Байден дозволив ЗСУ бити вглиб Росії: куди саме полетять ATACMS і Storm Shadow. Інтерв'ю з генералом Маломужем

За не підтвердженою офіційно інформацією, Сполучені Штати зняли обмеження на застосування свого озброєння, переданого Україні, для ударів по військових цілях на території країни-агресорки Росії. Одночасно подібні рішення ухвалили ще два союзники нашої країни – Франція і Велика Британія. Які цілі РФ у радіусі 300 кілометрів є найпріоритетнішими для України? Чи призведе зняття обмежень до великих змін на фронті?

Відео дня

Насамперед очікується, що кількість атак на цивільні та енергетичні об'єкти України суттєво зменшиться, оскільки під приціл ЗСУ потраплять ворожі військові аеродроми тактичного рівня, а також пускові установки БПЛА. Під ударом опиняться резерви окупанта, які розміщені в Курській області РФ, а також на тимчасово окупованих територіях України, включно з Кримом. І, зрештою, це створить передумови посиленню українських резервів та для початку контрнаступальних дій.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– США вперше дозволили Збройним силам України завдавати ударів їхнім озброєнням углиб території РФ. Тож ЗСУ отримали можливість використовувати для цих цілей ракети ATACMS. Після цього рішення Байдена подібні рішення було схвалено й іншими союзниками України – Францією та Великою Британією. Вони також зняли обмеження щодо застосування своїх озброєнь, переданих Україні. За вашими оцінками, як може змінитися ситуація на фронті? Чи можна очікувати, що до кінця року можливі суттєві зміни?

– Тут і військова, і політична складова – країни-союзники України в такий спосіб відповіли на агресивну війну, у відповідь на застосування сил та засобів тоталітарних країн-ізгоїв, КНДР та Ірану як реакція на відмову Путіна на заклик Шольца припинити війну, вийти з України та, головне, не завдавати ударів по мирному населенню. Зокрема, це відповідь і на масовану атаку Росії 17 листопада проти цивільних об'єктів та об'єктів енергосистеми на території України. Усі ці чинники вплинули рішення США. І, звісно ж, Байден хоче показати, що він не програв, що він залишається вірним союзником України, який сприяє перемозі нашої країни.

Справді, це рішення має важливе значення. До сьогодні, ми не могли бити по території РФ, особливо, по об'єктах, які становлять велику вогневу міць, – аеродромах, пускових установках безпілотників, які атакують Україну щодня.

Такі рішення дозволяють нам на тактичному рівні завдавати ударів по території Росії, де розміщені основні резерви ворога. Це важливо й на Курському напрямку, і на Донецькому, і на Харківському, і на Покровському, оскільки удари по цілях, де формуються основні частини, вогневі засоби, резерви живої сили, – найважливіша складова.

Друга складова – удари по аеродромах тактичного типу, тому що інші вже були переміщені до більш далекої зони. Але частина аеродромів усе ще перебуває у радіусі 300 кілометрів, оскільки підлітний час для тактичних бомбардувальників дуже невеликий, тому можна використовувати ATACMS, Storm Shadow і SAMP/T.

Тож низка аеродромів на території Росії та Криму зазнаватиме ударів. А це означає, що можна буде протидіяти ударам КАБ, різним боєприпасам, зокрема бомбам із реактивними двигунами. Все це опиниться у зоні нашої досяжності. Ми нейтралізовуватимемо їх ще в моменти дислокації, підготовки до пуску, до польоту.

Разом із нашими безпілотниками й ракетами завдання ударів по різних об'єктах в Росії, починаючи від стратегічних бомбардувальників, пускових установок далекого радіуса дії та закінчуючи військовими об'єктами на території РФ і на окупованих територіях на відстані удару ATACMS, Storm Shadow, буде комплексним рішенням для знищення ударних груп ворога.

Хотів би нагадати, що паралельно з наданням дозволу на удари по РФ наші оборонні перспективи підкріплюються також величезним пакетом допомоги від США. Це не лише ATACMS. Ідеться про великий спектр озброєнь. Це і HIMARS, і NASAMS, і Bradley, і велика кількість боєприпасів.

Великий пакет допомоги найближчими місяцями передасть Німеччина, включно з 4000 безпілотників, захищених від російських засобів РЕБ. Вони можуть уражати тисячі об'єктів на території РФ. Ті самі ж IRIS-T, БТР, БМП, системи масової, а не точкової протидії безпілотникам. Тобто це може бути якісно новою складовою.

Все це знижуватиме бойову здатність військ противника, його бойову міць, включно з авіацією. Це може зменшити кількість ударів по території України, зокрема по мирному населенню та українських енергетичних об'єктах, і створить передумови для більш ефективних контратак на окремих ділянках фронту й, можливо, для концентрації наших нових підрозділів, наступальних операцій тактичного, а в перспективі й стратегічного рівня. І завдання ударів одночасно в кількох секторах у тих місцях, де ворог не чекає.

Це призведе до розбалансування всієї системи наступальних операцій ворога, він не знатиме, де концентрувати сили. Але спершу нам треба створити потужні умови в тилу.

– За непідтвердженою інформацією, угруповання військ КНДР, яке залучає Росія, може суттєво зрости. Чи вважаєте ви, що у певній перспективі та за певних умов це угруповання може становити реальну загрозу для ЗСУ та для України загалом не лише у Курській області, а й на нашій території?

– Деякі джерела пишуть про 100 тисяч, але вважаю, що великого поповнення не буде. Перемістити такі війська дуже складно. Це загрожуватиме вже самій Росії. Бо йдеться про чималу масу військових, ще й за умов великих втрат на фронті. Відповідно, зростатиме невдоволення.

За нашою оперативною інформацією, самі російські офіцери побоюються дезорганізації фронту. Тому що в армії КНДР зовсім інші підходи, організація підготовки, різні схеми залучення військ, проблема з мовою, з координацією, з маркуванням військових об'єктів тощо. Крім того, вони не брали участі у реальних бойових діях.

І найголовніше – те, що ми посилюємо свої можливості щодо завдання ударів, включно з ATACMS, по центрах злагодження північних корейців. Якщо серед солдатів КНДР будуть великі втрати, вони швидко охолоджуватимуть свій запал щодо відправлення до Росії нових сил. Тому що й Кім Чен Ину такі сигнали про втрати на полі бою не потрібні, адже це його програш.

Важливо також, що зараз потужно зростає тиск на Кім Чен Ина – військовим шляхом та оперативним. Це підвищення бойової готовності Південної Кореї, особливо на кордоні з КНДР, і Північна Корея змушена реагувати на це, не відправляти весь контингент військ до РФ, а тримати в себе, бо може початися війна. Є й попередження Пентагону щодо завдання удару по Північній Кореї – і звичайними, і ядерними засобами. І це ще один чинник. Є ще низка оперативних форматів тиску на режим у КНДР.

Хочу нагадати, що під час правління Трампа відбулася його зустріч із Кім Чен Ином. Тоді йшлося про припинення ядерної програми, і Кім Чен Ин поступився. Подібний формат тиску на рівні президента США існує й зараз, причому він ще більше зріс. Тому, думаю, навіть за нової адміністрації, щодо Північної Кореї буде дуже потужна робота. Тож великих контингентів КНДР у Росії точно не буде, бо це може призвести до падіння режиму Кім Чен Ин. Він усвідомлює це й захищатиме себе.