Армія РФ виснажується, Кремль постав перед важкою дилемою. Інтерв'ю зі Жмайлом

Людський ресурс – одна із найбільших переваг країни-агресора Росії у війні проти України, проте ворог зіткнувся із серйозними проблемами в мобілізації. Місцеві бюджети, на які покладено фінансування контрактників, потерпають від нестачі коштів, у той час як втрати російської окупаційної армії на полі бою зростають, що посилює суспільне невдоволення й збільшує кількість росіян, які хочуть якнайшвидше припинити війну.

Кремль і досі не наважується на загальну мобілізацію, усвідомлюючи, чого цей крок може йому вартувати. Проте керівництво РФ, як і раніше, вдається до прихованої мобілізації та намагається долучити до окупаційного війська навіть хворих і ув’язнених. Втім, досвід "бунту Пригожина" довів, що навіть 5 тисяч злочинців зі зброєю у руках можуть поставити на вуха всю Росію, тому й цей варіант становить загрозу для режиму.

Водночас вкрай важливий для ворога і матеріально-технічний складник цієї війни. Наразі армія РФ має ознаки виснаження. Якщо навесні Росія не отримає суттєвої зовнішньої допомоги, то рівень її агресії почне просідати.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.

– Як ви оцінюєте перспективу, бажання чи необхідність ворога проводити масову мобілізацію, зокрема в умовах колосальних втрат його армії? Чи дійсно Кремль може піти на цей крок? Адже ми розуміємо, що сьогодні жива сила є майже єдиною його перевагою на полі бою.

– Дуже сумнівно. Росіяни проводять певну квазімобілізацію. Передусім через те, що ми повиносили їхню нафтянку і вдарили по стратегічних підприємствах. 17% винесено, і ця цифра зростає. Плюс падіння світових цін на сиру нафту. Звісно, не наскільки, як нам би хотілося – приблизно до 50 доларів за барель, хоча нам було б потрібно 30. Плюс санкції.

Усе це призвело до того, що коштів, які мають виплачувати за контракти місцеві бюджети, – а там нечувана сума першої виплати, еквівалент 40 тисяч доларів, – дуже часто немає або є в меншій кількості. Відповідно почалися перебої з виплатами. Це перше. Друге: вони оголосили режим цілодобового призову нібито на строкову службу, не весняний і осінній призов, а цілорічний, під шумок якого можна проводити заходи мобілізації.

Третє. Вони знімають норми щодо хворих. Йдеться про гепатит-B, гепатит C і СНІД. Цих хворих вони збирають, зокрема, у два полки 1425 і 1427, які зараз у тому числі присутні на Сумщині.

Вигрібають далі, як Пригожин, зеків, намагаються всіх витягти, і навіть з іншими покараннями. Притягують і людей на умовному терміні. Крім того, вже є інформація, що точково розсилають повістки, вони рожевого кольору, нібито для уточнення даних. Тобто роблять усе можливе.

Але оголошення загальної мобілізації росіяни будуть відтягувати до останнього, якщо їм дуже не припече. Бо соціологія показує, що кількість тих, хто каже, що треба завершувати війну, все-таки зростає. Труни на Росію, слава Богу, йдуть, і все це поступово вирівнюється. Тобто росіяни готові воювати далі, але бажано до останньої краплі крові сусіда. Такий собі суспільний договір.

Тому Росія так нервується. Коли нам кажуть, що росіяни просуваються щодня, то це все російська історія, російський наратив. Логічно, що вони просуваються, бо їх у рази більше, але це точно не те просування, яке еквівалентно таким втратам.

Нагадаю, станом на третій тиждень листопада минулого року росіяни рухалися зі швидкістю 35-45 кілометрів квадратних за добу. Зараз цей показник впав до 8. Логічно, що ми не стоїмо на смерть, коли на нас просто пре така орда.

Але якби росіяни були впевненими, що переламають нас на фронті, то навіщо їм тоді порушувати повітряний простір НАТО? Навіщо влаштовувати диверсії у Європі? Якщо у вас все так добре, навіщо вам це, якщо ви не знаєте, якою буде реакція? Але вони зовсім не впевнені, тому що літню наступальну кампанію провалили. Щодо осінньої наступальної кампанії, то слава Богу, вже місяць минув і якихось великих здобутків у ворога немає, натомість є величезні втрати.

Знову погрози ядерною зброєю, знову провокації в Європі, і я думаю, що вони триватимуть. Плюс підживлення усіх протестів – іммігрантських рухів, у тому числі "Свободу Палестині" та інших. Паралельно підживлюють антиіммігрантські російські угруповання для того, щоб їх зіштовхувати між собою і провокувати нестабільність. Того самого Макрона кошмарили "жовтими жилетами". Частково це приносить результат. Росіяни посилають меседж Європі. Мовляв, бачите, зброю ви Україні віддали, а вам самим захищатися нічим. Отож пожертвуйте Україною заради власної безпеки, перекрийте кран військової допомоги.

Ситуація для нас, звісно ж, складна, але й для росіян вона так само є не менш складною. І говорити, що війна вперлася, я б не став, бо міряти тільки по землі – це дуже й дуже неправильно. Тут хто швидший, хто технічно, мізками переможе у цих перегонах.

Росіяни роблять "Шахеди", а ми робимо дрони-перехоплювачі. Росіяни залякують Європу цим – ми кажемо: нічого, не хвилюйтесь, все нормально, приїжджайте на навчання. І для цього ми навіть ухвалили суперечливий для суспільства закон щодо відкриття експорту зброї. Це ж передусім для європейських партнерів. Інвестуйте, зброя набагато дешевша, набагато ефективніша. Не треба AIM-120, який коштує понад мільйон доларів, збивати фанерну "Герберу", червона ціна якої 10 тисяч доларів.

Отже, триває велика боротьба. У підсумку – у нас не все добре. Ми маємо шанс вистояти, але в росіян тим більше не все добре. Тому що вони пішли ва-банк, і якщо вони в цьому ва-банку не витягують, вони розуміють, які катастрофічні наслідки можуть бути, і дуже швидко. Це і обвали фронтів, і решта.

– Ви сказали, що в Росії до останнього будуть зволікати з мобілізацією. Як ви думаєте, якою буде ця "подія Ч", яка все ж таки змусить ворога до такого кроку?

– Ворог буде змушений піти на такий крок, коли у нього не залишиться жодних варіантів. Але перша хвиля мобілізації, оті 400 тисяч так званої часткової мобілізації, "чмобіки", – викликала суспільне невдоволення, і вся держмашина Росії ледь не хекнула від нього. Це величезне навантаження на держапарат, на людей, провести таку мобілізацію. Тому після цього перейшли від батога до пряника.

Ситуація змінилася, дуже багато втрат, дуже багато трун, і цю мобілізацію буде провести ще важче. Відповідно, в умовах напруги десь можна підпалити зсередини, як свого часу Пригожин підпалив. Ми бачили, як 5 тисяч головорізів поставили на вуха всю Росію, і всі почали тікати. А якщо раптом з'явиться якийсь російський комбатант, який так само матиме таку амбіцію? Отже, вони намагатимуться викручуватися до останнього й не оголошувати таку мобілізацію, бо вони до цього не готові.

Є певне реальне виснаження. Вони ще можуть воювати, але якщо навесні не отримають зовнішньої допомоги від того самого Китаю, то рівень тиску їхньої агресії поступово почне просідати.

Окрема Президентська бригада ім. гетьмана Богдана Хмельницького боронить Україну на сході, захищає Київщину та небо над столицею. Саме її бійці збивають "Шахеди" та ракети під час повітряних тривог.

До Президентської бригади можна долучитися, щоб служити серед гідних людей та боротися з ворогом на тій посаді, яка вам до душі. Бригада має низку бойових та небойових вакансій. Переходьте на сайт bit.ly/4njKWfi або телефонуйте за номером +380505620222. Рекрутери проконсультують вас та нададуть всю інформацію про службу та вакансії.