Відео дня
Атаки РФ стали масштабнішими, а дрони – смертоноснішими: Селезньов пояснив, як боротися з новою загрозою і чому вже не працює правило двох стін
Остання серія масованих ракетно-дронових атак країни-агресора Росії вирізнялася великою кількістю запущених безпілотників – понад 300, і, як завжди, була комбінованою. Ворог використовував дрони, які несуть більшу, ніж зазвичай, бойову частину – 90 кг замість 50 кг. З цієї причини відтепер "правило двох стін" може не працювати, і бомбосховища з укриттями стають єдиним по-справжньому безпечним місцем на випадок нових ворожих атак.
Ракети по Україні запускалися з літаків Ту-95МС, що вилетіли з Мурманської області, а також з кораблів-носіїв у Чорному морі. Знищення ворожої авіації на такій далекій відстані – практично нездійсненне завдання, а ліквідація пускових установок у морі ускладнена новою тактикою ворога, який блокує мобільний зв'язок у Криму і на узбережжі. Ситуація для України стає складнішою, але не безнадійною. Мобільні вогневі групи, що знищують дрони, показують 95% ефективності. Якщо збільшити їхню кількість, то цей відсоток зросте. Україна також має продовжувати працювати над посиленням своєї ППО – як власними засобами, так і із залученням допомоги союзників.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.
– Останні масовані атаки на Україну були тривалішими, вони продовжувались до 7 годин. Крім того, атаки були комбінованими. Чи вважаєте ви, що це щось нове в діях ворога?
– Ні. Така практика використання комбінованих ракетно-дронових ударів була й раніше. Я думаю, що тут важливо говорити про масштабність. У ніч із суботи на неділю було запущено 298 дронів, а з неділі на понеділок – понад 350. Величезна кількість накопичених ворогом ресурсів дозволяє йому здійснювати масовані ракетно-дронові атаки.
Ключова проблема, як на мене, полягає в декількох моментах. Передусім росіяни взялись виготовляти дрони у великих кількостях. Якщо менш ніж рік тому ми говорили про те, що 150 дронів, які використовує противник, це шалено багато, то тепер для нас цифра 350 стала певною мірою буденністю. Крім того, противник постійно покращує й самі дрони, і тактику використання.
Це збільшення бойової частини з 50 до 90 кілограмів збільшує руйнівну здатність цих дронів, плюс він запускає їх на великих висотах, 2-3 кілометри, що значно ускладнює протидію з боку наших мобільних вогневих груп. Лише на фінальній ділянці дрони буквально пікірують вниз на цілі. Звуки при цьому мерзенні. Зрозуміло, що противник шукає інші варіанти для обходу наших систем ППО і ПРО.
Мені здається, ключова місія, яку противник покладає на ці масштабні ракетно-дронні атаки, – мінімальною ціною завдати нам якомога більшої шкоди. Крилаті, балістичні ракети коштують мільйони доларів, а дрони – десятки, іноді тисячі доларів. Тобто росіянам набагато дешевше використовувати дрони, аніж ракети.
Ну а там залазити в похоронну яму точно не слід. Те, що нам необхідно робити, – це збільшувати кількість мобільних вогневих груп. Вони демонструють свою ефективність навіть попри те, що дрони противника рухаються на великих висотах. Також потрібно працювати із нашими західними партнерами, зокрема в плані отримання додаткових партій переносних ЗРК та інших елементів, які посилюватимуть нашу протиповітряну оборону. До речі, F-16 разом із "Міражами" чудово демонструють свої якості як частини системи ППО.
Ми маємо розуміти, що опинилися у новій реальності. У противника є можливості для створення дронів у великих кількостях, і він цією можливістю буде користуватися. Але ми максимально намагаємося цьому протидіяти. Це, зокрема, прильоти наших дронів по території РФ, насамперед по об'єктах військово-промислового комплексу, які виготовляють чипи, елементні плати, вибухівку тощо. Для нас це пріоритетні цілі. І думаю, наша робота по цих цілях триватиме й надалі.
– Відомо, що російські літаки Ту-95МС, які несли крилаті ракети, злітали з аеродрому "Оленья" в Мурманській області. Одночасно "Калібри" запускалися ворогом з акваторії Чорного моря. Зрозуміло, Мурманська область – це далеко, але Чорне море – це близько. Що ви думаєте щодо додаткових можливостей, які могли б використовувати Сили оборони для знищення ракетоносіїв у морі ще до їхнього пуску?
– Було б чудово, якби ми мали таку можливість. Але проблема для нас полягає в тому, що противник, знаючи, що під час використання "Нептунів", які насамперед призначені для знищення ворожих кораблів, ми використовуємо GPS-навігацію, блокує мобільний зв'язок над територією тимчасово окупованого Криму і Севастополя, а також у районі нинішньої дислокації російських військових кораблів у Новоросійську. Це значно ускладнює нашу бойову роботу по військових об'єктах.
По стаціонарних об'єктах – базах, арсеналах, складах, інфраструктурних об'єктах, що забезпечують паливом російські кораблі, – потрапити якось можна, закладаючи у польотне завдання відповідні дані. Але коли йдеться про кораблі, які переміщуються, це завдання досить складне.
Я думаю, що наші спеціалісти працюють над тим, щоб модернізувати можливості наших "Нептунів", але поки що цей процес перебуває на етапі розвитку. Але ключова мета – знищення носіїв ворожих ракет, незалежно від того, йдеться про морські чи повітряні цілі. Але, на жаль, наскільки я знаю, на сьогодні немає розробок, здатних знищувати ворожу авіаційну техніку на відстані до 180 км. Років п'ятдесят тому така історія була, але бойова частина цих ракет-перехоплювачів, які були здатні знищувати літаки на відстані до 180 км, складалася із ядерного боєзаряду. Відповідно, у нас таких можливостей немає, і поки що це питання не вирішуємо.
Є інші варіанти – агентурна розвідка, робота по цілях на території РФ, зокрема на базах, де дислокуються російські бомбардувальники. Питання в часі і в наявності ресурсів. Думаю, масштабні дронові атаки у виконанні української армії триватимуть і надалі.
– На початку інтерв'ю ви сказали про те, що ворог накопичив ресурси і здійснив удар. Судячи з усього, Росія не в змозі влаштовувати такі масовані атаки часто. Як ви думаєте, в якій перспективі можлива така ж масована атака? Скільки часу знадобиться ворогові, аби накопичити такі боєзаряди?
– Тут дозвольте мені з вами не погодитися. Наша розвідка стверджує, що в запасі у росіян близько 500 балістичних ракет. Але логіка у цих міркуваннях є, якщо ми говоримо про те, що противник здатний виробляти 1-2 одиниці із номенклатури ракетного озброєння на добу. Відповідно, динаміка ракетних ударів останнім часом була не настільки масштабною – за винятком двох останніх днів.
Я думаю, що запаси ракет є. Плюс дрони, які створюють дуже велику проблему. Росіяни змогли локалізувати виробництво не тільки на території спеціальної економічної зони "Алабуга" у Татарстані, а й, зокрема, у Ленінградській області, у Санкт-Петербурзі.
Тобто думаю, що у росіян ресурси і є. Тому варіант масштабних атак із застосуванням 300 і більше дронів відкидати не варто. Тим більше, що противник часто використовує дрони-обманки для того, щоб максимально навантажити нашу систему ППО.
Попереду на нас чекають непрості часи, але лізти в похоронну яму я не бачу сенсу з однієї простої причини: є дія і є протидія. Мобільні вогневі групи демонструють 95-відсоткову ефективність у відбитті ворожих дронів. Досить збільшити кількість цих груп, озброїти їх достатньою кількістю переносних ЗРК – і рівень нашої ефективності зростатиме.
Єдине, про що хочеться нагадати нашій аудиторії вкотре, – правило двох стін тепер не завжди ефективно рятує через те, що боєзапас дронів російської армії збільшено. Тому система сховищ, бомбосховищ, укриттів – найбільш раціональне рішення для збереження життя і здоров'я людей.