Відео дня
Б'ємо ворога на його території! У 2024 році Україна провела сотні спецоперацій проти Росії: пригадаємо найунікальніші
Зараз публікують багато різного роду підбиття підсумків, статистики на ту чи іншу тематику: скільки було знищено російських окупантів за рік, скільки було збито ракет, дронів-камікадзе тощо. Але є ще одна категорія, яку чомусь щорічно оминають увагою, – спецоперації проти Росії.
Протягом 2024 року представники наших Сил оборони (і безпосередньо спецслужб) провели сотні спеціальних операцій проти сил окупантів і країни-агресора Росії. Про деяких відкрито заявляли на офіційному рівні, що давало змогу віднести їх до діяльності Головного управління розвідки Міноборони України, Служби безпеки України, Сил спеціальних операцій ЗСУ чи навіть тандемної роботи. Але є спецоперації, про належність до яких українських силовиків ми можемо лише здогадуватись.
Про найяскравіші, на мій погляд, спецоперації за рік я б і хотів поговорити в цьому матеріалі, згадавши як офіційно визнані, так і ті, які так і залишаються "під питанням" (а хто ж за ними стоїть?).
Знищення А-50У
Почався 2024 рік із системного знищення літаків А-50У, Іл-22 та Ту-22М3. То була спільна робота українських силових структур, якій передувала ретельна підготовка. Результатом стало знищення унікальних зразків російської авіаційної техніки, яку на сьогодні російський військово-промисловий комплекс не має змоги виробляти.
Сама операція, окрім складності її реалізації та важливості для поля бою, стала першою в історії воєн та конфліктів зі знищення літака ДРЛВ (далекого радіолокаційного виявлення), що вже робить її унікальною. Для Росії рік почався із серйозної втрати та припинення польотів літаків типу А-50 у зоні ризику.
Удари дронами вглиб території Росії
У 2024 році Україна вийшла на відносний паритет за кількістю результативних ударів углиб території Росії та очевидно випередила окупантів за рівнем ефективності ударів.
У той час, як російські окупаційні війська запускали дрони-камікадзе Shahed-136 углиб України з метою терору цивільного населення, для ударів по енергетичній інфраструктурі, українські силові структури знищували військові об'єкти РФ, військово-промисловий комплекс та пов'язані з ними підприємства.
Цього року всім запам'яталися удари по російських НПЗ і нафтобазах, що істотно вплинуло на економіку країни-агресора, а також на можливості оперативного забезпечення російських військ пально-мастильними матеріалами.
Але, на мій погляд, найбільш примітною була операція ГУР МО щодо завдання удару по радіолокаційній станції в Орську Оренбурзької області.
Ця операція була примітною тим, що ціль розміщувалася за 1800 кілометрів від кордону з Україною, що на той момент було абсолютним рекордом з дальності. Ціллю була обрана унікальна РЛС "Воронеж-М" – надгоризонтна радіолокаційна станція великої дальності, що входить до системи попередження про ракетний напад (СПРН). Основне завдання цих РЛС – фіксація пусків балістичних ядерних ракет противника.
Проведення такої складної операції не лише дозволило вивести з ладу унікальну станцію, відновлення якої після отриманих пошкоджень під питанням, а й укотре принизило російську ешелоновану ППО і дало зрозуміти: системи попередження про ракетний напад не входять до переліку російських "червоних ліній".
Також варто відзначити удар українського дрона по аеродрому "Ахтубінськ" в Астраханській області – майже за 600 кілометрів від зони бойових дій. В ударах по російських аеродромах, на перший погляд, уже немає нічого особливого, але не в цьому випадку.
На "Ахтубінську" розміщувалися рідкісні винищувачі Су-57, які російська пропаганда називає бойовими літаками "п'ятого покоління". Внаслідок удару, спланованого ГУР МО України, було знищено один винищувач, ще один отримав пошкодження.
Операції у Чорному морі і не тільки
Протягом 2024 року в Чорному морі було проведено безліч операцій, серед яких не лише удари морськими дронами по залишках російської Чорноморської флотилії, зокрема, потоплення 1 лютого ракетного катера "Івановець", атака на ВДК "Цезар Куніков" 14 лютого та ВДК "Ямал" 22 березня, а й спецоперації на "вежах Бойка".
Але серед усіх цих операцій по-справжньому унікальною все-таки є удар по Каспійській флотилії 6 листопада. Унікальність її в тому, що українські спецслужби дотяглися до далекого Каспійська і, прорвавши ешелоновану оборону Росії, яка поступово перетворюється на привід для жартів, завдали удару по військових кораблях, що були пришвартовані в порту.
Ця операція стала прикладом того, що жоден російський військовий корабель, без різниці – брав він у війні проти України участь чи ні, не може бути в безпеці, оскільки є абсолютною законною та обов'язковою до ураження ціллю.
Ліквідація воєнних злочинців
Протягом 2024 року ми неодноразово чули про якісь інциденти, які відбувалися з колаборантами, зрадниками, а також воєнними злочинцями. Хтось вибухнув у своєму автомобілі, хтось випав із вікна, когось застрелили у парку, а хтось злетів у повітря завдяки електросамокату.
Служба безпеки України 16 грудня повідомила про підозру російському генерал-лейтенанту Ігорю Кирилову, відповідальному за масове застосування окупантами забороненої хімічної зброї проти Сил оборони на сході та півдні України, а вже 17 грудня воєнного злочинця було ліквідовано.
Збіг це чи справді системна робота по персонажах, за якими тягнеться кривавий шлейф злочинів, – складно сказати, але цей вибух став найгучнішим з усього того, що відбувалося протягом 2024 року.
Варто зазначити, що напередодні, 12 грудня, у Москві було ліквідовано Михайла Шатського – заступника керівника конструкторського бюро "Марс" та начальника відділу програмного забезпечення, відповідального за розробку ракет класу "повітря – земля" Х-59/69, які застосовуються під час ударів по Україні.
Очевидно, що усунення причетних до вбивств, геноциду українців осіб стає системною роботою українських спецслужб, які не розраховують на міжнародні суди та для яких справедлива відплата має свій вигляд.
Висновок
Українські спецслужби провели сотні операцій у 2024 році. Це були не лише вищезгадані атаки вглиб Росії, знищення військових об'єктів та ліквідація воєнних злочинців, встановлення домінування у Чорному морі, а й безліч інформаційних операцій, колосальний пласт розвідувальної діяльності, кібератак тощо.
Але з усього перерахованого вище, а також безлічі того, що не було згадано (оскільки вам просто не вистачило б терпіння прочитати настільки довгий і фундаментальний текст), слід зробити один дуже важливий висновок. Українські спецслужби на сьогодні мають настільки колосальний досвід проведення спецоперацій проти країни, яка перевершує її за військовим потенціалом, що жодна розвідка та спецслужба у світі не зможе зрівнятися.
Нагадайте мені, коли і хто востаннє усував генерала, який командує одним із родів військ ядерної держави?
Кожен випадок унікальний, кожна операція – приклад для наслідування та вивчення зі сторінок специфічної літератури у специфічних навчальних закладах.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".