"Глобальне завдання Путіна не змінилось": Юсов – про великий обмін полоненими, вербування українців та успішні операції ГУР. Відео

Нещодавно відбулася важлива для українців подія – масштабний обмін полоненими з Росією у форматі "1000 на 1000", про який вдалося домовитися під час переговорів у Стамбулі.

Відео дня

Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов в інтерв'ю OBOZ.UA розповів, як формувались списки на обмін, чому додому не повернулись "азовці", як змінилось ставлення росіян до так званої СВО, яким чином ворог вербує наших громадян і які успішні операції були проведені Головним управлінням розвідки (ГУР) останнім часом.

– Розкажіть, як відбувався процес, як відбувалося погодження списків, чи не було від Росії несподіванок, симптомів, що все може зірватися?

– Так, відбувся великий обмін тисячі українців. І більшість із етапів цього обміну можна було спостерігати онлайн. Усі бачили і чули в режимі онлайн про те, що за результатами перемовин у Стамбулі було оголошено офіційно міністром оборони про досягнуту домовленість "1000 на 1000".

І в дуже стислі терміни, менш ніж за тиждень, була проведена вся відповідна підготовча робота. Коли стоїть питання погодження списків, то фактично їх не було. Тобто це був обмін списками, кого російські окупанти готові віддати, і з українського боку було так само.

Зазвичай відбувається по-іншому, тому що обміни, звичайно, і в менше кількостях, і в значно більш тривалий спосіб готуються. У межах цього обміну було передано і цивільних громадян України, понад 100 людей. Ми вживаємо слово "передано", але в рамках обміну, тому що, звичайно, жодне міжнародне право не передбачає обмін цивільними, як і наявність взагалі цивільних полонених, але враховуючи, з ким ми маємо справу і з ким воюємо, то тут не доводиться дивуватися. Успішний обмін і, наприклад, цифра 46 військових підрозділів, звідки вперше вдалося звільнити полонених із російського полону, насправді дуже серйозний показник.

Ми, на жаль, не побачили офіцерського складу, наших засуджених військовослужбовців і багато інших категорій полонених, які обов'язково мають повернутися з неволі.

– Чимало нарікань від родичів та й від самих військових, що, на жаль, серед тих, хто повертається додому, немає "азовців". Ми розуміємо, що це радикальна позиція росіян, вони влаштовують показові судилища, "шиють" терміни нашим захисникам, які належали до спецпідрозділу "Азов", і не хочуть їх повертати. Чи є розуміння, як їх можна повернути додому? Чому Росія настільки категорична щодо "азовців"?

– Кожен обмін – це завжди дуже добра новина для всієї країни, але, насамперед для самих звільнених, їхніх побратимів і для тисяч родин, які отримали своїх рідних додому. Але це також стрес, напруження та емоційний виклик для всіх інших, хто чекає на повернення і цивільних, і військових з полону. І, звичайно, для України важливо розуміти, що ми маємо повертати усіх.

Але є особливо складні категорії, щодо яких ведеться окрема робота. Це офіцерський склад, засуджені військовослужбовці, щодо яких особливо важко працювати, тому що російська пропаганда і російська держава використовує їх у своїх цілях. І це, безумовно, захисники Маріуполя та "азовці".

Згідно зі статистикою, всього близько 2500 захисників із різних підрозділів були виведені з "Азовсталі". Сам гарнізон у 2500 військових – це велика кількість людей, за яких треба боротися. Але станом на сьогодні звільнено з полону вже 1279, і це велика цифра. Із "Азовом" ситуація окрема, і вона найскладніша. Але навіть коли ми говоримо про "Азов", то евакуйовано з "Азовсталі" було 1247 військових. І, на жаль, ми маємо інформацію про злочини росіян і про теракт, зокрема, в Оленівці.

На жаль, є десятки загиблих, це також правда. За інформацією, є 67 загиблих. Але звільнено 455 із 1247 – це ті цифри, які у нас є на зараз.

65 обмінів відбулися вже за період повномасштабного вторгнення, і в рамках цих обмінів, і поза обмінами це понад 6 тисяч звільнених українців станом на сьогодні. Але роботи ще дуже багато, і вона обов'язково продовжуватиметься.

– Я правильно розумію, що ми подаємо списки, але до останнього не знаємо, кого цього разу Росія обміняє?

– Кожного разу обмін – це окрема спецоперація. Одночасно готується кілька обмінів за різними напрямками і різною тематикою. Це важкий, безперервний переговорний процес. Ті, кого ми подаємо на обмін, ті, кого ворог подає на обмін. І, звичайно, напевно, не було такого обміну, коли початковий список був повністю задоволений. Усіх наших ми обов'язково чекаємо вдома.

– Цей обмін "тисяча на тисячу" став результатом так званих мирних переговорів, які відбулися після трирічної перерви у Стамбулі. І обмін – це фактично єдиний позитивний результат, до якого ми дійшли. Як ви бачите, за результатами цих перемовин, за результатами заяв, які прозвучали з Кремля, чи змінилися цілі Путіна у цій війні?

– Глобальне і стратегічне завдання Путіна не змінилося. Це, на жаль, така констатація. Тому що ця війна має геноцидний характер. І це означає, що глобально Путін і його оточення навряд чи відмовились від свого геноцидного ставлення до права існування українців як окремої нації чи існування нашої незалежної держави. Але зрозуміло, що реальність інша, і опір українського народу, який триває, і втрати російських військ, економіки, і позиція наших партнерів – усе це має значення. Тому перемовини тривають, і Україна точно робить все можливе, щоб справедливий мир настав.

– Чи змінилися настрої всередині Росії? Я говорю не про владу, а про звичайних мешканців, громадян країни. Чи змінилися їхні настрої, їхні уявлення про так звану СВО та її можливі наслідки? Враховуючи той факт, що війна частково була вже перенесена на територію ворога, і Курська операція проведена, і удари по військових об'єктах тривають. Чи змінюється сприйняття росіян цієї війни? Чи розплющують вони очі, чи бачать вони, що насправді відбувається?

– Кількісно так, у відсотках. Але нині, на жаль, російська пропаганда продовжує домінувати.

І чим більше втрат ворог зазнає у цій війні, втрат особового складу, вбитих окупантів, поранених, полонених, безвісті зниклих, тим більше подібних новин кожен росіянин конкретно для себе на своєму прикладі отримує, його персональна думка змінюється. І ми розуміємо, що загальні втрати у цій війні росіян безповоротні, вони колосальні. Але телевізор продовжує працювати, тому більшість населення Російської Федерації продовжує підтримувати вбивство українців і війну Путіна. Проте якщо завтра Путін скаже, що треба змінити думку, то телевізор пояснить, що її треба поміняти.

– Ще один спосіб росіян воювати проти нас – це вербувати наших громадян. Вони це активно роблять, ми бачили страшні теракти і в ТЦК, і не тільки, – вербують різні категорії населення. Як вони взагалі обирають свою жертву, кого завербувати, які категорії населення під загрозою опинитися завербованими російськими спецслужбами?

– Коли ми говоримо про потенціальність "улюбленої" аудиторії – той, хто, по-перше, активно шукає сам у соцмережах, і не обов'язково шукає вихід на російські спецслужби, а шукає, наприклад, легкий підробіток, некваліфікований, де нічого особливого не треба робити. Треба виконати якісь прості завдання і отримати гроші.

В принципі, далі починається нескладна гра – людина може навіть не до кінця розуміти, що вона виконує, для чого, хоча, в кінці вже все розуміє. І це стосується незабезпечених верст населення, середнього віку, молоді, на жаль. Це стосується випадків з вибухівкою.

Люди старшого віку – це відстеження і передача інформації.

Але кожен громадянин зрештою несе відповідальність за свої дії. Тотально цю історію Росія програє, як і спробу розділити українське суспільство, але постійні спроби пошуку, використання різних інструментів тривають. У більшості випадків понад 90% спроб вербування – це через телеграм.

– А як зрозуміти, що мені, наприклад, як користувачу соцмереж пише колаборант або той, хто намагається завербувати, як їх розпізнати?

– Російські спецслужби вивчили добре українську мову і можуть її використовувати. Часто малознайома або взагалі незнайома вам людина виходить сама на зв’язок і після нетривалої розмови про загальні речі, погоду чи спільність знайомих відразу пробує ставити якісь невластиві, нехарактерні і дивні запитання – це ознака.

На військовослужбовців часто намагаються виходити під виглядом прекрасних і чарівних незнайомок, бородаті ФСБівці. Тому це все треба ретельно перевіряти.

Варто пам'ятати, як тільки питання заходить про будь-яку офіційну інформацію, дислокацію, розташування, спонукання до якихось дій – це одразу предмет зупинити спілкування і поінформувати про це відповідні структури.

– Пане Андрію, я ще чула про таку схему, яка стосувалося підпалу автівок військовослужбовців: ті, хто вербував, так звані агенти, вербувальники кидали якусь суму на картку, незначну, тисячу гривень, наприклад, для "затравки". Дивись, ти отримаєш гроші, от тобі аванс, а от виконаєш, підпалиш автівку, яку ми скажемо, чи яку ти сфотографуєш і отримаєш решту. Це є такий "гачок"?

– У більшості випадків грошей не бачать взагалі, але іноді аванс можуть якийсь невеликий перевести.

– Якщо говорити про дзеркальні дії, чи є в нас виходи на так званих російських партизанів? Чи є серед російських громадян ті, хто готовий співпрацювати з нашими спецслужбами?

– Офіційно ми це не коментуємо, але якщо я вам підморгну, то, може, цього буде достатньо.

– Зрозуміло. Що ж, будемо сподіватися, що свідомих, адекватних громадян там буде більше й зростатиме їхня свідомість і змінюватиметься уявлення.

– Громадяни, які готові боротися, зокрема і збройно, проти режиму Путіна, роблять це, і частина з них просить допомоги у цій боротьбі й звертається до України та українських спецслужб.

– Ми також знаємо, що, крім Росії, проти нас вже воюють інші країни, так звані союзники Росії. Відверто про це вже сказала Північна Корея – що вони беруть участь у війні, ми бачили їхніх солдатів. Брали у полон вже представників Китаю, китайської національності. Що взагалі відомо про цих учасників війни, скільки їх, яка їхня мотивація, що про них можете розповісти з огляду на ті свідчення, які давали полонені?

– У Північній Кореї це кадрові військові. Загальний контингент – понад 12 тисяч, це сухопутна компонента.

Окрім того, присутній окремий технічний персонал, є окремі співробітники, працівники з Північної Кореї на відбудові і на роботі на підприємствах у Росії, зокрема ВПК. Представники північнокорейських збройних сил, які слідкують за використанням зброї, допомагають у ремонті й налаштуванні, в усуненні помилок.

Для України найбільшою проблемою залишається не особовий склад – це не настільки істотна кількість, а системне постачання з боку Північної Кореї артилерійських снарядів. Уже понад 6 мільйонів зброї різного калібру, і це багато. Сьогодні на фронті до половини всіх пострілів у бік України з російської артилерії – це північнокорейські снаряди.

Це величезні цифри. Це те, що дошкуляє. Безумовно, також і балістика, і реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), і міномети.

– Пане Андрію, чи правильно я розумію, що для нас основна загроза – це не жива сила, яку може залучити ворог з інших країн, а саме озброєння, так?

– Насамперед, так. Якщо ми говоримо безпосередньо про Північну Корею, то передусім це артилерійські снаряди, а також балістика.

– Ще хотілося б з вами поговорити про успішну роботу Головного управління розвідки (ГУР). Які успішні операції були проведені останнім часом з того, про що можна розповісти?

– З останніх, які бачив весь світ, – це знищення двох російських винищувачів морськими дронами ГУР Magura.

Нещодавно були оприлюднені кадри, невідомі до цього, десантних операцій з використанням вертольотів, успішних операцій спецпідрозділів ГУР МО і спецпідрозділу Тимура. Бойова робота триває, є успішні дії на території ворога, і робота наших кіберфахівців. І взаємодія з рухом опору як на окупованих територіях, так і на території самої РФ.

Є кілька унікальних історій, які продовжують надихати. Коли двоє спецпризначенців ГУР із підрозділу "Артан-Х" потрапили у полон. У результаті їх було звільнено, а ворогів, які їх взяли в полон, було знищено, і бійці успішно повернулися додому.

Це приклад того, що своїх точно не кидають. Така сама ситуація була і з групою Тимура нещодавно: у них був один спецбоєць, який опинився у полоні, але в результаті спецоперації його було звільнено. І це також історія успіху. Боротьба триває.