Армія РФ подолала річку Оскіл, але під Покровськом зменшила темп: інтерв'ю з генералом Романенком про ситуацію на фронті

Російська окупаційна армія форсувала річку Оскіл поблизу Куп'янська-Вузлового та закріпилася на нових позиціях. Це справді погана новина, оскільки через це у ворога з'явилися нові можливості і він може розвинути свій успіх. Ба більше, у цьому районі він може зімкнути кліщі – організувати котел для українських сил.

Відео дня

Проте ситуація на іншому напрямку, Покровському, залишається для ворога невизначеною. Силам оборони вдалося призупинити поступ противника, його ресурси зменшилися і він був змушений перегруповуватися і шукати нові шляхи досягнення мети. Але й тут з'явилася ділянка на півночі, де ворог, вочевидь, також готує оточення угруповання ЗСУ.

Щоб кардинально змінити вектор розвитку подій на нашу користь, необхідно виконати дві умови – і союзникам України, і нашій країні. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– Російська окупаційна армія форсувала річку Оскіл. Чи вважаєте ви це дуже поганою новиною – той факт, що ворог зумів перебратися через цю річку?

– Ворог сплановано досягнув мети, і це, звісно, погана новина для нас. Тому що він не лише подолав річку, а й закріпився. А це означає, що в нього з'явилися нові тактичні можливості, які він реалізовуватиме.

– Які можливості відкриваються для ворога із заняттям нового плацдарму?

– Річка Оскіл розглядалася керівництвом Сил оборони України як рубіж, як елемент оборони. Якщо противник подолав цей елемент на одній ділянці, то є перспектива розвитку цього успіху. Це може негативно позначитися на подальших діях Сил оборони в цьому районі.

– Якщо подивитися на мапу бойових дій, то можна побачити, що в районі, про який ми говоримо, ворог намагається наступати одночасно з півночі та півдня. Чи є небезпека оточення?

– Там має місце охоплення вже з трьох боків – на північ від Синьківки, зі сходу та з півдня, з Піщаного, де вони подолали річку Оскіл. Фактично, коли противник вийшов на річку Оскіл у районі Піщаного, він розрізав наше харківське угруповання навпіл.

Просуватися вздовж дороги, вздовж річки – це улюблений прийом росіян. Якщо вони рухатимуться далі з півночі та з півдня і стулятимуть кліщі, це буде оперативним оточенням. Все, що опиниться всередині, буде у своєрідному котлі. Тож там ситуація досить загрозлива.

Крім того, противник мав плани і щодо Вовчанська на північному заході від ділянки фронту, про яку ми говоримо. У росіян були плани захопити Вовчанськ, а далі просуватися на наше угруповання, яке перебуває у Куп'янську. Такі сили справді можуть додатись, проте нині у Вовчанську тривають бої, Сили оборони перешкоджають такому сценарію.

– Ми бачимо, як ворог намагається обійти Покровськ із півдня, не форсувати його в лоба. Чи припускаєте ви, що противник планує взяти місто в оточення, організувати блокаду?

– Тут противник реалізує оперативний план, причому реалізує вже протягом трьох місяців. Він полягає в тому, що спочатку йшли в лоба на Покровськ, Курахове та Вугледар, поки були сили. Але Сили оборони завели в район Покровська три резервні бригади та зупинили просування ворога.

Оскільки темп був збитий, противник був змушений перегрупуватися і зосереджуватися на напрямку на південь від Покровська, а саме – Вугледар та Курахове, а також на північний захід від Вугледара. Підвищується інтенсивність боїв у районі Великої Новосілки. На жаль, ворогові вдається розвивати наступ у напрямку Курахового. Нині на півдні від Курахового дуже важка ситуація.

Якщо подивитися на мапу бойових дій, то можна побачити, що Сили оборони поступово йдуть. Насамперед через загрозу того, що ці кліщі остаточно закриються. Є також небезпека подальшого наступу ворога на Курахове з півдня. На півночі нам частково допомагає водосховище, незважаючи на те, що ворог просувається з півночі від нього.

Передусім противник намагатиметься перерізати логістичні шляхи – як у районі вклинення, так і безпосередньо Курахове.

А захоплення Курахового – це новий крок до просування на Покровськ. Противник, як і раніше, не відмовляється від мети захопити Покровськ, але сил у нього недостатньо для того, щоб діяти на всіх напрямках. Тому він перегруповується, зосереджується з двох-трьох на одному напрямку, підтягує фланги праворуч та ліворуч і поступово просувається.

– Так, на жаль, ворог має успіх на фронті. За якої умови Сили оборони матимуть змогу переламати ситуацію? У чому головна запорука цього?

– Запорука – у реалізації системи. Немає жодного Wunderwaffen (чудо-зброї. – Ред.) – ракет, літаків, зняття обмежень на удари по території Росії та решти. Все це компоненти загальної системи, що включає два головні напрямки. Це екстрена допомога союзників нам засобами ураження та взагалі ведення бойових дій, а також надання таких засобів підприємствам нашого оборонно-промислового комплексу, які можуть виробляти близько 20% від усієї потреби. Це перше.

А друге – це покращення мобілізації в Україні та забезпечення потреб бригад, а також формування резервів. Необхідно формувати резерви бригад, що воюють на передовій, бо це можливість стабілізації фронту на будь-яких напрямках. Питання мобілізації за три роки мало бути вирішене, але зараз нам доводиться діяти в екстреному порядку.

Ці два напрямки відомі, вони потребують революційних підходів, швидких рішень та реалізації.