загинула 35-річна Наталія Степаненко та її 9-річний син Ярослав Каменєв.

Сім'я збиралася залишити місто, але Ярослав захворів, мамі довелося лягти до лікарні разом із ним.

Обстріл Києва 8 липня

8 липня Росія провела черговий масований обстріл Києва. Загалом того дня в Києві загинуло 34 особи. Одна з ракет вибухнула на території лікарні "Охматдит", пізніше ракета ще прилетіла в приватну клініку "Адоніс". Уламки ракети зруйнували під'їзд 5-поверхового будинку на вулиці Сальського на Сирці у столиці. Під завалами загинули 13 людей, із них п'ятеро – діти.

Серед загиблих – 40-річна Зоряна Симанюк та її діти – 11-річний Максим та 9-річна Анастасія. Глави сім'ї тоді не було вдома, він був у від'їзді.

Батьки переїхали до Києва з Тернопільської області заради освіти та великих можливостей для дітей. Максим ходив на карате, наступного дня він мав зі своєю групою та тренером їхати в табір на Закарпаття, проте російська ракета вбила його.

Тренер Володимир Боєв розповів OBOZ.UA, що хлопець прийшов тренуватись до нього три роки тому до сусідньої школи. Максим встиг взяти участь у клубних та всеукраїнських змаганнях, скрізь мав успіх.

Тренер та юний спортсмен хотіли хоча б раз взяти участь в Олімпіаді.

У клініці "Адоніс" загинули п'ятеро співробітників. Старший касир Вікторія Бондаренко – у неї залишилося двоє дітей, її син та чоловік зараз на фронті. Старша медсестра Тетяна Шарова, яка із родиною у 2014 році переїхала до Києва з Донецька.

Сестра-господиня Оксана Корж – незадовго до загибелі в жінки народилося двоє онуків. Акушерка Світлана Поплавська – у неї залишилися троє дітей. Лікар УЗД діагностики Віктор Брагуца – у нього залишилися дві доньки, він також у 2014 році виїхав із Донецька через війну.

В "Охматдиті" загинула Світлана Лук'янчик, лікарка-нефролог. Вона евакуювала хворих дітей в укриття під час тривоги, а сама врятуватися не змогла.

Також того дня одна ракета влучила у верхні поверхи висотної будівлі у Солом'янському районі. Загинув 50-річний Олег Уфимцев, підполковник Служби судової охорони.

Олег із дружиною виїхали з Бердянська, коли почалося повномасштабне вторгнення. Там він теж працював в охороні судів, допомагав у перші дні вивозити документи. А раніше служив у поліції, його багато хто знав у місті. Олег та Світлана хотіли орендувати нову квартиру, і чоловік вирушив її подивитися. Він якраз піднявся на верхній поверх, коли пролунав вибух.

На Солом'янці загинув і 28-річний мешканець Василькова Київської області Михайло Терещенко. Коли пролунала тривога, він спустився вниз на вулицю. У цей час прилетіла ракета. Уламок будівлі смертельно поранив хлопця.

Вийшли на сходи та загинули

Рано-вранці 4 вересня російська ракета влучила в житловий старовинний будинок у Львові. Від вибуху було зруйновано верхній поверх, а також звалилися сходи в під'їзді. Вони поховали під собою сімох мешканців цього під'їзду, які саме в цей момент спускалися вниз.

Там загинула родина Ярослава Базилевича: його дружина Євгенія, дочки – 21-річна Ярина, 18-річна Дарина, 7-річна Емілія. Сам Ярослав дивом вижив. Коли його діти та дружина вийшли на сходовий майданчик, він ще залишався у квартирі, саме тримав зв'язок із дружиною по телефону, коли пролунав вибух.

Євгенія Базилевич працювала в цифровому маркетингу, а у вільний час викладала йогу, вивчала французьку, розробляла ювелірні прикраси та виробляла парфуми. Також вона брала участь у фотосесіях, демонструвала одяг.

Дві старші дівчинки навчалися в ліцеї міжнародних відносин ім. В. Стуса. У навчальному закладі всі засмучені звісткою про їхню загибель. На сторінці навчального закладу у Facebook йдеться, що дівчатка були дуже обдаровані. Там наводиться цитата з мотиваційного листа Дарини Базилевич, середньої дочки: "У нас неймовірно дружна та гармонійна сім'я. Моя сім'я – це нескінченне джерело підтримки, яке не може зрівнятися ні з чим", – писала дівчина.

Дарина навчалася на другому курсі Українського католицького університету за фахом "культурологія". Ще дівчинка захоплювалася театром, була скромною.

Буквально за кілька годин до загибелі Дарина написала у своєму Instagram про трагедію в Полтаві, де від російського ракетного удару загинуло понад 50 людей. А незабаром жертвою російської агресії, на жаль, стала її сім'я.

Старша донька Ярина – програмний менеджер та випускниця Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки. Вона так само, як і мама, захоплювалася фотосесіями, на сторінці в соцмережах у дівчини збереглося багато гарних фотографій. Проте дівчина була дуже захоплена своєю професією. Вже у 19 років стала графічним дизайнером.

Наймолодша дочка Емілія була улюбленицею сім'ї.

Глава сім'ї вийшов покурити і залишився живим

22 жовтня під час нічної російської атаки по Україні шахед влучив у приватний будинок на вул. Молодіжній у Сумах.

Від вибуху загинула майже вся родина Кушнарьових: 54-річна мама Ірина, її 14-річна донька Ганна та 62-річна сестра глави родини Анатолія. Сам Анатолій у цей момент вийшов на вулицю покурити і дивом залишився живим.

Ірина багато років працювала у благодійному фонді та доглядала літніх людей. Її запам'ятали дуже доброю та чуйною.

Загиблій Ані в листопаді мало виповнитися 15 років. Вона навчалася в 9-му класі школи №27. Останнім часом Аня захопилася кінологією, у неї був улюблений собака Юта, звичайна дворняжка. Дівчинка виховувала та дресирувала її, навіть бувала на собачих виставках.

Юта вижила тієї ночі, але була поранена, собаку відвезли до ветклініки.

Грала на гітарі та ходила до театрального гуртка

25 жовтня ввечері російський дрон влетів просто в кімнату 15-річної Марії Трояновської. Дівчинка загинула. Її батьки перебували в іншій кімнаті та зуміли врятуватися.

А молодший брат Іван цього дня вирушив на шкільні канікули разом із однокласниками Маші. Тому його вдома не було. Старша сестра не змогла поїхати з класом, вона написала своєму класному керівнику, що має багато планів на канікули. І подякувала, що вони беруть Івана.

Марія навчалася в 9-му класі ліцею "Престиж". Дівчинка була напрочуд різнобічно розвиненою та творчою. Точні науки, як і гуманітарні, давалися їй легко.

А ще театральний гурток у ліцеї, лабораторія анатомії та фізіології людини, які відвідувала Марія. Також вона захоплювалася східними танцями та грою на бас-гітарі.

Маші батьки купили турнікет для надання першої медичної допомоги. Дівчинка спочатку сама навчилася це робити, а потім показувала своїм однокласникам, як надавати першу допомогу.

Повернулась із Європи до Запоріжжя

У Запоріжжі в ніч проти 7 листопада внаслідок російського удару керованими КАБами загинули десять людей. Серед них 27-річна Софія, її півторарічний син Адам та бабуся Тетяна Василівна.

Софія після початку російського вторгнення деякий час жила із сином за кордоном. Проте повернулася до рідного Запоріжжя. Тут на них чекав батько малюка, який зараз служить у ЗСУ.

За словами її знайомої, Софія мала дуже багато планів на майбутнє. Останнім часом вона займалася психологією та саморозвитком і збиралася зробити це своєю професією.

Серед загиблих у цьому будинку є молоде подружжя Череповських – Валентина та Павло, а також батько Павла Олександр. Їхній 5-річний син вижив, але перебуває у важкому стані в реанімації, йому провели операцію і він на штучному диханні. За його життя борються лікарі.

Загалом у цьому будинку загинуло 10 людей.

Допомагали безхатькам та дитячим притулкам

11 листопада російська балістична ракета влучила в житловий будинок у Кривому Розі, зруйнувавши цілий під'їзд.

Під завалами загинула майже вся родина: 32-річна мати Олена Кулик та її троє дітей – 10-річний Кирило, Демид, якому було 2,8 року, а також 2-місячна Уляна.

Дивом вижив лише батько дітей – 33-річний Максим Кулик. Він якраз вийшов до іншої кімнати, доки Олена годувала молодшу дочку.

"Ліну виховувала лише мама, вони жили з бабусею та дідусем-інвалідом. Олена щодня після уроків поспішала додому. Їй треба було нагодувати бабусю та дідуся, допомогти їм, бо мама працювала", – розповіла OBOZ.UA однокласниця.

Після школи Олена пішла навчатись у Криворізький національний університет. Після навчання працювала в компанії "Стіл Сервіс", дочірньому підприємстві "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вона була приймальником вантажів та багажу залізничного цеху.

В останні роки перебувала в декретній відпустці із двома молодшими дітьми. У сім'ї дуже хотіли дівчинку, і ось лише два місяці тому в них з'явилася Уляна.

Олена з чоловіком були членами церкви християн віри євангельської "Благословіння" селища Радушного Дніпропетровської області. Як повідомили у церкві, родина Куликів приєдналися до церкви років 6-7 тому. Там вони почали роздавати обіди безхатькам, допомагати дитячим притулкам.